www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жуків Підкарпатське воєводство Жуків пол Żuków село на Закерзонні у Польщі у гміні Чесанів Любачівського повіту Підкарпа

Жуків (Підкарпатське воєводство)

Жуків (пол. Żuków) — село на Закерзонні, у Польщі, у гміні Чесанів Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 266 осіб (2011).

Село
Жуків
пол. Żuków

Координати 50°16′00″ пн. ш. 23°09′00″ сх. д. / 50.2667000000277752747° пн. ш. 23.15000000002777724716906960° сх. д. / 50.2667000000277752747; 23.15000000002777724716906960Координати: 50°16′00″ пн. ш. 23°09′00″ сх. д. / 50.2667000000277752747° пн. ш. 23.15000000002777724716906960° сх. д. / 50.2667000000277752747; 23.15000000002777724716906960

Жуків
Жуків (Польща)
Жуків
Жуків (Підкарпатське воєводство)
 Жуків у Вікісховищі

У 1975—1998 роках належало до Перемиського воєводства. У селі протікають потоки Буща і Лівчанка.

Історія ред.

Село детально описане в королівській люстрації 1565 р.

У 1783 р. на північ від села постала німецька колонія Фрайфельд (нім. Freifeld), тепер Ковалівка (пол. Kowalówka). У 1939 році тут мешкало 230 осіб, з них 80 українців, 60 поляків, 20 євреїв і 70 німців, здебільшого полонізованих.

За даними історичного шематизму о. д-ра Дмитра Блажейовського, станом на 1785 рік село володіло 20 км.кв. земель, серед мешканців було 420 греко-католиків, 140 римо-католиків, 15 юдеїв.

Станом на 1830 р. в селі була парохіяльна школа при греко-католицькій церкві.

У 1880 р. село Жуків належало до Цішанівського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, у селі було 153 будинки і 984 жителі, а також 13 будинків і 371 житель на землях фільварку; з них 966 греко-католиків, 310 римо-католиків, 73 юдеї та 6 інших віровизнань. Місцева греко-католицька парафія належала до Любачівського деканату Перемишльської єпархії. Німецька колонія Фрайфельд вважалася присілком.

Станом на 1939 рік нараховувало 1430 осіб, з них 980 українців-грекокатоликів, 200 українців-римокатоликів, 220 поляків, 30 євреїв. Місцева греко-католицька парафія належала до Чесанівського деканату Перемишльської єпархії. Село входило до ґміни Плазув Любачівського повіту Львівського воєводства Польської республіки.

У середині вересня 1939 року німці окупували село, але вже 26 вересня 1939 року відступили і передали Червоній армії, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. Однак Сталін обміняв Закерзоння на Литву і на початку жовтня СРСР передав село німцям, південніше села проліг кордон.

У 1943 р. поляки розпочали терор і вбивства українців, убивши священика. Дані про терор неповні, але відомі поіменні списки 58 вбитих 10.04.1945 і 7 — 15.04.1945 (віком від 1 до 65 років).

Згідно з повстанським звітом про стан і перебіг виселенчої акції, станом на грудень 1945 року мешканці Жукова залишались у своєму селі, опираючись депортації до Радянського Союзу. Під час операції «Вісла» на захід і північ Польщі виселено 433 особи.

Демографія ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 126 32 77 17
Жінки 140 41 63 36
Разом 266 73 140 53

Зміна меж села ред.

До Другої світової війни село Жуків простягалося при головній дорозі з Чесаніва до Белзця і при дорозі на захід, на Люблинець. Зараз збереглася тільки західна частина села при дорозі на Люблинець. Натомість німецька колонія Фрайфельд лежала північніше. Теперішня Ковалівка має у своєму складі парохіяльну церкву Жукова і сільський цвинтар.

Пам'ятки ред.

Дерев'яна парафіяльна церква Різдва Пресвятої Богородиці (тепер в межах с. Ковалівка) збудована 1767, відновлена 1902 року стараннями о. Теофіла Скобельського. Хрестовидна в плані, зрубної конструкції, однокупольна. Біля церкви мурована дзвіниця. Зараз храм використовують римо-католики. Внесена до реєстру нерухомих пам'яток Польщі під № A-242 19.08.1987 року (включена до маршруту 6 Шляху дерев'яної архітектури.). Парафія належала до Чесанівського деканату Перемишльської єпархії. Дочірньою церквою парафії було село Гораєць, розташоване за 3 км на схід.

У східній частині села, за потоком, на підвищенні розташований цвинтар (зараз недіючий). Надгробки на цвинтарі виконано переважно майстрами Бруснівської каменярської школи. На цвинтарі збереглася частково зруйнована каплиця, за деякими даними, 1871 року. Цвинтар зареєстрований як пам'ятка 19.05.1993 під № A-603.

Постаті ред.

Парохом Жукова був ревний священик і активний громадський діяч, голова філії товариства «Просвіта» в Чесанові і Чесанівський декан о. Мирон-Іван Колтунюк. Активна позиція пароха формувала національну свідомість населення.

На жуківському цвинтарі поховані, окрім о. Мирона і його дружини, парохи о. Микола Колтунюк з дружиною, о. Володимир Бачинський.

