«Жовта імла» — поетична збірка українського письменника Анатолія Дністрового, опублікована в 2001 році у видавничій агенції "OST" (Донецьк), у Бібліотеці альманаху "Кальміюс" (Серія "Укрсучліт").
| | |
| Автор | Анатолій Дністровий |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Мова | українська |
| Жанр | поезія |
| Видавництво | Видавнича агенція "OST" |
| Видано | 2001 |
| Сторінок | 104 |
Про книгу ред.
"Жовта імла" - четверта поетична збірка Анатолія Дністрового, якій притаманна посилена філософічність та аскетичний погляд на життя (дизайн оформлення збірки, відповідно, також був максимально спрощеним та аскетичним).
В поетичній концепції автора, жовта імла - це метафора смерті (в середньовіччі жовта імла була апокаліптичним символом - це згар, який стояв у повітрі після спалення зачумлених). У стильовому сенсі ця збірка - певна "ломка" між метафізичною поетикою, яку автор сповідував упродовж 90-х, і пошуками панорамного соціокультурного вираження плину речей, повсякденного життя, що буде притаманне наступним поетичним книгам Дністрового (книга "Покинуті міста", 2004). Книга поєднує силабо-тоніку та верлібри, у ній автор вперше звертається до жанру поеми ("Відстороненість").
Вірш-мотто, що відкриває збірку "Жовта імла" ред.
- * *
Коли жовта імла поглинає, як вир, силуети
Скам’янілих людей, що позбулись земного набутку,
Нас чекають птахи із очима осіннього смутку,
Нас чекають облич невиразні нічні трафарети.
Їхній голос, як скло: даленіє, до болю прозорий,
Їхні очі ковтають жовтаву безмежну скорботу,
Їхні душі кричать, наче рани від смертного шроту:
З темних отворів – спів неофітів врочистий, бадьорий.