За́мкова гора́ — скелястий пагорб над річкою Кам'янкою, історична частина міста Житомира, де, за легендою, воно було засноване у 884 році.
| Замкова гора | |
| Дата створення / заснування | 884 |
|---|---|
| Офіційна назва | Замкова гора |
| Країна | Україна |
| Адміністративна одиниця | Житомир |
| Поштовий індекс | 10014 |
Координати: 50°15′12″ пн. ш. 28°39′15″ сх. д. / 50.25337982002777437° пн. ш. 28.654428480028° сх. д.
Історія Редагувати
У 1919 р. археолог С. Гамченко продовжив розпочаті ще наприкінці ХІХ ст. дослідження. Головною метою було з'ясування найдавнішої точки заселення міста. В результаті проведених робіт, уважного вивчення рельєфу і знахідок, вчений встановив, що давній населений пункт розташовувався не на р. Тетереві, як до цього вважалося, а на р. Кам'янці (район Замкової гори і прилеглі до неї території). З ним він передусім пов'язував городище. Саме в його межах, як вважав С. С. Гамченко, розміщався давній Житомир.
З точки зору планувальної структури Житомир являв собою у часи пізнього середньовіччя посад біля замку із фортифікаційними спорудами і два передмістя на пагорбах. Власне Житомир в межах Замкової гори, валів та ровів являв собою типове європейське місто з головним майданом Ринок, на якому по периметру розміщувались Королівський палац, Троїцька козацька церква, православне кладовище, торгові ряди, будинки міщан, ремісничі майстерні, школа, палац міського голови та будинки урядників, пізніше — й магістрат (або ратуша).
За інформацією українського історика Б. В. Антоновича, замок згорів у 1802 році. У 1837 році на цьому місті генерал Олександр Звягігнцев заклав міський сад. У 1960-х роках на місці замку був побудований партійний архів.
Наразі лише назви Замкова гора, Замкова вулиця та Замковий майдан нагадують про існування укріплення на теренах центральної частини міста.
До 1950-х рр. на Замковій горі був розташований старовинний Воздвиженський ринок, який закрили у зв'язку з будівництвом будівлі Обкому партії (нині Будинок правосуддя). Нині на цьому місті розташований сквер з пам'ятним знаком на честь заснування Житомира.[неавторитетне джерело]
У 2016 р. на Замковій горі проводилися дослідження співробітниками Інституту археології НАН України. Уперше за всю історію археологічних досліджень у Житомирі розвідувальні розкопки охопили території міського скверу (а саме — частина посаду) та Замкової гори (насамперед городище й дитинець). В польовому сезоні 2016 р. вперше в історії дослідження центральної частини Житомира археологи зафіксували старожитності VIII—IX ст.ст. — у вигляді кераміки Лука-Райковецької культури, поширення якої в пошукових шурфах тяжіє до Замкової гори, що, ймовірно, й була одним із центрів освоєння території та формування міського центру. Серед виявлених знахідок представлені також матеріали доби енеоліту-бронзи — фрагментами ліпного посуду. У ході вивчення культурних нашарувань у центральній частині міста археологи також виявили численні знахідки ліпних і гончарних керамічних виробів, скляного посуду, інструменти, побутові речі, прикраси, зброю, монети Золотої Орди, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої, Російської імперії та західноєвропейських країн.
Пам'ятки Редагувати
На Замковій горі знаходяться наступні пам'ятки:
- Окольний град, поселення XII—XIII ст., XIII—XV ст., XVI—XVIII ст.
- Магістрат (XVIII ст.)- нині приміщення Житомирського обласного краєзнавчого музею, пам'ятка архітектури національного значення,
- Хрестовоздвиженська церква (1900 рік) — пам'ятка архітектури місцевого значеня.
- Римо-католицька семінарія (ІІ пол. XVIII ст.) — нині багатоквартирний житловий будинок, пам'ятка архітектури місцевого значення.
- Кафедральний костел Святої Софії та дзвіниця (1737—1751) — пам'ятка архітектури національного значення.
- Вікаріат (1909 рік) — нині приміщення Житомирського обласного краєзнавчого музею, пам'ятка архітектури місцевого значення.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 13 серпня 2020.
- Тарабукін О. О. Давньоруські старожитності Східної Волині у матеріалах досліджень та в експозиції археологічного відділу Волинського Центрального Науково-Дослідного музею (1919—1931 рр.) // Археологія і давня історія України, 2016, вип. 4 (21), С. 117—128.
- ↑ . Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 12 серпня 2020.
- . Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 12 серпня 2020.
- НАН України. Археологічні дослідження в Житомирі
Джерела Редагувати
- Мокрицький Г. Житомир. Ілюстрований путівник-довідник. Житомир: Волинь, 2007.
- Пам'ятки Житомира: енциклопедія: пам'ятки археології, історії та монументального мистецтва / за заг. ред. Г. Мокрицького. — Житомир: Волинь, 2009.
- Житомир у давнину: історико-археол. нариси / О. О. Тарабукін. — Житомир: О. О. Євенок, 2017.