Найактивніші представники громади об'єднані в Комітет родин колишніх мешканців с. Жуків при греко-католицькій парафії в Любачеві. Вони зберігають пам'ять про своє коріння, приїжджають щонайменше раз на рік до рідного села, намагаються доглядати за цвинтарем: прибирають, косять траву.

Галерея ред.

Примітки ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жуків (Підкарпатське воєводство)

  1. ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Архів оригіналу за 21 листопада 2018. Процитовано 21 листопада 2018. 
  3. Кубійович В. Етнографічна карта південнозахідньої України (Галичини) на 1.1.1939. — Мюнхен: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1983. — С. 46.
  4. Żuków 2(3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 844. (пол.)
  5. Freifeld // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 407. (пол.)
  6. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 47.
  7. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 29 липня 2020. 
  8. http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/11624/[недоступне посилання]
  9. Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — С. 448.
  10. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. . Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018. 
  11. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce / zebr., oprac. A. Saładiak. — Warszawa: Burchard Edition, 1993. — s. 280.

Джерела ред.

Див. також ред.


Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zhukiv pol Zukow selo na Zakerzonni u Polshi u gmini Chesaniv Lyubachivskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Naselennya 266 osib 2011 1 Selo Zhukiv pol Zukow Koordinati 50 16 00 pn sh 23 09 00 sh d 50 2667000000277752747 pn sh 23 15000000002777724716906960 sh d 50 2667000000277752747 23 15000000002777724716906960 Koordinati 50 16 00 pn sh 23 09 00 sh d 50 2667000000277752747 pn sh 23 15000000002777724716906960 sh d 50 2667000000277752747 23 15000000002777724716906960 Krayina PolshaPolshaVoyevodstvo Pidkarpatske voyevodstvoPovit Lyubachivskij povitGmina ChesanivNaselennya 266 osib 2011 1 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 16Poshtovij indeks 37 611Avtomobilnij kod RLUSIMC 0600214GeoNames 753082OSM 2004585 R Gmina Chesaniv ZhukivZhukiv Polsha ZhukivZhukiv Pidkarpatske voyevodstvo Zhukiv u VikishovishiU 1975 1998 rokah nalezhalo do Peremiskogo voyevodstva U seli protikayut potoki Busha i Livchanka Zmist 1 Istoriya 2 Demografiya 3 Zmina mezh sela 4 Pam yatki 5 Postati 6 Galereya 7 Primitki 8 Dzherela 9 Div takozhIstoriya red Selo detalno opisane v korolivskij lyustraciyi 1565 r 2 U 1783 r na pivnich vid sela postala nimecka koloniya Frajfeld nim Freifeld teper Kovalivka pol Kowalowka U 1939 roci tut meshkalo 230 osib z nih 80 ukrayinciv 60 polyakiv 20 yevreyiv i 70 nimciv zdebilshogo polonizovanih 3 Za danimi istorichnogo shematizmu o d ra Dmitra Blazhejovskogo stanom na 1785 rik selo volodilo 20 km kv zemel sered meshkanciv bulo 420 greko katolikiv 140 rimo katolikiv 15 yudeyiv Stanom na 1830 r v seli bula parohiyalna shkola pri greko katolickij cerkvi U 1880 r selo Zhukiv nalezhalo do Cishanivskogo povitu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorskoyi imperiyi u seli bulo 153 budinki i 984 zhiteli a takozh 13 budinkiv i 371 zhitel na zemlyah filvarku z nih 966 greko katolikiv 310 rimo katolikiv 73 yudeyi ta 6 inshih viroviznan Misceva greko katolicka parafiya nalezhala do Lyubachivskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi 4 Nimecka koloniya Frajfeld vvazhalasya prisilkom 5 Stanom na 1939 rik narahovuvalo 1430 osib z nih 980 ukrayinciv grekokatolikiv 200 ukrayinciv rimokatolikiv 220 polyakiv 30 yevreyiv 6 Misceva greko katolicka parafiya nalezhala do Chesanivskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Selo vhodilo do gmini Plazuv Lyubachivskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Polskoyi respubliki U seredini veresnya 1939 roku nimci okupuvali selo ale vzhe 26 veresnya 1939 roku vidstupili i peredali Chervonij armiyi oskilki za paktom Ribbentropa Molotova pravoberezhzhya Syanu nalezhalo do radyanskoyi zoni vplivu Odnak Stalin obminyav Zakerzonnya na Litvu i na pochatku zhovtnya SRSR peredav selo nimcyam pivdennishe sela prolig kordon U 1943 r polyaki rozpochali teror i vbivstva ukrayinciv ubivshi svyashenika Dani pro teror nepovni ale vidomi poimenni spiski 58 vbitih 10 04 1945 i 7 15 04 1945 vikom vid 1 do 65 rokiv 7 Zgidno z povstanskim zvitom pro stan i perebig viselenchoyi akciyi