www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жила Володимир Іванович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жила Д р Володимир Тарас Іванович Жила нар 25

Жила Володимир Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Жила.

Д-р Володимир-Тарас Іванович Жила (нар. 25 червня 1919, Збараж — пом. 15 листопада 2004, Лаббок, Техас, США) — український громадсько-культурний діяч, літературознавець, філософ, публіцист, редактор. Дійсний член НТШ, Української вільної академії наук у США та Канаді, член Національної спілки письменників України. Доктор філософії у галузі слов'янської філології УВУ (Мюнхен, 1967). Лицар Ордена «За заслуги» 3-го ступеня (2000). 7 грудня 1992 року Іван Павло ІІ нагородив Володимира Жилу лицарським хрестом ордена святого Григорія Великого..

Володимир-Тарас Жила
Народився 25 червня 1919(1919-06-25)
Збараж
ЗУНР
Помер 15 листопада 2004(2004-11-15) (85 років)
Лаббок
Техас
США
Поховання Цвинтар святого Андрія у Саут-Баунд-Брук
Громадянство  США
Національність українець
Діяльність літературознавець, філософ, публіцист, редактор
Alma mater Львівський університет
Посада Мініст культури і науки уряду УНР в екзилі
Мініст зовнішніх справ уряду УНР в екзилі
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Кавалер ордена Святого Григорія Великого
Хрест Українського козацтва (з мечами)

Життєпис Редагувати

Народився 25 червня 1919 р. у м. Збаражі. Родина Жилів проживала в північному районі міста у так званих Садках Великих (сьогодні вулиця Шашкевича). Батько — Іван Жила працював вчителем, мати — Софія. Тут навчався у народній школі, згодом — у польській гімназії, оскільки української тоді у місті не було. З юнацьких років прилучився до роботи в ОУН. 1938 року вступив на правничий факультет Львівського університету, однак навчання перервала війна.

У травні 1941 року Володимира призвали до Червоної армії. У липні того ж року потрапив у німецький полон, звідки його згодом відпустили. Перебуваючи в таборах Німеччини, видавав журнали «Україна» (1943—1945) і «Вояцька слава», що пропагували ідеї незалежності України. 1945 р. доля звела Володимира Жилу з отаманом Тарасом Боровцем («Бульбою»), який тоді формував парашутну бригаду Української національної армії. До неї наприкінці лютого того ж року зарахували Володимира, і він успішно виконував обов'язки політично-освітнього виховника. За це був нагороджений Хрестом Українського Козацтва із золотою лавровою гілкою на стяжці.

Після закінчення війни проживав у м. Філлі (Австрія), редагував часопис «Українські вісті», який 7 січня 1946 р. англійська окупаційна влада під тиском радянського командування заборонила. Від січня до серпня 1946 р. Володимир Жила був комендантом першого українського переселенського табору «Піккольо» (Австрія).

У квітні 1948 р. емігрував із сім'єю до Бразилії, де у вересні того ж року започаткував український часопис «Наша думка», а згодом став одним із засновників українського товариства «Соборність».

Відтоді наш земляк дедалі більше цікавився церковними та релігійними справами, уміло поєднуючи їх вирішення з політичною й науковою діяльністю. 1952 р. родина Жилів залишила Сан-Паулу та переїхала до м. Вінніпегу в Канаді. Володимир докладав багато зусиль, щоби прогодувати сім'ю. Незважаючи на невлаштований побут та скрутне фінансове становище, Володимир Жила продовжував активно займатися громадською роботою серед української громади, знаходив час для наукових занять, проводив конференції та інші патріотичні заходи.

1962 р. Володимир Жила здобув магістерський диплом математично-природничого факультету Слов'янського відділу Манітобського університету та розпочав докторські студії під керівництвом професора Ярослава Рудницького.

Згодом учителював у різних школах Канади, викладаючи хімію, фізику, історію та географію; на вечірніх курсах Вінніпезького шкільного дистрикту — російську та німецьку мови. У листопаді 1963 р. переїхав із сім'єю до США. У 1964—1967 рр. навчався в докторантурі в Українському вільному університеті в м. Мюнхені (Німеччина). Склав малий ригориз із філософії та структуральної психології й великий ригориз із української та слов'янської філології. На підставі дисертації «Іван Франко як дослідник української полемічної літератури кінця XVI — початку XVII століть» здобув докторський ступінь із відзнакою.

