Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Локальна залізниця Львів Підгайці нім Localbahn Lemberg Podhajce LBLP довжиною 140 4 км із колією завширшки 1435 мм була

Залізниця Львів — Підгайці

Залізниця Львів — Підгайці

Локальна залізниця Львів — Підгайці (нім. Localbahn Lemberg-Podhajce, LBLP) довжиною 140,4 км із колією завширшки 1435 мм була збудована у Галичині (Австро-Угорська імперія) впродовж 1905—1909 років.

Залізниця Львів-Підгайці
image
140,4 Підгайці
image
132,2 Рудники
image
127 Литвинів-Божиків
image
image
118,8 Потутори
image
image
115,8
image
110,5 Бережани
image
103,2 Гиновичі
image
95 Біще
image
86,6 Дунаїв
image
80,2 Біле
image
74,4 Малий Полюхів
image
68,5 Вовків
image
60,8 Перемишляни
image
54,8 Коросно-Затемне
image
50,6 Лагодів
image
44,2 Куровичі
image
38,4 Миколаїв
image
33,9 Тарасівка
image
31 Гаї-Чижиків
image
27,3 Підберізці
image
20,6 Винники
image
На тютюнову фабрику
image
17,4 Маріївка
image
15,5 Лисиничі
image
13,6 Личаків
image
Відрізок на Здолбунів
image
Відрізок на Ківерці
image
6,6 Підзамче
image
Відрізок на Раву-Руську
image
0 Залізничний вокзал Львів
image
Відрізок на Стрий — Чоп, Відрізок на Перемишль, Відрізок на Чернівці

Історія

Концесію на будівництво залізниці отримала 19 серпня 1905 року на 90 років спілка «Товариство Акціонерне Залізниці Локальної Львів — Підгайці» на основі акту від 15 липня 1903 р. Акціонерами були граф Анджей Потоцький, професор (власник маєтку в Підгайцях) і Адам Третер. Держава гарантувала їм річний прибуток у розмірі 4 % від інвестованого капіталу у 18,1 млн корон. Колія проходила через міста Перемишляни і Бережани.

На початку роботи залізниці її рухомий склад складався з 11 паротягів, 10 пасажирських вагонів і 28 вантажних. Кількість пасажирських вагонів збільшили на 8 (1910) і 10 (1912) одиниць. За перший рік було перевезено 138 000 пасажирів, 27 900 т вантажів. 1913 року було перевезено 435 000 пасажирів у вагонах трьох класів і 112 000 т вантажів. У 1-му класі 0,07—0,13 % пасажирів, у 2-му класі 6,8—9,8 % пасажирів, у 3-му класі 87—89 %, 2,6—5 % використовували військовий тариф.

Складалась із трьох дільниць.

  • Львів — Куровичі — довжиною 35,91 км; відкрита 15 грудня 1908 року.
  • Куровичі — Вовків — довжиною 34,3 км; відкрита 25 лютого 1909 року.
  • Вовків — Підгайці — довжиною 103,31 км; відкрита 29 жовтня 1909 року.
image
Залишки мосту між Львовом та Винниками

Після Першої світової війни залізниця перейшла до Польської державної залізниці (пол. Polskie Koleje Państwowe). Під час Другої світової війни залізницею керувала Німецька імперська залізниця (нім. Deutsche Reichsbahn) (1941—1944). При наближенні фронту 22 липня 1944 року гітлерівці підірвали частину мостів, колії та . Після відступу Вермахту більшу частину колії не відновлювали, використавши частину рейок, шпали для військових потреб, і не переводили на прийняту в СРСР колію завширшки 1520 мм.

На сьогодні зі 140 км колишньої залізниці використовують невелику 8 км неелектрифіковану ділянку дороги Потутори — Бережани, що зв'язує райцентр Бережани з обласним центром Тернополем. Вона входить до Львівської залізниці. Також для потреб заводу «Ензим» донедавна використовувалася залізниця Підзамче — Личаків — Дріждзавод завдовжки 8,9 км, яка є вцілілою після Другої Світової війни ділянкою залізниці Львів — Підгайці. У 2018 році її було закрито для руху поїздів.

