«За канделябрами» (англ. Behind the Candelabra) — американський художній телефільм режисера Стівена Содерберга, що вийшов на екрани у 2013. Сценарій створено Річардом Лагравенезе за книгою Скотта Торсона і Алекса Торлейфсона «За канделябрами: Моє життя з Лібераче» (англ. Behind the Candelabra: My Life With Liberace), виданою в 1988. Перший показ фільму відбувся на 66-му Каннському кінофестивалі 21 травня 2013 року, де він увійшов до основної конкурсної програми і боровся за «Золоту пальмову гілку», телевізійна прем'єра — 26 травня 2013 на каналі HBO.
| За канделябрами | |
|---|---|
| Behind the Candelabra | |
| | |
| Тип | телефільм |
| Телеканал(и) | HBO |
| Дистриб'ютор(и) | HBO, Budapest Filmd і Netflix |
| Жанр | біографічна мелодрама |
| Тривалість | 118 хв. |
| Компанія | HBO Films |
| Сценарист | Річард Лагравенезе |
| Режисер | Стівен Содерберг |
| На основі | Behind the Candelabra: My Life with Liberaced (Scott Thorsond) |
| Оператор | Стівен Содерберг |
| Монтаж | Стівен Содерберг |
| Продюсери | Сьюзен Ікінс Грегорі Джейкобс Майкл Полер |
| У головних ролях | Майкл Дуглас Метт Деймон |
| Композитор | Марвін Гемліш |
| Країна-виробник | США |
| Місце зйомок | Каліфорнія |
| Мова оригіналу | англійська |
| Перша поява | 21 травня 2013 (Канни) 26 травня 2013 (HBO) |
| Перший показ | 2013 — |
| Бюджет | 22 800 000 $ |
| Час подій | 1980-ті |
| Посилання | |
Головні ролі виконують Майкл Дуглас і Метт Деймон. Стрічка була позитивно сприйнята американською кінопресою; акторська робота Дугласа називалася критиками найскандальнішої і однією з найкращих, коли-небудь здійснених артистом.
Фільм отримав 15 номінацій на головну телепремію США «Еммі», у тому числі за найкращий телефільм / міні-серіал року, найкращу чоловічу роль (Дуглас і Деймон), чоловічу роль другого плану (Бакула) і найкращу режисерську роботу (Содерберг); 11 з них стали переможними. На «Золотому глобусі» успіх повторився: стрічка була відмічена нагородами за найкращий міні-серіал / телефільм року і чоловічу роль (Дуглас) .
Сюжет ред.
| Стрічка охоплює останні десять років життя Лібераче і оповідає про реальну історію кохання прославленого піаніста і молодого дресувальника. |
Кінець 1970-х, США. 17-річний Скотт Торсон (Метт Деймон), що працює дресувальником тварин для кінофільмів, знайомиться з шанованим голлівудським продюсером Бобом Блеком (Скотт Бакула). Блек представляє Торсона іменитому піаністові і шоуменові Лібераче (Майкл Дуглас), якому Скотт явно подобається. Після того, як Торсон виліковує від сліпоти улюбленого собаку піаніста, він стає його асистентом і переселяється в його масштабний особняк. Поступово глядачам стає зрозуміло, що Торсон і Лібераче — гомосексуали.
Стосунки коханих розвиваються з величезною швидкістю, а Скотт розуміє, що Лібераче намагається зробити з нього молоду версію себе самого — наймає пластичного хірурга (Роб Лоу), щоб той відкоригував зовнішність молодого коханця а заодно і самого піаніста. Врешті-решт, Лібераче навіть здійснює невдалу спробу усиновлення Скотта.
Після кількох років Лібераче віддаляється від людини, яка колись була йому найближчою у житті. Торсон підсаджується на наркотики, а розбещений Лібераче постійно відвідує порнографічні театри і займається сексом із сторонніми чоловіками. Їх формальний брак закінчується за ініціативою Лібераче. За допомогою адвоката Скотт відсуджує деяку частину доходів піаніста і починає жити окремим життям, покинувши його особняк.