У 1969 р. д-р В. Жила отримав громадянство США, і Техас став для нього другою батьківщиною. У науковому світі Америки наш земляк поступово набув широкої популярності й заслужено користувався авторитетом і шаною. Ще в юні роки досконало опанував англійську, німецьку, польську, російську, відтак вивчив португальську та деякі слов'янські мови, що неабияк допомогло йому в науковій і суспільно-політичній праці.

Професор Володимир Жила викладав іноземні мови та літератури в Техаському університеті, заснував і спонсорував слов'янський клуб «Слово», долучився до роботи в Українському історичному, Американському назвознавчому товариствах, був діяльним у НТШ та інших наукових організаціях. У 1966—1968 рр. Володимир Жила — віце-президент, а у 1968—1970 рр. — президент Американської асоціації викладачів слов'янських і східноєвропейських мов. Володимир Жила автор наукових праць із українознавства та славістики, перекладу англійською з польської «Фонетичного опису української мови» І. Зілинського, численних статей, нарисів, рецензій із літератури, ономастики, топоніміки та інших книг.

У 1986 р. наш земляк очолив Міністерство культури і науки, з 1989 року — Міністерство зовнішніх справ уряду УНР в екзилі. Після проголошення незалежності України Володимир Жила ще більше активізував свою політичну діяльність. У червні та вересні 1992 р. 28 днів мешкав у Києві, майже тиждень перебував на засіданнях Верховної Ради, використовував кожну нагоду, щоби чимось допомогти землякам. Виступав із доповідями у Національній бібліотеці України ім. В. Вернадського, Київському технологічному інституті харчової промисловості. Зустрічався з тернополянами на зборах Крайового руху в Тернополі та у обласній організації Спілки письменників України.

Помер 15 листопада 2004 р. у м. Лаббок, штат Техас (США). Похований на Цвинтар святого Андрія у Саут-Баунд-Брук.

Доробок Редагувати

Володимир Жила редактор книги «Збаражчина» (у 2-ох томах), автор понад 1200 статей, перекладів і рецензій з літератури, ономастики і топоніміки.

  • Жила В. Апостольський Екзархат у Німеччині і Скандинавії. Мюнхен, 1989;
  • Жила В. Бібліографія Михайла Г. Марунчака. — Вінніпег, 1991. — 157 с.
  • Жила В. Відрадне явище //Визвольний шлях. — 1984. — № 9. — С. 1150—1151.
  • Жила В. Збуджують думки, викликають роздуми… // Визвольний шлях. — 1993. — № 1. — С. 115—120.
  • Жила В. З історії українознавства й славістики в Канаді. — Вінніпег: Накладом УВАН, 1961. — 96 с.
  • Жила В. Ідейні основи Шевченкового «Гамалії». — Вінніпег: УВАН, 1958. — 23 с.
  • Жила В. Йоганн Вольфганг фон Гете в українській літературі (німецькою мовою). Мюнхен, 1989;
  • Жила В. Об'єднання українських письменників «Слово» (1954—1997) // Західньоканадський збірник — 3. — Едмонтон: Славутич, 1998. — С. 205—218.
  • Жила В. Українське назвознавство на Заході // Хрестоматія з української літератури в Канаді. — Едмонтон, 2000. — С. 511—524.
  • Творчість Яра Славутича: Статті й рецензії / Упоряд. В. Жила. — Едмонтон, 1978. — 431 с.
  • Суспільно-громадські питання в творчості Івана Франка. — Нью-Йорк; Париж; Торонто, 1967. Ч. 1;
  • Образ Івана Вишенського в творах Івана Франка. — Нью-Йорк, 1968. Ч. 2;
  • Мова й стиль Панаса Мирного (На основі роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»). Збірка на пошану Івана Мірчука. — Мюнхен, 1974;
  • 'Національно-релігійні особливості католицької полемічної літератури в Україні кінця XVI — початку XVII сторіч. — Мюнхен, 1989;
  • НТШ в розсіянні і його місце в українській науці. Від НТШ до УВУ. — Пряшів; Свидник, 1991;
  • «Свинська конституція» — визначний сатиричний твір Івана Франка. — Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1996;
  • Гетьман Іван Мазепа під турецькою опікою: Історія та оцінка;
  • Українська антропонімія в Харківському реєстрі 1660 р.;
  • Іван Франко — перекладач і інтерпретатор Гете;
  • Ідейні основи Шевченкового Гамалії;
  • Франц Кафка — письменник двадцятого сторіччя;
  • З історії українознавства і славістики в Канаді.

