Марк Анатолійович Захаров (рос. Марк Анатольевич Захаров; * 13 жовтня 1933, Москва, Російська РФСР — 28 вересня 2019, Москва) — радянський і російський режисер театру й кіно. Народний артист СРСР (1991). Лауреат Державної премії СРСР (1987), Державної премії Росії (1992, 1996). Академік Російської акдемії мистецтв (2000), художній керівник московського театру «Ленком».
Захаров Марк Анатолійович | |
---|---|
рос. Марк Анатольевич Захаров | |
Ім'я при народженні | рос. Марк Анатольевич Ширинкин |
Народився | 13 жовтня 1933 Москва, Російська РФСР |
Помер | 28 вересня 2019 (85 років) Москва, Росія ·пневмонія |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | актор, театральний режисер, кінорежисер, сценарист, театральний педагог |
Галузь | кінорежисураd і постановкаd |
Alma mater | Російський університет театрального мистецтва (1955) |
Відомі учні | Фоміних Юрій Федоровичd |
Знання мов | російська |
Заклад | МАТС, Ленком |
Членство | СК СРСР |
Роки активності | 1955 — 2019 |
Magnum opus | 12 стільців |
Партія | КПРС |
Діти | Захарова Олександра Марківна |
Нагороди | |
IMDb | ID 0952272 |
|
Життєпис Редагувати
1955 — закінчив акторський факультет ГІТІСу, навчався у В. М. Раєвського, Р. Р. Кінського, П. В. Леслі.
1955 став актором Пермського драматичного театру. З 1956 року почав займатись режисурою в самодіяльному студентському колективі Пермського університету.
1959 — повернувся з дружиною Н. Лапшиновою до Москви, почав працювати в Московському драматичному театрі, потім у Московському театрі мініатюр (театр «Ермітаж»). Там же грала його дружина, після цього працював в Студентському театрі МДУ.
1965 — став режисером Московського театру сатири, 1973 — головним режисером «Ленкому». У 1970-1980-х роках знімає кіно, екранізує п'єси О. Шварца і Р. Горіна в жанрі фантастичної притчі.
З 1973 р. — художній керівник Московського театру «Ленком».
1989 став народним депутатом СРСР від Спілки театральних діячів СРСР.
Помер 28 вересня 2019 року у віці 85 років.
Фільмографія Редагувати
Поставив телефільми:
- «Стоянка поїзда — дві хвилини» (1972)
- «12 стільців» (1976)
- «Звичайне диво» (1978),
- «Той самий Мюнхгаузен» (1979),
- «Будинок, який побудував Свіфт» (1982)
- «Формула кохання» (1984)
- «Убити дракона» (1988)
та ін.
Співавтор сценарію української стрічки «В'язень замку Іф» (1988).
Громадянська позиція Редагувати
У березні 2014 роки значився серед тих, хто підписав звернення діячів культури Росії з осудом агресії Росії проти України. Пізніше заперечив факт підпису під «фальшивкою провокаційного характеру» і додав, що з пропозицією підписати лист на підтримку Путіна до нього також ніхто не звертався, проте, за умови такого звернення, обов'язково підписався б під ним.
В серпні 2016 схвально відзначав «бережне ставлення до російської історії як науки», політичний курс Путіна стосовно Криму та безальтернативність російської провладної партії Єдина Росія.
Нагороди Редагувати
- Отримав 49 нагород та премій, серед яких ордени «за визначний внесок у розвиток театрального мистецтва, багаторічну творчу діяльність».
- 2009 — премія «Персона року»
Вшанування пам'яті Редагувати
- На його честь названо астероїд 5359 Маркзахаров.
Сім'я Редагувати
- Дружина — Ніна Лапшинова (1932—2014)
- Донька — народна артистка Росії Олександра Захарова.
Примітки Редагувати
- https://lenta.ru/lib/14173202/
- https://books.google.ru/books?hl=ru&id=ZgwYAQAAIAAJ&dq=марк+захаров+ширинкин&focus=searchwithinvolume&q=ширинкин
- Deutsche Nationalbibliothek Record #123179173 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Filmportal.de — 2005.
- Умер художественный руководитель Ленкома Марк Захаров
- ↑ Czech National Authority Database
- . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 28 вересня 2019.
- . korrespondent.net. 13 березня 2014. Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 1 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 25 липня 2016. Процитовано 1 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
Література Редагувати
- Всемирный биографический знциклопедический словарь. М., 1998. — С.284;
- Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.436—437;
- Театр: Знциклопедия. М., 2002. — С. 162—163.