У грудні 1986 року Лібераче телефонує Торсонові й повідомляє, що смертельно хворий СНІДом та доживає останні місяці. Скотт відвідує піаніста, що до невпізнання змінився, і колишні коханці востаннє говорять відверто. У лютому 1987 Лібераче помирає. У фінальній сцені стрічки Скотт, знаходячись на його похоронах, уявляє Лібераче на сцені, з його традиційною пихатістю і кічем. Закінчивши вигадану виставу, піаніст злітає до небес.
Текст перед фінальними титрами оповіщає:
| Перед смертю Лібераче зіграв 56 розпроданих шоу в концертному залі Радіо-сіті. Він з'являвся на сцені, у парінні над глядачами. Нині Скотт Торсон проживає в місті Ріно, штат Невада. |
У ролях ред.
|
|
Виробництво ред.
Содерберг запропонував Дугласу роль Лібераче ще на зйомках «Трафіку» в 2000 році. Актор подумав, що режисер жартує, оскільки не вважав себе схожим на легенду американської естради. Пройшло кілька років, Содерберг повернувся до назрілої ідеї і віддав Дугласу книгу реального Скотта Торсона «За канделябрами: Моє життя з Лібераче». «Я прочитав цю книгу і подумав, що вона дійсно дуже підходить для фільму» — говорив актор. Пізніше він зізнавався, що ця роль стала для нього «справжнім подарунком» після того, як у 2011 році він зумів побороти рак гортані.
Для відтворення специфічного голосу Лібераче Дуглас довго тренувався, а для навчання актора грі на піаніно Содерберг хотів найняти йому викладача, але той обмежився реальними відеозаписами піаніста і скрупульозним вивченням техніки його гри.
Влітку 2008 року Содерберг зв'язався зі сценаристом Річардом Лагравенезе щодо адаптації мемуарів Торсона. У вересні того ж року було офіційно оголошено про розробку проекту; на головні ролі були затверджені Майкл Дуглас і Метт Деймон. Декілька років Содерберг витратив на те, щоб хоч яка-небудь голлівудська студія узяла його роботу «під крило»; відмови були в кожній з формулюванням «занадто гейський фільм». Після такої невдачі постановник вирішив знімати свою стрічку виключно для телебачення.
Незважаючи на присутність у фільмі неодноразових постільних сцен, найважчим для акторів, на думку Дугласа, було щоденне накладення гриму. «Ми дуже швидко знімали цей фільм, але нам щодня доводилося наносити складний макіяж. І, коли після закінчення зйомок я уперше вийшов на вулицю без нього, то навіть трохи захвилювався» — згадував він. Содерберг неймовірно швидко монтував знятий матеріал, який був готовий вже до вечора знімального дня.
Критика ред.
У травні 2013 року стрічка було показано на 66-му Каннському кіноогляді, де вона, в цілому, отримала украй схвальні відгуки журналістів. Дуглас був одним з центральних претендентів на приз за найкращу чоловічу роль, проте журі на чолі з Стівеном Спілбергом визнало, що Брюс Дерн більше заслуговує цієї нагороди.
Олег Зинцов, «Ведомости»
Журнал Time Out оцінив стрічку чотирма зірками з п'яти, відмітивши, що вона вийшла гамірною і дискомфортно реальною. Співробітник журналу The Atlantic Джон Фрош залишився задоволений роботою Содерберга: «…дотепна, поставлена в спритному темпі і послідовно розважаюча…».. Оглядачеві The Washington Post Генку Стьюверу ця історія, навпаки, здалася «занадто депресивною, порожньою і, в основному, занадто неживою і зниклою».
