Кількість смертей у Революції гідності сягнула трохи більше 200 осіб під час акцій протесту Євромайдану 2013–14 та наступних проросійських заворушень.
Євромайдан ред.
Під час подій протестів Євромайдану в Києві з 21 листопада 2013 року по 23 лютого 2014 року в українській столиці в результаті вуличних сутичок було вбито 110—123 демонстрантів та 18 поліцейських. Крім того, ще один учасник Євромайдану був забитий ножем у результаті зіткнень із проросійськими активістами 13 березня 2014 року в Донецьку .
Кримська криза ред.
Під час анексії Криму Росією з 23 лютого по 19 березня 2014 року було вбито шість людей. Серед загиблих: троє протестуючих (двоє проросійських та один проукраїнський), два солдати та один кримський солдат СДФ. Двох вбитих українських солдатів регулярно включають до числа загиблих військових із війни на Донбасі. 10 серпня 2016 року Росія звинуватила спецназ України у проведенні рейду поблизу кримського міста Армянськ, в результаті якого загинули двоє російських військових. Уряд України відхилив повідомлення як провокацію.
Одеські зіткнення та вибухи в Харкові ред.
У період з 26 січня по 27 грудня 2014 року в місті Одеса відбулися епізодичні зіткнення. Найбільш смертоносними були сутички в Одесі 2 травня 2014 року, коли було вбито 48 протестуючих (46 проросійських та 2 проукраїнських). Крім того, одна людина загинула під час вибуху бомби в Одесі 27 грудня 2014 року. Того ж дня під час вибуху в місті Херсон загинув ще одна особа. Обидва чоловіки були ідентифіковані як терористи в обох вибухах. Пізніше, у 2015 році, 22 лютого, під час мітингу у Харкові вибухнула бомба, в результаті якої загинули чотири людини включаючи міліціонера.
Див. також ред.
Примітки ред.
- Kozlenko, Svetlana; Heintz, Jim (20 лютого 2015). . ABC News. Associated Press. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 19 квітня 2015.
- . theday.co.uk. 11 вересня 2014. Архів оригіналу за 10 листопада 2015. Процитовано 30 липня 2015.
- Andrew Wilson (October 2014). (PDF). currenthistory.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 30 липня 2015.
- . Telegraph.co.uk. 14 березня 2014. Архів оригіналу за 8 вересня 2015. Процитовано 19 квітня 2015.
- . Kyiv Post. 26 лютого 2014. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 27 лютого 2014.
- Finley, JC (27 лютого 2014). . United Press International. Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 9 березня 2014.
- (рос.). LB.ua. 17 березня 2014. Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 30 липня 2015.
{{cite news}}
:|trans-title=
вимагає|title=
(довідка) - (рос.). censor.net.ua. 18 березня 2014. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 30 липня 2015.
{{cite news}}
:|trans-title=
вимагає|title=
(довідка) - . Reuters. 7 квітня 2014. Архів оригіналу за 8 April 2014. Процитовано 2 жовтня 2014.
- Saul, Heather; Sengupta, Kim (19 березня 2014). . The Independent. Архів оригіналу за 19 березня 2014. Процитовано 30 липня 2015.
- . Herman Shapovalenko, Yevhen Vorokh, Yuriy Hirchenko (Ukrainian). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 31 січня 2015.
- Putin accuses Ukraine of 'terror' over alleged Crimea raid. The Telegraph. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 7 липня 2021.
- Gutman, Roy (24 травня 2014). . mcclatchydc.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 липня 2015.
- . UN OHCHR. Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights. Архів оригіналу за 13 грудня 2016. Процитовано 1 травня 2017.
- . The Guardian. 30 квітня 2015. Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 2 травня 2017.
- Miller, Christopher (28 грудня 2014). . Mashable. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 19 квітня 2015.
- . Unian. 24 лютого 2015. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 28 липня 2015.
- . BBC News. 22 лютого 2015. Архів оригіналу за 21 квітня 2015. Процитовано 19 квітня 2015.