Залізниця Корковаду (порт. Trem do Corcovado) — залізниця зубчастого типу, що веде від підніжжя до вершини гори Корковаду в межах міста Ріо-де-Жанейро. На вершині розташована знаменита статуя Христа-Спасителя.
| Залізниця Корковаду | |
| Зазвичай використовуваний транспортний засіб | Corcovado Rack steam locomotivesd, Corcovado Rack railcars, 2nd generationd, Corcovado Rack railcars, 3rd generationd і Corcovado Rack railcars, 4th generationd |
|---|---|
| Країна | Бразилія |
| Адміністративна одиниця | Ріо-де-Жанейро |
| У межах природно-географічного об'єкта | Tijuca National Parkd |
| Дата офіційного відкриття | 1884 |
| Ширина колії | метрова колія |
| Залізничне депо | Q121070234? |
| Початкова чи кінцева точка | Cosme Velho train stationd і Q120648408? |
| Розташування кінцевого пункту | Cosme Velhod і Корковаду |
| Довжина або відстань | 3,824 км |
| Тип електрифікації | three-phase AC railway electrificationd |
| Стан використання | використовується[d] |
| Система зубчатої залізниці | Riggenbach rack systemd |
| Офіційний сайт(порт.)(англ.)(ісп.)(фр.) | |
| Залізниця Корковаду у Вікісховищі |
Координати: 22°57′06″ пд. ш. 43°12′40″ зх. д. / 22.95170000002777755° пд. ш. 43.21120000002777317° зх. д.
Історія Редагувати
Лінію було відкрито 9 жовтня 1884 року імператором Педру II. Спочатку потяги використали парову тягу, але в 1910 році дорогу було електрифіковано (уперше у Бразилії). До офіційного відкриття статуї Христа-Спасителя дорогу періодично використовували для підйому частин монумента.
Щорічно залізницею користується понад 600 тисяч чоловік. Серед відомих пасажирів в різний час були папа Пій XII, папа Іоанн Павло II, Альберт Ейнштейн і принцеса Діана.
Технічні характеристики Редагувати
- Довжина — 3,8 км
- Максимальна висота — 710 м
- Ширина колії — 1000 мм
- Пропускна спроможність — 360 пасажирів за годину
- Час в дорозі — 20 хвилин
Опис Редагувати
Лінія має довжину 3,824 км та чотири станції. Кінцевими пунктами є історична базова станція в Косме-Велью[en] та вершина Корковаду.
Залізниця є зубчастою та має ширину колії 1000 мм з максимальним градієнтом 30%. Це одна з небагатьох діючих залізниць, що використовують трифазну електрику з двома повітряними проводами на 800 V 60 Hz.
Рухомий склад — вагони виготовлені Stadler по індивідуальному замовленню в 2019 році, здатні розвивати максимальну швидкість 25км/год (попередні — максимум 15км/год), що дозволяє піднятися приблизно за 15 хвилин. Під час спуску енергія відновлюється за допомогою рекуперативного гальмування, що призводить до економії 75% загального споживання енергії.
Мережа має три потяги, кожен з яких складається з двох вагонів. Поїздка займає приблизно 15 хвилин і відправляється кожні 20 хвилин, що забезпечує пропускну здатність 540 пасажирів на годину. Через таку обмежену пропускну здатність очікування на вхідній станції може тривати кілька годин. Станом на березень 2021 року лінія працює з 08:00 до 19:00
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . 8 жовтня 2006. Архів оригіналу за 8 жовтня 2006. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ . O Globo (pt-BR). 2 жовтня 2019. Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 26 березня 2021.
- ↑ . Stadler Rail. Архів [1.pdf оригіналу] за 25 березня 2021.
- . Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 28 грудня 2021.
- . www.tremdocorcovado.rio. Архів оригіналу за 28 грудня 2021. Процитовано 26 березня 2021.
Література Редагувати
- Wansbeck C. J. Rio de Janeiro: City of contrasts, quality metro // Tramways & Urban Transit. — March 2005.
- and descendants, retrieved 2 March 2005, 2100 GMT [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.].
- .
Посилання Редагувати
- Офіційний сайт залізниці [ 11 жовтня 1999 у Wayback Machine.]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Залізниця Корковаду