Жульєн Дюпре (фр. Julien Dupré 19 березня 1851, Париж — 3 квітня 1910, Париж) — французький художник, реаліст, розробляв сільську тематику та анімалістичний жанр.
| Жульєн Дюпре | |
|---|---|
| Julien Dupré | |
| | |
| фотопортрет художника | |
| При народженні | Julien Dupré |
| Народження | 19 березня 1851 Париж |
| Смерть | 3 квітня 1910 (59 років) |
| Париж | |
| Поховання | Пер-Лашез і Grave of Dupréd :
|
| Національність | Франція |
| Країна | Франція |
| Жанр | побутовий жанр, анімалістичний жанр |
| Навчання | Париж |
| Діяльність | художник |
| Напрямок | реалізм |
| Роки творчості | 1875—1909 |
| Вчитель | Isidore Pilsd і Henri Lehmannd |
| Відомі учні | Charles Roslind |
| Твори | The white cowd, Q17492423? і Q17492927? |
| У шлюбі з | Marie Laugéed |
| Діти | Thérèse-Marthe-Françoise Dupréd |
| Нагороди | |
| | |
| Жульєн Дюпре у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Народився в Парижі. Син Полін Бульє та ювеліра Жана Дюпре. Юнаком почав працювати в крамниці мережива, а надалі планував працювати у бізнес-справі батька.
Зміна планів ред.
Плани молодика з буржуазної родини змінила франко-прусська війна (1870—1871). Війну розпочали політики Франції, але перемогу вибороли пруссаки. Париж був у облозі і 1871 року буржуазна родина Дюпре зачинила крамницю через припинення продажів. У молодика вивільнився час і він почав відвідувати вечірні уроки у паризькій Школі декоративних мистецтв. Його вчителі у школі Ісідор Пілз (1813—1875) та Анрі Леманн (1814—1882).
Навчання продовжив в Пікардії в майстерні художника-натураліста Дезіре Франсуа Дюже (1823—1896). Пізніше він узяв шлюб з донькою майстра. Дивним чином син ювеліра і паризький буржуа зацікавився реалізмом і сільською тематикою.
Чиновник від мистецтва ред.
До мистецтва Жульєн Дюпре ставився як до чиновницької кар'єри: ця художня галузь у Франції давно сформувалась як чергова чиновницька галузь з власним департаментом (академія мистецтв), полем діяльності (виставки в Паризькому Салоні) і державними нагородами, якщо художник демонстрував відданість до політичного режиму і ретельно обслуговував або політиків, або черговий політичний режим. Жульєн Дюпре стає черговим чиновником від живопису, постійно, практично до власної смерті виставляє картини в Паризькому Салоні, не хапає зірок з неба і нешукає нових шляхів в живопису, роками чекає державних нагород.
Його мало зачіпали політичні новини і бурхливе соціальне життя країни у другій половині 19 ст. Він добре ставився до творчості Франсуа Мілле та Бретона, але бере від них лише поверхневість сюжетів і пише їх фахово, але з холодним серцем стороннього і чужого до селян спостерігача. З картини в картину у нього переходила одна й та ж молоденька модель-селянка у синьому фартусі. Раз від разу він заміняв хіба що її позу та колір хустки на голові. Жульєн Дюпре практично художник однієї теми (сільські літні теми-сюжети), котру експлуатував роками. В житті покинутих богом і політиками Франції селян Жульєн Дюпре не побачив (чи не захотів бачити) ні гіркоти стану, ні драм, ні безперспективності, як то було в творах Франсуа Мілле, Джованні Сегантіні, у картинах Вінсента ван Гога.
Бурхливі події у Франції 19 ст. руйнували долі митців і калічили їх творчу свідомість. Тому так багато митців зі здібностями витратили роки на формальні пошуки то у стилі ампір, то у стилі помертвілого класицизму і академізму. Правда, Жульєн Дюпре вже не пише Гекторів чи Ганімедів, але монотонно виводить побутові сцени сільського життя.
Він таки дочекався нагород і отримав орден Почесного легіону у 1892 році. Помер у Парижі 1910 року.
Перелік вибраних творів ред.
- « Дві вівці»
- "Годівля курей "
- « Селянка з двома коровами»
- « Корова», приватна збірка
- "Несуть снопи з поля "
- « Селянка пасе гесок»
- « Корови біля діжі з водою»
- « Корови і вівці»
- « Доярки»
- « Повернення стада»
- «Селянка з вівцями»
- « Селяни ворошать сіно»
- « Уперта корова»
- « Сінокіс», приватн. збірка
- «Повернення додому», 1895, Художній музей Хантінгтон
Галерея вибраних творів ред.
Див. також ред.
Джерела ред.
- (довідкова біграфія)
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жульєн Дюпре