Петро Іванович Зварич (24 березня 1877, Тулова — 30 червня 1966, Веґревіль) — український поет, мемуарист, публіцист, громадський діяч.
| Зварич Петро Іванович | |
|---|---|
| Народився | 24 березня 1877 Тулова |
| Помер | 30 червня 1966 (89 років) Веґревіль, Альберта, Канада |
| Громадянство | Канада |
| Діяльність | поет мемуарист публіцист громадський діяч |
| Знання мов | українська, латина, німецька, польська і англійська |
| Нагороди | Шевченківська медаль |
З біографії ред.
Народився 24 березня 1877 року у селі Тулова Снятинського повіту в Галичині. Закінчив школу (1892), потім Коломийську гімназію (1897)[яку?], відбув військову службу. У 1900 році емігрував до Канади, працював у Едмонтоні на різних роботах, заробляв у копальнях золота в Юконі. Згодом стає фермером, відкриває свою крамницю і поштове бюро. У 1908 році поселився у місті Вегревілі, організував торговельну спілку, брав активну участь у громадському житті. Помер 30 червня 1966 році у місті Вегревілі. Член НТШ. Нагороджений Шевченківською медаллю (1962).
Твори ред.
- Зварич П. Спомини. — Вінніпег, 1976.
Література ред.
- Гай-Головко О. Петро Зварич // Українські письменники в Канаді: Літературно-критичні нариси. -Вінніпег: Волинь, 1980. — С. 38-48.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.