Закон кратних відношень (рос. закон кратных отношений; англ. law of multiple proportions; нім. Gesetz n der multiplen Proportionen f pl) — якщо два елементи, що реагують між собою, утворюють декілька сполук, то різні масові кількості одного елемента, що сполучаються з однією і тією ж масовою кількістю другого, відносяться як невеликі цілі числа. Даний закон сформульовано в 1803 році Джоном Дальтоном. Відтак, елементи завжди з'єднуються між собою в певних масових кількостях, що відповідають їх еквівалентам.
Цей закон стосується лише дальтонідів і його зручно проілюструвати на оксидах азоту N2O, NO, N2O3, N2O4, N2O5 масова кількість кисню, з'єднаного з однаковою масовою кількістю азоту, знаходяться у співвідношенні 1:2:3:4:5.
Інша назва — закон сталих пропорцій. Приклад: коли вода утворюється в реакції між воднем і киснем, такою пропорцією є 1 г Н на кожних 8 г О. Вуглець та кисень, реагуючи в пропорціях 3:4 чи 3:8, дають сполуки СО та СО2, відповідно.
Джерела Редагувати
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Посилання Редагувати
- Далтона закон // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.