Примітки Редагувати

  1. Acta Apostolicae Sedis, 1993. — P. 466. [ 20 серпня 2018 у Wayback Machine.] (італ.)
  2. . Архів оригіналу за 12 квітня 2013. Процитовано 5 вересня 2015. 
  3. . Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 5 вересня 2015. 

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zhila D r Volodimir Taras Ivanovich Zhila nar 25 chervnya 1919 Zbarazh pom 15 listopada 2004 Labbok Tehas SShA ukrayinskij gromadsko kulturnij diyach literaturoznavec filosof publicist redaktor Dijsnij chlen NTSh Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk u SShA ta Kanadi chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Doktor filosofiyi u galuzi slov yanskoyi filologiyi UVU Myunhen 1967 Licar Ordena Za zaslugi 3 go stupenya 2000 7 grudnya 1992 roku Ivan Pavlo II nagorodiv Volodimira Zhilu licarskim hrestom ordena svyatogo Grigoriya Velikogo 1 Volodimir Taras ZhilaNarodivsya 25 chervnya 1919 1919 06 25 ZbarazhZUNRPomer 15 listopada 2004 2004 11 15 85 rokiv LabbokTehasSShAPohovannya Cvintar svyatogo Andriya u Saut Baund BrukGromadyanstvo SShANacionalnist ukrayinecDiyalnist literaturoznavec filosof publicist redaktorAlma mater Lvivskij universitetPosada Minist kulturi i nauki uryadu UNR v ekziliMinist zovnishnih sprav uryadu UNR v ekziliNagorodi Orden Za zaslugi III stupenya Kavaler ordena Svyatogo Grigoriya Velikogo Hrest Ukrayinskogo kozactva z mechami Zmist 1 Zhittyepis 2 Dorobok 3 Primitki 4 Dzherela ta literatura 5 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya 25 chervnya 1919 r u m Zbarazhi Rodina Zhiliv prozhivala v pivnichnomu rajoni mista u tak zvanih Sadkah Velikih sogodni vulicya Shashkevicha Batko Ivan Zhila pracyuvav vchitelem mati Sofiya Tut navchavsya u narodnij shkoli zgodom u polskij gimnaziyi oskilki ukrayinskoyi todi u misti ne bulo Z yunackih rokiv priluchivsya do roboti v OUN 1938 roku vstupiv na pravnichij fakultet Lvivskogo universitetu odnak navchannya perervala vijna U travni 1941 roku Volodimira prizvali do Chervonoyi armiyi U lipni togo zh roku potrapiv u nimeckij polon zvidki jogo zgodom vidpustili Perebuvayuchi v taborah Nimechchini vidavav zhurnali Ukrayina 1943 1945 i Voyacka slava sho propaguvali ideyi nezalezhnosti Ukrayini 1945 r dolya zvela Volodimira Zhilu z otamanom Tarasom Borovcem Bulboyu yakij todi formuvav parashutnu brigadu Ukrayinskoyi nacionalnoyi armiyi Do neyi naprikinci lyutogo togo zh roku zarahuvali Volodimira i vin uspishno vikonuvav obov yazki politichno osvitnogo vihovnika Za ce buv nagorodzhenij Hrestom Ukrayinskogo Kozactva iz zolotoyu lavrovoyu gilkoyu na styazhci Pislya zakinchennya vijni prozhivav u m Filli Avstriya redaguvav chasopis Ukrayinski visti yakij 7 sichnya 1946 r anglijska okupacijna vlada pid tiskom radyanskogo komanduvannya zaboronila Vid sichnya do serpnya 1946 r Volodimir Zhila buv komendantom pershogo ukrayinskogo pereselenskogo taboru Pikkolo Avstriya U kvitni 1948 r emigruvav iz sim yeyu do Braziliyi de u veresni togo zh roku zapochatkuvav ukrayinskij chasopis Nasha dumka a zgodom stav odnim iz zasnovnikiv ukrayinskogo tovaristva Sobornist Vidtodi nash zemlyak dedali bilshe cikavivsya cerkovnimi ta religijnimi spravami umilo poyednuyuchi yih virishennya z politichnoyu j naukovoyu diyalnistyu 1952 r rodina Zhiliv zalishila San Paulu ta pereyihala do m Vinnipegu v Kanadi Volodimir dokladav bagato zusil shobi