www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жозефіна Батлер Джозефіна Елізабет Батлер до шлюбу Грей 13 квітня 1828 30 грудня 1906 англійська феміністка соціальна ре

Жозефіна Батлер

Джозефіна Елізабет Батлер (до шлюбу Грей; 13 квітня 1828 — 30 грудня 1906) — англійська феміністка, соціальна реформаторка та письменниця Вікторіанської епохи. Виступала за виборчі права жінок, права жінок на кращу освіту, права одружених жінок, боротьбу з дитячою проституцією та торгівлею молодими жінками та дітьми з метою сексуальної експлуатації в Європі.

Жозефіна Батлер
англ. Josephine Elizabeth Butler
Ім'я при народженні англ. Josephine Elizabeth Grey
Народилася 13 квітня 1828(1828-04-13)[…]
Ґлендейл[d], Нортамберленд, Англія, Сполучене Королівство або Milfieldd, Нортамберленд, Англія, Сполучене Королівство
Померла 30 грудня 1906(1906-12-30)[…] (78 років)
Вулерd, Нортамберленд, Англія, Сполучене Королівство
Поховання Кіркньютонd
Країна  Сполучене Королівство
 Велика Британія
Діяльність борчиня за права жінок, social reformer
Знання мов англійська
Magnum opus Освіта та зайнятість жінокd
Конфесія англіканство
Батько Джон Грей[d]
Мати Hannah Eliza Annettd
У шлюбі з Джордж Батлерd
Діти Evangeline Grey Butlerd, Arthur Stanley Butlerd, George Grey Butlerd і Charles Augustine Vaughan Butlerd

Біографія Редагувати

Грей виросла у заможній та прогресивній родині, що допомогло розвинути в ній сильну суспільну свідомість та духовні ідеали. Вона одружилася з Джорджем Батлером, священником та шкільним вчителем. Народила чотирьох дітей, остання з яких, Єва, загинула від нещасного випадку. Смерть доньки стала поворотним моментом для Батлер, і вона спрямувала свої зусилля на допомогу іншим, починаючи з жителів місцевих притулків.

Батлер почала кампанію за жіночі права в Британському праві. У 1869 році вона почала брати участь в кампанії за скасування Актів про інфекційні захворювання, якими намагались контролювати поширення венеричних хвороб, зокрема, в британській армії і Королівському флоті — через примусове медичне обстеження жінок у проституції (процес, який вона описувала, як хірургічне або сталеве зґвалтування). Кампанія досягла успіху в 1886 році зі скасуванням Актів. Батлер створила Міжнародну Федерацію Аболіціонізму, загальноєвропейську організацію по боротьбі з торгівлею людьми та проституцією.

При дослідженні впливу Актів Батлер була вражена тим, що деякі дівчата потрапляють в проституцію у 12 років, і що існує работоргівля молодими жінками та дітьми, яких продають з Англії на континент з метою проституції. Кампанія по боротьбі з торгівлею людьми призвела до зняття з посади голови бельгійської поліції моралі (Police des Mœurs), суду та ув'язнення його заступника і 12 власників борделів, які були залучені в торгівлю жінками. Батлер боролась з дитячою проституцією за допомогою редактора газети The Pall Mall Gazette, Вільяма Томаса Стеда, який в рамках кампанії купив 13-річну дівчинку у її матері за 5 фунтів стерлінгів. Скандал, який відбувся після цього, призвів до прийняття Акту про зміни до Кримінального законодавства 1885 р., який збільшив вік сексуальної згоди з 13 до 16 років, а також передбачив заходи проти потрапляння у проституцію дітей. Остання кампанія Батлер відбулась наприкінці 1890-х років, і стосувалась Актів про інфекційні захворювання, які продовжували діяти в Британській Індії.

Протягом своєї кар'єри Батлер написала понад 90 книг і брошур, більшість з яких були на підтримку її кампаній. Англіканська церква вшанувала Батлер включенням до церковного календаря (30 травня) та додаванням її зображення до вітражів Собору у Ліверпулі та Церкви Святого Олафа у Лондоні. Університет Дарема назвав іменем Батлер один зі своїх коледжів. Стратегії, які Джозефіна Батлер використовувала у своїх кампаніях, вплинули на майбутні форми та способи боротьби феміністок і суфражисток, її робота привела у політику людей, які ніколи до цього не виявляли політичну активність. Після її смерті в 1906 році феміністка Міллісент Фосетт назвала її «найвизначнішою англійкою XIX століття».