Акторські роботи ключового акторського дуету — Майкла Дугласа і Метта Деймона — зайняли окрему нішу у відгуках критиків. Роб Шеффілд з Rolling Stone пише:
| Ніхто й не сумнівався, що обидва актори відпрацюють свої ролі на всі сто. Особливо це стосується Дугласа, який ще нещодавно вів боротьбу з раком, і тепер повертається в кіно у стилі «після нас хоч потоп». У його виконанні Лібераче то виглядає жалюгідним і безпорадним, то гуляє на повну котушку, красуючись у шубі з білого лисячого хутра. Як ми дізнаємося з фільму, «це єдина у світі річ, у якої є особистий автомобіль з водієм». |
На думку критика найавторитетнішої британської газети The Daily Telegraph Роббі Колліна, «це одне з найбільших перевтілень 68-річного актора з усіх, які він тільки коли-небудь проявляв, гідне „Оскара“».
Рейтинг стрічки на сайті Rotten Tomatoes складає 95 %, заснованих на 94 рецензіях критиків.
Визнання ред.
| Нагороди та номінації фільму «За канделябрами» | ||||
|---|---|---|---|---|
| Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат |
| 66-й Каннський кінофестиваль | «Золота пальмова гілка» | Стівен Содерберг | Номінація | |
| Queer Palm | Номінація | |||
| Palm Dog | Бебі Бой | Перемога | ||
| Премія Еммі | Найкращий міні-серіал або фільм | Грегорі Джейкобс, Сьюзен Екінс, Майкл Полейр, Джеррі Вайнтрауб | Перемога | |
| Найкращий режисер міні-серіалу або фільму | Стівен Содерберг | Перемога | ||
| Найкращий сценарій міні-серіалу або фільму | Річард Лагравенезе | Номінація | ||
| Найкраща чоловіча роль в міні-серіалі або фільмі | Майкл Дуглас | Перемога | ||
| Метт Деймон | Номінація | |||
| Найкраща чоловіча роль другого плану в міні-серіалі або фільмі | Скотт Бакула | Номінація | ||
| Найкраща робота костюмера в міні-серіалі або фільмі | Еллен Міройнік, Роберт Метьюс | Перемога | ||
| Найкраща робота художника-постановника в міні-серіалі або фільмі | Говард Каммінгс, Патрік М. Салліван мол., Барбара Манч | Перемога | ||
| Найкращий грим в міні-серіалі або фільмі | Перемога | |||
| Найкращий протезний грим в міні-серіалі або фільмі | Перемога | |||
| Найкраща укладка волосся в міні-серіалі або фільмі | Перемога | |||
| Найкращий кастинг в міні-серіалі або фільмі | Кармен Куба | Перемога | ||
| Найкраще зведення звуку в міні-серіалі або фільмі | Денніс Таунс, Ларрі Блейк, Томас Вікарі | Перемога | ||
| Найкраща операторська робота в міні-серіалі або фільмі | Стівен Содерберг | Номінація | ||
| Найкращий монтаж в міні-серіалі або фільмі | Стівен Содерберг | Перемога | ||
| Асоціація телевізійних критиків | Найкращий телефільм або міні-серіал | Перемога | ||
| Вибір телевізійних критиків | Найкращий міні-серіал або телефільм | Перемога | ||
| Найкраща чоловіча роль в міні-серіалі або телефільмі | Майкл Дуглас | Перемога | ||
| Метт Деймон | Номінація | |||
| Премія BAFTA | Найкраща чоловіча роль другого плану | Метт Деймон | Номінація | |
| Найкращий адаптований сценарій | Річард Лагравенезе | Номінація | ||
| Найкраща робота художника-постановника | Говард Каммінгс | Номінація | ||
| Найкращий дизайн костюмів | Еллен Міройнік | Номінація | ||
| Найкращий грим і зачіски | Кейт Биско, Мари Ларкин | Номінація | ||
| Золотий глобус | Найкращий міні-серіал або телефільм | Перемога | ||
| Найкраща чоловіча роль в міні-серіалі або телефільмі | Майкл Дуглас | Перемога | ||
| Метт Деймон | Номінація | |||
| Найкраща чоловіча роль другого плану на ТБ | Роб Лоу | Номінація | ||
| Супутник | Найкращий міні-серіал або телефільм | Номінація | ||