progoduvati sim yu Nezvazhayuchi na nevlashtovanij pobut ta skrutne finansove stanovishe Volodimir Zhila prodovzhuvav aktivno zajmatisya gromadskoyu robotoyu sered ukrayinskoyi gromadi znahodiv chas dlya naukovih zanyat provodiv konferenciyi ta inshi patriotichni zahodi 1962 r Volodimir Zhila zdobuv magisterskij diplom matematichno prirodnichogo fakultetu Slov yanskogo viddilu Manitobskogo universitetu ta rozpochav doktorski studiyi pid kerivnictvom profesora Yaroslava Rudnickogo Zgodom uchitelyuvav u riznih shkolah Kanadi vikladayuchi himiyu fiziku istoriyu ta geografiyu na vechirnih kursah Vinnipezkogo shkilnogo distriktu rosijsku ta nimecku movi U listopadi 1963 r pereyihav iz sim yeyu do SShA U 1964 1967 rr navchavsya v doktoranturi v Ukrayinskomu vilnomu universiteti v m Myunheni Nimechchina Sklav malij rigoriz iz filosofiyi ta strukturalnoyi psihologiyi j velikij rigoriz iz ukrayinskoyi ta slov yanskoyi filologiyi Na pidstavi disertaciyi Ivan Franko yak doslidnik ukrayinskoyi polemichnoyi literaturi kincya XVI pochatku XVII stolit zdobuv doktorskij stupin iz vidznakoyu U 1969 r d r V Zhila otrimav gromadyanstvo SShA i Tehas stav dlya nogo drugoyu batkivshinoyu U naukovomu sviti Ameriki nash zemlyak postupovo nabuv shirokoyi populyarnosti j zasluzheno koristuvavsya avtoritetom i shanoyu She v yuni roki doskonalo opanuvav anglijsku nimecku polsku rosijsku vidtak vivchiv portugalsku ta deyaki slov yanski movi sho neabiyak dopomoglo jomu v naukovij i suspilno politichnij praci Profesor Volodimir Zhila vikladav inozemni movi ta literaturi v Tehaskomu universiteti zasnuvav i sponsoruvav slov yanskij klub Slovo doluchivsya do roboti v Ukrayinskomu istorichnomu Amerikanskomu nazvoznavchomu tovaristvah buv diyalnim u NTSh ta inshih naukovih organizaciyah U 1966 1968 rr Volodimir Zhila vice prezident a u 1968 1970 rr prezident Amerikanskoyi asociaciyi vikladachiv slov yanskih i shidnoyevropejskih mov Volodimir Zhila avtor naukovih prac iz ukrayinoznavstva ta slavistiki perekladu anglijskoyu z polskoyi Fonetichnogo opisu ukrayinskoyi movi I Zilinskogo chislennih statej narisiv recenzij iz literaturi onomastiki toponimiki ta inshih knig U 1986 r nash zemlyak ocholiv Ministerstvo kulturi i nauki z 1989 roku Ministerstvo zovnishnih sprav uryadu UNR v ekzili 2 Pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini Volodimir Zhila she bilshe aktivizuvav svoyu politichnu diyalnist U chervni ta veresni 1992 r 28 dniv meshkav u Kiyevi majzhe tizhden perebuvav na zasidannyah Verhovnoyi Radi vikoristovuvav kozhnu nagodu shobi chimos dopomogti zemlyakam Vistupav iz dopovidyami u Nacionalnij biblioteci Ukrayini im V Vernadskogo Kiyivskomu tehnologichnomu instituti harchovoyi promislovosti Zustrichavsya z ternopolyanami na zborah Krajovogo ruhu v Ternopoli ta u oblasnij organizaciyi Spilki pismennikiv Ukrayini Pomer 15 listopada 2004 r u m Labbok shtat Tehas SShA Pohovanij na Cvintar svyatogo Andriya u Saut Baund Bruk 3 Dorobok RedaguvatiVolodimir Zhila redaktor knigi Zbarazhchina u 2 oh tomah avtor ponad 1200 statej perekladiv i recenzij z literaturi onomastiki i toponimiki Okremi vidannyaZhila V Apostolskij Ekzarhat u Nimechchini i Skandinaviyi Myunhen 1989 Zhila V Bibliografiya Mihajla G Marunchaka Vinnipeg 1991 157 s Zhila V Vidradne yavishe Vizvolnij shlyah 1984 9 S 1150 1151 Zhila V Zbudzhuyut dumki viklikayut rozdumi Vizvolnij