Батлер у 1851 році, портрет Джорджа Річмонда

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 163.
    d:Track:Q47119734d:Track:Q18328141d:Track:Q47119724d:Track:Q47119715
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227
  5. WeChangEd
    d:Track:Q86999151
  6. ↑ WeChangEd
    d:Track:Q86999151
  7. ↑ Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  8. Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 164.
    d:Track:Q47119734d:Track:Q18328141d:Track:Q47119724d:Track:Q47119715
  9. Fawcett та Turner, 1927, с. 1.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dzhozefina Elizabet Batler do shlyubu Grej 13 kvitnya 1828 30 grudnya 1906 anglijska feministka socialna reformatorka ta pismennicya Viktorianskoyi epohi Vistupala za viborchi prava zhinok prava zhinok na krashu osvitu prava odruzhenih zhinok borotbu z dityachoyu prostituciyeyu ta torgivleyu molodimi zhinkami ta ditmi z metoyu seksualnoyi ekspluataciyi v Yevropi Zhozefina Batlerangl Josephine Elizabeth ButlerIm ya pri narodzhenni angl Josephine Elizabeth Grey 1 Narodilasya 13 kvitnya 1828 1828 04 13 2 3 Glendejl d Nortamberlend Angliya Spoluchene Korolivstvo 1 abo Milfieldd Nortamberlend Angliya Spoluchene Korolivstvo 5 Pomerla 30 grudnya 1906 1906 12 30 2 3 78 rokiv Vulerd Nortamberlend Angliya Spoluchene Korolivstvo 6 Pohovannya KirknyutondKrayina Spoluchene Korolivstvo Velika Britaniya 6 Diyalnist borchinya za prava zhinok social reformerZnannya mov anglijskaMagnum opus Osvita ta zajnyatist zhinokdKonfesiya anglikanstvoBatko Dzhon Grej d 7 Mati Hannah Eliza Annettd 7 U shlyubi z Dzhordzh Batlerd 8 7 Diti Evangeline Grey Butlerd 7 Arthur Stanley Butlerd 7 George Grey Butlerd 7 i Charles Augustine Vaughan Butlerd 7 Roboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Div takozh 3 Primitki 4 PosilannyaBiografiya RedaguvatiGrej virosla u zamozhnij ta progresivnij rodini sho dopomoglo rozvinuti v nij silnu suspilnu svidomist ta duhovni ideali Vona odruzhilasya z Dzhordzhem Batlerom svyashennikom ta shkilnim vchitelem Narodila chotiroh ditej ostannya z yakih Yeva zaginula vid neshasnogo vipadku Smert donki stala povorotnim momentom dlya Batler i vona spryamuvala svoyi zusillya na dopomogu inshim pochinayuchi z zhiteliv miscevih pritulkiv Batler pochala kampaniyu za zhinochi prava v Britanskomu pravi U 1869 roci vona pochala brati uchast v kampaniyi za skasuvannya Aktiv pro infekcijni zahvoryuvannya yakimi namagalis kontrolyuvati poshirennya venerichnih hvorob zokrema v britanskij armiyi i Korolivskomu floti cherez primusove medichne obstezhennya zhinok u prostituciyi proces yakij vona opisuvala yak hirurgichne abo staleve zgvaltuvannya Kampaniya dosyagla uspihu v 1886 roci zi skasuvannyam Aktiv Batler stvorila Mizhnarodnu Federaciyu Abolicionizmu zagalnoyevropejsku organizaciyu po borotbi z torgivleyu lyudmi ta prostituciyeyu Pri doslidzhenni vplivu Aktiv Batler bula vrazhena tim sho deyaki divchata potraplyayut v prostituciyu u 12 rokiv i sho isnuye rabotorgivlya molodimi zhinkami ta ditmi yakih prodayut z Angliyi na kontinent z metoyu prostituciyi Kampaniya po borotbi z torgivleyu lyudmi prizvela do znyattya z posadi golovi belgijskoyi policiyi morali Police des Mœurs sudu ta uv yaznennya jogo zastupnika i 12 vlasnikiv bordeliv yaki buli zalucheni v torgivlyu zhinkami Batler borolas z dityachoyu prostituciyeyu za dopomogoyu redaktora gazeti The Pall Mall Gazette Vilyama Tomasa Steda yakij v ramkah kampaniyi kupiv 13 richnu divchinku u yiyi materi za 5 funtiv sterlingiv Skandal yakij vidbuvsya pislya cogo prizviv do prijnyattya Aktu pro zmini do Kriminalnogo zakonodavstva 1885 r yakij zbilshiv vik seksualnoyi zgodi z 13 do 16 rokiv a takozh peredbachiv zahodi proti potraplyannya u prostituciyu ditej Ostannya kampaniya Batler vidbulas naprikinci 1890 h rokiv i stosuvalas Aktiv pro infekcijni zahvoryuvannya yaki prodovzhuvali diyati v Britanskij Indiyi Protyagom svoyeyi kar yeri Batler napisala ponad 90 knig i broshur bilshist z yakih buli na pidtrimku yiyi kampanij Anglikanska cerkva vshanuvala Batler vklyuchennyam do cerkovnogo kalendarya 30 travnya ta dodavannyam yiyi zobrazhennya do vitrazhiv Soboru u Liverpuli ta Cerkvi Svyatogo Olafa u Londoni Universitet Darema nazvav imenem Batler odin zi svoyih koledzhiv Strategiyi yaki Dzhozefina Batler vikoristovuvala u svoyih kampaniyah vplinuli na majbutni formi ta sposobi borotbi feministok i sufrazhistok yiyi robota privela u politiku lyudej yaki nikoli do cogo ne viyavlyali politichnu aktivnist Pislya yiyi smerti v 1906 roci feministka Millisent Fosett nazvala yiyi najviznachnishoyu anglijkoyu XIX stolittya 9 nbsp Batler u 1851 roci portret Dzhordzha RichmondaDiv takozh RedaguvatiIstoriya feminizmuPrimitki Redaguvati a b Blain V Grundy I Clements P The Feminist Companion to Literature in English Women Writers from the Middle Ages to the Present 1990 P 163 d Track Q47119734d Track Q18328141d Track Q47119724d Track Q47119715 a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227 WeChangEd d Track Q86999151 a b WeChangEd d Track Q86999151 a b v g d e zh Kindred Britain d Track Q75653886 Blain V Grundy I Clements P The Feminist Companion to Literature in English Women Writers from the Middle Ages to the Present 1990 P 164 d Track Q47119734d Track Q18328141d Track Q47119724d Track Q47119715 Fawcett ta Turner 1927 s 1 Posilannya RedaguvatiJosephine Butler Memorial Trust Tvori Zhozefina Batler u proyekti Gutenberg Tvori Zhozefini Batler Arhivovano 18 bereznya 2018 u Wayback Machine na LibriVox audioknigi v suspilnomu nadbanni Arhivni materiali u Leeds University Library Arhivovano 7 listopada 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhozefina Batler amp oldid 39934062