stanom na gruden 1945 roku meshkanci Zhukova zalishalis u svoyemu seli opirayuchis deportaciyi do Radyanskogo Soyuzu 8 Pid chas operaciyi Visla na zahid i pivnich Polshi viseleno 433 osobi 9 Demografiya red Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku 1 10 Zagalom Dopracezdatnijvik Pracezdatnijvik PostpracezdatnijvikCholoviki 126 32 77 17Zhinki 140 41 63 36Razom 266 73 140 53Zmina mezh sela red Do Drugoyi svitovoyi vijni selo Zhukiv prostyagalosya pri golovnij dorozi z Chesaniva do Belzcya i pri dorozi na zahid na Lyublinec Zaraz zbereglasya tilki zahidna chastina sela pri dorozi na Lyublinec Natomist nimecka koloniya Frajfeld lezhala pivnichnishe Teperishnya Kovalivka maye u svoyemu skladi parohiyalnu cerkvu Zhukova i silskij cvintar Pam yatki red Derev yana parafiyalna cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici teper v mezhah s Kovalivka zbudovana 1767 vidnovlena 1902 roku starannyami o Teofila Skobelskogo Hrestovidna v plani zrubnoyi konstrukciyi odnokupolna Bilya cerkvi murovana dzvinicya Zaraz hram vikoristovuyut rimo katoliki Vnesena do reyestru neruhomih pam yatok Polshi pid A 242 19 08 1987 roku vklyuchena do marshrutu 6 Shlyahu derev yanoyi arhitekturi Parafiya nalezhala do Chesanivskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi Dochirnoyu cerkvoyu parafiyi bulo selo Gorayec roztashovane za 3 km na shid U shidnij chastini sela za potokom na pidvishenni roztashovanij cvintar zaraz nediyuchij Nadgrobki na cvintari vikonano perevazhno majstrami Brusnivskoyi kamenyarskoyi shkoli Na cvintari zbereglasya chastkovo zrujnovana kaplicya za deyakimi danimi 1871 roku 11 Cvintar zareyestrovanij yak pam yatka 19 05 1993 pid A 603 Postati red Parohom Zhukova buv revnij svyashenik i aktivnij gromadskij diyach golova filiyi tovaristva Prosvita v Chesanovi i Chesanivskij dekan o Miron Ivan Koltunyuk Aktivna poziciya paroha formuvala nacionalnu svidomist naselennya Na zhukivskomu cvintari pohovani okrim o Mirona i jogo druzhini parohi o Mikola Koltunyuk z druzhinoyu o Volodimir Bachinskij Najaktivnishi predstavniki gromadi ob yednani v Komitet rodin kolishnih meshkanciv s Zhukiv pri greko katolickij parafiyi v Lyubachevi Voni zberigayut pam yat pro svoye korinnya priyizhdzhayut shonajmenshe raz na rik do ridnogo sela namagayutsya doglyadati za cvintarem pribirayut kosyat travu Galereya red nbsp Cerkva v Zhukovi foto 2011 r nbsp Zhukivski lani i hati vid vid dzvinici foto 2011 r Primitki red nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhukiv Pidkarpatske voyevodstvo a b v GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Mihajlo Grushevskij Zherela do istoriyi Ukrayini Rusi Tom 03 Opisi korolivshin v zemlyah ruskih XVI viku Tom 3 Lyustraciyi zemel Holmskoyi Belzkoyi j Lvivskoyi s 263 266 Arhiv originalu za 21 listopada 2018 Procitovano 21 listopada 2018 Kubijovich V Etnografichna karta pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Myunhen Naukove tovaristvo im T Shevchenka 1983 S 46 Zukow 2 3 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 844 pol Freifeld Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 407 pol Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Arhivovano 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 47 Polsko ukrayinski stosunki v 1942 1947 rokah u dokumentah OUN ta UPA u 2 t Vidp red ta uporyad V M V yatrovich T 2 s 954 956 Arhiv originalu za 15 chervnya 2020 Procitovano 29 lipnya 2020 http avr org ua index php viewDoc 11624 nedostupne posilannya Akciya Visla Dokumenti upor Yevgen Misilo Lviv Nyu Jork Naukove tovaristvo im T Shevchenka 1997 S 448 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Arhiv originalu za 20 veresnya 2018 Procitovano 14 serpnya 2018 Pamiatki i zabytki kultury ukrainskiej w Polsce zebr oprac A Saladiak Warszawa Burchard Edition 1993 s 280 Dzherela red Blazhejovskij Dmitro Istorichnij shematizm Peremiskoyi yeparhiyi z vklyuchennyam Apostolskoyi administraciyi Lemkivshini 1828 1939 Lviv Kamenyar 1995 s 584 585 Wykaz zabytkow nieruchomych wpisanych do rejestru zabytkow stan na 31 grudnia 2016 r http www nid pl pl Informacje ogolne Zabytki w Polsce rejestr zabytkow zestawienia zabytkow nieruchomych Arhivovano 6 chervnya 2017 u Wayback Machine Apokryf Ruski Arhivovano 8 bereznya 2018 u Wayback Machine Div takozh red Spisok bijciv kurenya Mesniki Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi nbsp Portal Polsha nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhukiv Pidkarpatske voyevodstvo amp oldid 38701318