shlyah 1993 1 S 115 120 Zhila V Z istoriyi ukrayinoznavstva j slavistiki v Kanadi Vinnipeg Nakladom UVAN 1961 96 s Zhila V Idejni osnovi Shevchenkovogo Gamaliyi Vinnipeg UVAN 1958 23 s Zhila V Jogann Volfgang fon Gete v ukrayinskij literaturi nimeckoyu movoyu Myunhen 1989 Zhila V Ob yednannya ukrayinskih pismennikiv Slovo 1954 1997 Zahidnokanadskij zbirnik 3 Edmonton Slavutich 1998 S 205 218 Zhila V Ukrayinske nazvoznavstvo na Zahodi Hrestomatiya z ukrayinskoyi literaturi v Kanadi Edmonton 2000 S 511 524 Tvorchist Yara Slavuticha Statti j recenziyi Uporyad V Zhila Edmonton 1978 431 s Inshi praciSuspilno gromadski pitannya v tvorchosti Ivana Franka Nyu Jork Parizh Toronto 1967 Ch 1 Obraz Ivana Vishenskogo v tvorah Ivana Franka Nyu Jork 1968 Ch 2 Mova j stil Panasa Mirnogo Na osnovi romanu Hiba revut voli yak yasla povni Zbirka na poshanu Ivana Mirchuka Myunhen 1974 Nacionalno religijni osoblivosti katolickoyi polemichnoyi literaturi v Ukrayini kincya XVI pochatku XVII storich Myunhen 1989 NTSh v rozsiyanni i jogo misce v ukrayinskij nauci Vid NTSh do UVU Pryashiv Svidnik 1991 Svinska konstituciya viznachnij satirichnij tvir Ivana Franka Nyu Jork Parizh Sidnej Toronto 1996 Getman Ivan Mazepa pid tureckoyu opikoyu Istoriya ta ocinka Ukrayinska antroponimiya v Harkivskomu reyestri 1660 r Ivan Franko perekladach i interpretator Gete Idejni osnovi Shevchenkovogo Gamaliyi Franc Kafka pismennik dvadcyatogo storichchya Z istoriyi ukrayinoznavstva i slavistiki v Kanadi Primitki Redaguvati Acta Apostolicae Sedis 1993 P 466 Arhivovano 20 serpnya 2018 u Wayback Machine ital Mikola Plav yuk Ukrayina zhittya moye Vid selyanskogo sina do derzhavnika Arhiv originalu za 12 kvitnya 2013 Procitovano 5 veresnya 2015 Zhila Volodimir Taras Arhiv originalu za 24 grudnya 2015 Procitovano 5 veresnya 2015 Dzherela ta literatura RedaguvatiBilyayiv V Na neokrayanim krili Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 348 s ISBN 966 7804 57 7 Vinnichenko I I Zhila Volodimir Ivanovich Arhivovano 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 151 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Dudko V Zhila Volodimir Enciklopediya ukrayinskoyi diyaspori Gol red V Markus spiv red D Markus Nyu Jork Chikago 2009 Kn 1 S 288 Kravchuk N Politichni poglyadi i naukova diyalnist Volodimira Zhili N Kravchuk Ternopil Zbarazh Rushnik 2006 94 s Melnichuk B Zhila Volodimir Taras Ivanovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 575 576 ISBN 966 528 197 6 Prashko I Volodimir Zhila profesor literaturoznavec I Prashko Zbarazhchina zb statej Soroka P I Zhila Volodimir Taras Arhivovano 24 grudnya 2015 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Slavutich Ya Vihovatel naukovec diyach Do 75 richchya Volodimira T Zhili Svoboda 1995 28 berez Slavutich Yar Pracovitij naukovec Do 60 richchya Volodimira Zhili Ukrayinska literatura v Kanadi Edmonton Slavuta 1992 S 279 281 Soroka P Volodimir Zhila Zhittya i tvorchist Ternopil Lileya 1999 300 s Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Posilannya RedaguvatiZhila Volodimir Ivanovich Arhivovano 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Volodimir Zhila ta jogo tvorcha dialnist Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Vin zhiv z Ukrayinoyu v serci Zhila Volodimir Ivanovich Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhila Volodimir Ivanovich amp oldid 38180846