За часів СРСР близько десяти раз на день у літні вихідні їздив туристичний дизель-поїзд з головного вокзалу Львова до Винниківського (на той час — Комсомольського) озера. У наш час вже декілька разів поспіль порушувалося питання про відновлення руху туристичних потягів по даній гілці, але цей задум досі залишається не втіленим у життя.

Галерея

  • image
    Станція у Потуторах
  • image
    Станція Личаків
  • image
    Станція Підзамче
  • image
    Головний вокзал Львова

Примітки

  1. Колодницький С. Чижевич Адам-Зигмунт // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 597—598. — .

Джерела

  • Байцар Андрій. Винники туристичні. Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Винники: Друксервіс, 2016. — 312 с.
  • Байцар Андрій. Млинівці, Млинівка, Майорівка, Маріївка — топоніми в околицях Винник [ 26 лютого 2017 у Wayback Machine.].
  • Szuro Stanisław. Informator statystyczny do dziejów społeczno-gospodarczych Galicji. Koleje żelazne w Galicji w latach 1847—1914. — Kraków : Historia Iagellonica, 1997. — . (пол.)

Посилання

  • Reichsgesetzblatt vom 15. Juli 1903, Nr. 154, Seite 546 (нім.) Публікація про надання концесій для будови залізниці
  • Eintrag im Kursbuch der Deutschen Reichsbahn von 1944 [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (нім.) Ціни на проїзд 1944.
  • Залізничний вокзал в Бережанах [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
  • Залізнична станція Підгайці [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Lokalna zaliznicya Lviv Pidgajci nim Localbahn Lemberg Podhajce LBLP dovzhinoyu 140 4 km iz koliyeyu zavshirshki 1435 mm bula zbudovana u Galichini Avstro Ugorska imperiya vprodovzh 1905 1909 rokiv rZaliznicya Lviv Pidgajci Legenda 140 4 Pidgajci 132 2 Rudniki 127 Litviniv Bozhikiv Vidrizok Hodoriv Strij 118 8 Potutori Vidrizok Strij Ternopil 115 8Posuhiv 110 5 Berezhani 103 2 Ginovichi 95 Bishe 86 6 Dunayiv 80 2 Bile 74 4 Malij Polyuhiv 68 5 Vovkiv 60 8 Peremishlyani 54 8 Korosno Zatemne 50 6 Lagodiv 44 2 Kurovichi 38 4 Mikolayiv 33 9 Tarasivka 31 Gayi Chizhikiv 27 3 Pidberizci 20 6 Vinniki Na tyutyunovu fabriku 17 4 Mariyivka 15 5 Lisinichi 13 6 Lichakiv Vidrizok na Zdolbuniv Vidrizok na Kiverci 6 6 Pidzamche Vidrizok na Ravu Rusku 0 Zaliznichnij vokzal Lviv Vidrizok na Strij Chop Vidrizok na Peremishl Vidrizok na ChernivciIstoriyaKoncesiyu na budivnictvo zaliznici otrimala 19 serpnya 1905 roku na 90 rokiv spilka Tovaristvo Akcionerne Zaliznici Lokalnoyi Lviv Pidgajci na osnovi aktu vid 15 lipnya 1903 r Akcionerami buli graf Andzhej Potockij profesor vlasnik mayetku v Pidgajcyah i Adam Treter Derzhava garantuvala yim richnij pributok u rozmiri 4 vid investovanogo kapitalu u 18 1 mln koron Koliya prohodila cherez mista Peremishlyani i Berezhani Na pochatku roboti zaliznici yiyi ruhomij sklad skladavsya z 11 parotyagiv 10 pasazhirskih vagoniv i 28 vantazhnih Kilkist pasazhirskih vagoniv zbilshili na 8 1910 i 