| Найкраща чоловіча роль в міні-серіалі або телефільмі | Майкл Дуглас | Перемога | ||
| Метт Деймон | Номінація | |||
| Ірландська кіноакадемія | Найкращий міжнародний актор | Майкл Дуглас | Номінація | |
| GLAAD Media Awards | Найкращий міні-серіал або телефільм | Перемога | ||
| Премія Лондонського кола кінокритиків | Актор року | Майкл Дуглас | Номінація | |
| Нагорода за технічні досягнення року | Говард Каммінгс | Номінація | ||
| Премія Гільдії декораторів США | Найкраща робота художника-постановника в телевізійному фільмі або міні-серіалі | Говард Каммінгс, Патрік М. Салліван мол., Барбара Манч | Перемога | |
| Премія Гільдії костюмерів США | Найкращий дизайн костюмів в телевізійному фільмі або міні-серіалі | Еллен Міройнік | Перемога | |
| Премія Гільдії монтажерів США | Найкращий монтаж міні-серіалу або фільму для ТБ | Стівен Содерберг | Перемога | |
| Премія Гільдії костюмерів США | Найкращий дизайн костюмів в телевізійному фільмі або міні-серіалі | Еллен Міройнік | Перемога | |
| Премія Гільдії режисерів США | Найкраща режисерська робота у фільмі для ТБ або міні-серіалі | Стівен Содерберг | Перемога | |
| Премія Гільдії продюсерів США | Найкраще продюсування міні-серіалу | Грегорі Джейкобс, Сьюзен Екінс, Майкл Полейр, Джеррі Вайнтрауб | Перемога | |
| Премія Гільдії кіноакторів США | Найкраща чоловіча роль в телефільмі або міні-серіалі | Майкл Дуглас | Перемога | |
| Метт Деймон | Номінація |
Примітки ред.
- http://nmhh.hu/dokumentum/198182/terjesztett_filmalkotasok_art_filmek_nyilvantartasa.xlsx
- McLean C. I needed to see Jason Bourne on top of Gordon Gekko / C. Evans — London, Thailand: 2013. — ed. size: 622719 — ISSN 0307-1235; 1477-3805
- (англ.). Emmy. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 13.03.2016.
- ↑ (рос.). РИА Новости. 21 травня 2013. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 4 липня 2013.
- ↑ (рос.). FilmPro. Архів оригіналу за 29 листопада 2013. Процитовано 4 липня 2013.
- ↑ Крістіна Редіш (26 травня 2013). (англ.). Collider. Архів оригіналу за 05.04.2016. Процитовано 13.03.2016.
- (рос.). NEWSru.com. 9 січня 2013. Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 13.03.2016.
- Валерий Кичин (26 травня 2013). (рос.). «Российская газета». Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 13.03.2016.
- Каннский фестиваль — 2013: Ода канделябрам (рос.). «Ведомости». 22 травня 2013. Процитовано 13.03.2016.
- Дэйв Кэлхаун (4 червня 2013). (англ.). Time Out. Архів оригіналу за 08.03.2016. Процитовано 13.03.2016.
- Джон Фрош (21 травня 2013). (англ.). The Atlantic. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 13.03.2016.
- Генк Стьювер (24 травня 2013). (англ.). The Washington Post. Архів оригіналу за 14.03.2016. Процитовано 13.03.2016.
- Роб Шеффілд (29 травня 2013). От отвратного: Стивен Содерберг и его телепроект «За канделябрами» (рос.). Rolling Stone. Архів оригіналу за 03.12.2015. Процитовано 13.03.2016.
- Робби Коллин (7 червня 2013). (англ.). The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 17.04.2016. Процитовано 13.03.2016.
- (англ.). Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 3 грудня 2015.
- Нагороди та номінації фільму «За канделябрами» на сайті IMDb
Посилання ред.
- Офіційний сайт
- За канделябрами на сайті IMDb (англ.) (станом на 13.03.2016)
- «За канделябрами» на сайті Rotten Tomatoes (англ.) (станом на 13.03.2016)
- «За канделябрами» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] на Metacritic