Журахів Сергій Іванович (6 жовтня 1872, м. Київ — † 1949 м. Лодзь) — полковник Армії УНР.
| Сергій Іванович Журахів | |
|---|---|
| Капітан Полковник | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 6 жовтня 1872 Київ, Російська імперія |
| Смерть | 1949 Лодзь, Лодзинське воєводство[d], Польська Народна Республіка |
| Поховання | цвинтар Долиd |
| Військова служба | |
| Приналежність | УНР |
| Війни / битви | Перша світова війна Радянсько-українська війна |
| Командування | |
| старшина управління постачання 3-ї Залізної дивізії | |
Життєпис ред.
Закінчив Перше Київське Костянтинівське військове училище.
Станом на 1 січня 1910 року — капітан 130-го піхотного Херсонського полку (Київ). Останнє звання у російській армії — капітан.
У 1920–1922 рр. — старшина управління постачання 3-ї Залізної дивізії Армії УНР.
Помер в 1949 році у місті Лодзь, Польща, похований на цвинтарі «Doły».
Вшанування пам'яті ред.
28 травня 2011 року у мікрорайоні Оболонь було відкрито пам'ятник «Старшинам Армії УНР — уродженцям Києва». Пам'ятник являє собою збільшену копію ордена «Хрест Симона Петлюри». Більш ніж двометровий «Хрест Симона Петлюри» встановлений на постаменті, на якому з чотирьох сторін світу закріплені меморіальні дошки з іменами 34 старшин Армії УНР та Української Держави, які були уродженцями Києва (імена яких вдалося встановити історикам). Серед іншого вигравіруване й ім'я Сергія Журахіва.
Джерела ред.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- ЦДАВОУ. — Список старшин, зарахованих на дійсну українську військову службу та підвищених до наступних рангів протягом липня 1920 — липня 1923
- Aleksander Kolanczuk. Umarli, aby zmartwywstała Ukraina. — Przemyśl 2015. — S. 136.