10 1912 odinic Za pershij rik bulo perevezeno 138 000 pasazhiriv 27 900 t vantazhiv 1913 roku bulo perevezeno 435 000 pasazhiriv u vagonah troh klasiv i 112 000 t vantazhiv U 1 mu klasi 0 07 0 13 pasazhiriv u 2 mu klasi 6 8 9 8 pasazhiriv u 3 mu klasi 87 89 2 6 5 vikoristovuvali vijskovij tarif Skladalas iz troh dilnic Lviv Kurovichi dovzhinoyu 35 91 km vidkrita 15 grudnya 1908 roku Kurovichi Vovkiv dovzhinoyu 34 3 km vidkrita 25 lyutogo 1909 roku Vovkiv Pidgajci dovzhinoyu 103 31 km vidkrita 29 zhovtnya 1909 roku Zalishki mostu mizh Lvovom ta Vinnikami Pislya Pershoyi svitovoyi vijni zaliznicya perejshla do Polskoyi derzhavnoyi zaliznici pol Polskie Koleje Panstwowe Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni zalizniceyu keruvala Nimecka imperska zaliznicya nim Deutsche Reichsbahn 1941 1944 Pri nablizhenni frontu 22 lipnya 1944 roku gitlerivci pidirvali chastinu mostiv koliyi ta Pislya vidstupu Vermahtu bilshu chastinu koliyi ne vidnovlyuvali vikoristavshi chastinu rejok shpali dlya vijskovih potreb i ne perevodili na prijnyatu v SRSR koliyu zavshirshki 1520 mm Na sogodni zi 140 km kolishnoyi zaliznici vikoristovuyut neveliku 8 km neelektrifikovanu dilyanku dorogi Potutori Berezhani sho zv yazuye rajcentr Berezhani z oblasnim centrom Ternopolem Vona vhodit do Lvivskoyi zaliznici Takozh dlya potreb zavodu Enzim donedavna vikoristovuvalasya zaliznicya Pidzamche Lichakiv Drizhdzavod zavdovzhki 8 9 km yaka ye vcililoyu pislya Drugoyi Svitovoyi vijni dilyankoyu zaliznici Lviv Pidgajci U 2018 roci yiyi bulo zakrito dlya ruhu poyizdiv Za chasiv SRSR blizko desyati raz na den u litni vihidni yizdiv turistichnij dizel poyizd z golovnogo vokzalu Lvova do Vinnikivskogo na toj chas Komsomolskogo ozera U nash chas vzhe dekilka raziv pospil porushuvalosya pitannya pro vidnovlennya ruhu turistichnih potyagiv po danij gilci ale cej zadum dosi zalishayetsya ne vtilenim u zhittya GalereyaStanciya u Potutorah Stanciya Lichakiv Stanciya Pidzamche Golovnij vokzal LvovaPrimitkiKolodnickij S Chizhevich Adam Zigmunt Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 597 598 ISBN 978 966 528 279 2 DzherelaBajcar Andrij Vinniki turistichni Naukovo krayeznavche vidannya A L Bajcar Vinniki Drukservis 2016 312 s Bajcar Andrij Mlinivci Mlinivka Majorivka Mariyivka toponimi v okolicyah Vinnik 26 lyutogo 2017 u Wayback Machine Szuro Stanislaw Informator statystyczny do dziejow spoleczno gospodarczych Galicji Koleje zelazne w Galicji w latach 1847 1914 Krakow Historia Iagellonica 1997 ISBN 83 906446 1 4 pol PosilannyaReichsgesetzblatt vom 15 Juli 1903 Nr 154 Seite 546 nim Publikaciya pro nadannya koncesij dlya budovi zaliznici Eintrag im Kursbuch der Deutschen Reichsbahn von 1944 24 veresnya 2015 u Wayback Machine nim Cini na proyizd 1944 Zaliznichnij vokzal v Berezhanah 14 lipnya 2014 u Wayback Machine Zaliznichna stanciya Pidgajci 14 lipnya 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