Протистояння в Одесі (2014)

Протистояння в Одесі 2014 року — серія конфліктів, які відбулися між активістами Євромайдану та Антимайдану протягом 2014 року. Подія пов'язані із перемогою Євромайдану у лютому 2014 року і втечею Януковича. Останні події не були сприйняті проросійськи налаштованою частиною населення України.

Протистояння в Одесі
Проросійська парамілітарна організація «Одеська дружина» на Куликовому полі, 14 квітня 2014 року
Дата: 2014 Місце: Одеса

Протистояння у січні-лютому 2014

26 січня близько 2 000 активістів Євромайдану пройшли маршем до будівлі обладміністрації, але зустріли супротив проросійський настроєних прихильників Партії регіонів. Будівля обладміністрації виявилася забарикадованою муніципальною владою — біля входів були зведені бетоні блоки, які зашкодили проведенню повторної акції 28 січня.

Зовнішні відеофайли
	Антимайданівці нападають на Євромайдан біля обладміністрації, 18 лютого 2014, відео з YouTube
	Антимайданівці нападають на Євромайдан під час візиту Царьова, відео з YouTube

Перша сутичка відбулася 19 лютого 2014 року, коли біля будівлі обладміністрації відбувалася акція «Досить стріляти» проти застосування міліцією зброї проти активістів Євромайдану в Києві. Під час акції на активістів Євромайдану напали близько 100 антимайданівців одягнених у шоломи і маски, озброєних бейсбольними битами. Крім протестувальників постраждали троє журналістів і двоє операторів.

«Російська весна»

Після втечі Януковича у лютому 2014 року конфлікт загострився. 1 березня в Одесі відбулася 5 000 проросійська демонстрація. Потім, протягом березня, відбулася серія демонстрацій із вимогами референдуму за надання Одесі автономії. 3 березня близько 200—300 учасників із російськими прапорами намагалися штурмувати будівлю обладміністрації.

Сутичка між активістами Євромайдану і Антимайдану відбулася під час візиту до Одеси Олега Царьова. Олег Царьов був заблокований активістами Євромайдану у будівлі готелю «Променад». Йому на допомогу прибули учасники Антимайдану в екіпіровці (шоломи, маски), озброєні бейсбольними бітами та киями, натомість в активістів Євромайдану будь-які засоби захисту були відсутні. Провокуючи сутичку, антимайданівці спалили червоно-чорний прапор. В результаті декілька людей постраждали. Групою антимайданівців, як і під час їх попередньої акції, 19 лютого, керували Єгор Кваснюк і В'ячеслав Маркін.

16 квітня в інтернеті з'явилася інформації про проголошення «Одеської народної республіки» в межах Одеської області. Однак активісти антимайдану спростували своє відношення до цієї акції. Місія ОБСЄ оцінювала ситуацію в Одесі як спокійну. Лідери антимайдану заявили, що їх метою є створення не Одеської республіки, а більш широкого утворення — Новоросії, автономії в складі України. 25 квітня в учасників самооборони на блокпосту біля Одеси була кинута граната, яка травмувала 7 осіб.

Протистояння 2 травня

Проросійська демонстрація у березні 2014 року

2 травня 2014 року в Одесі відбулися масові заворушення, які призвели до загибелі близько 40 осіб. Конфлікт розпочався між проукраїнськи налаштованими громадянами, ультрас футбольних клубів «Чорноморець» і «Металіст» з одного боку й проросійськими сепаратистськи настроєними активістами з іншого боку. Протистояння почалися у центрі міста на вулицях Грецькій, Дерибасівській, Грецькій площі, а згодом перейшли у гоніння проросійських активістів по більшій частині центра міста на їх місце дислокації, Куликове поле. Саме там, на Куликовому полі, було найбільше жертв, зокрема, через підпал штабу сепаратистів у Будинку профспілок.

Посилання

1. . The Voice of Russia. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 24 лютого 2014. 
2. . Українська правда. Архів оригіналу за 14 лютого 2014. Процитовано 24 лютого 2014. 
3. . Newsru.ua. Архів оригіналу за 30 січня 2014. Процитовано 24 лютого 2014. 
4. . Odessa.comments.ua. 26 січня 2014. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 24 лютого 2014. 
5. . Dumskaya.net. 28 січня 2014. Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 24 лютого 2014. 
6. . Dumskaya.net. 19 лютого 2014. Архів оригіналу за 25 лютого 2016. Процитовано 19 лютого 2016. 
7. . Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 10 квітня 2015. 
8. . Euronews. 20 лютого 2014. Архів оригіналу за 7 лютого 2015. Процитовано 6 лютого 2015. 
9. Conal Urquhart (3 січня 2014). . The Guardian. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 1 березня 2014. 
10. . Info-Center.od.ua (Russian). 3 березня 2014. Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 3 березня 2014. 
11. . Gazeta.ua. Архів оригіналу за 3 березня 2014. Процитовано 3 березня 2014. 
12. . Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 10 квітня 2015. 
13. . Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 10 квітня 2015. 
14. . Українська правда (Ukrainian). 16 квітня 2014. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 16 квітня 2014. 
15. . Українська правда (Uk). 16 квітня 2014. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 16 квітня 2014. 
16. (пресреліз). Organisation for Security and Co-operation in Europe. 14 квітня 2014. Архів оригіналу за 16 квітня 2014. Процитовано 16 квітня 2014.  Проігноровано невідомий параметр |= (довідка)
17. . Organization for Security and Co-operation in Europe. 20 квітня 2014. Архів оригіналу за 24 квітня 2014. Процитовано 22 квітня 2014. 
18. Shevchenko, Daryna (30 квітня 2014). . Kyiv Post. Архів оригіналу за 1 травня 2014. Процитовано 2 травня 2014. 
19. . Xinhua News Agency. 25 квітня 2014. Архів оригіналу за 8 червня 2014. Процитовано 25 квітня 2014.