www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жан Жорж Новер фр Jean Georges Noverre 29 квітня 1727 Париж 19 жовтня 1810 Сен Жермен ан Ле великий французький балетний

Жан Жорж Новер

Жан Жорж Новер (фр. Jean-Georges Noverre; 29 квітня 1727, Париж — 19 жовтня 1810, Сен-Жермен-ан-Ле) — великий французький балетний танцівник, хореограф і теоретик балету, творець балетних реформ. Вважається основоположником сучасного балету. Його день народження (29 квітня) за рішенням ЮНЕСКО з 1982 року відзначається як міжнародний день танцю.

Жан Жорж Новер
Jean-Georges Noverre
Народився 29 квітня 1727(1727-04-29)[…]
Париж
Помер 19 жовтня 1810(1810-10-19)[…] (83 роки)
Сен-Жермен-ан-Ле
Країна  Франція
Діяльність танцівник, балетмейстер, теоретик балету
Галузь балет і хореографія
Вчителі Louis Dupréd і François-Robert Marceld
Відомі учні Jean-Baptiste Husd
Знання мов французька
Заклад Опера-комік, Французька Королівська Академія музики, придворні театри Європи
Брати, сестри Manette Noverred
Діти Louise Victoire Jenamy alias Jeunehommed

Біографія Редагувати

Серед його педагогів був знаменитий французький балетний танцівник Луї Дюпре і танцюрист Королівської академії музики Франсуа-Робер Марсель.

Перший виступ відбувся у Фонтенбло при дворі французького короля Людовіка XV — в 1742 або в 1743 році. Після вдалого дебюту Новер відразу отримав запрошення до Берліну від принца Генріха Прусського. Після повернення в Париж він був прийнятий до балетної трупи при театрі Опера-комік, а незабаром, у 1748 р., одружився з акторкою і танцівницею Маргаритою-Луїзою Совер (фр. Marguerite-Louise Sauveur).

У 1748 році, коли театр Опера-комік в черговий раз закрився (це було пов'язано з фінансовими ускладненнями, які цей театр неодноразово переживав), Новер відправився по театрах міст Європи і до 1752 виступав у Страсбурзі та Ліоні, а потім переїхав у Лондон, де провів два роки в трупі британського актора Девіда Гаріка, дружбу з яким він збереже на все життя і якого буде називати «Шекспіром в танці». Працюючи там, Новер прийшов до думки створення окремого та великого танцювального спектаклю, незалежного від опери, до складу якої танець раніше входив у вигляді беззмістовного балетного фрагменту; він розвинув думку про створення повноцінної балетної вистави, де б розвивався характер та дії персонажів. У 1754 році він повернувся у Париж, в Опера-комік (який знову відкрився) і в той же рік створив свій перший великий балетний спектакль «Китайські свята» («фр. Les Fêtes chinoises»). Потім доля знову закинула його в Ліон, де він прожив з 1758 до 1760 р. Там Новер створив декілька балетних вистав та оприлюднив свою головну теоретичну працю "Листи про танець та балети" («фр. Lettres sur la danse et les ballets»). В них він переосмислив весь свій попередній балетний досвід та охопив усі аспекти сучасного йому танцю, розробив теоретичні завдання пантоміми, збагачуючи сучасний для нього балет новими елементами які дають можливість вести самостійний сюжет, та ввів новий балетний термін ballet d'action — балет дії. Вимагаючи скасування театральних масок у танцюристів, він тим самим сприяв більшій виразності танцю і розуміння його у глядача; він відійшов від балету як химерного танцю самого по собі, який жив в інших видах театрального мистецтва, викликавши різку критику прихильників старих танцювальних традицій. Він писав: "Театр не терпить нічого зайвого, тому необхідно виганяти зі сцени геть усе, що може послабити інтерес, і випускати на неї рівно стільки персонажів, скільки потрібно для виконання даної драми. … Композитори, в більшості своїй, все ще, повторюю, тримаються старовинних традицій Опери. Вони складають Пасп'є, тому що їх з такою грацією"пробігала" м-ль Прево, мюзетти, тому що був час коли витончено і солодко їх танцювала м-ль Салле і пан Демулен, тамбурини, тому що в цьому жанрі вражала м-ль Камарґо, нарешті, чакони і пасакалії, тому що вони були улюбленим жанром знаменитого Дюпре, найкращим чином відповідаючи його схильностям, амплуа та благородній фігурі. Але всіх цих чудових артистів нині вже немає в театрі … ". Головним виразовим засобом балетів Новера стала пантоміма — до нього, аж до середини XVIII ст. актори балету-пантоміми виходили на сцену в масках, часом пантоміма навіть заміняла оперні арії, але ніколи до Новерра не несла свого власного смислового навантаження. У Новера міміка була підпорядкована танцям, які, на його погляд, повинні містити в собі драматичну думку.

Ця велика теоретична робота згодом витримала безліч перевидань і була перекладена на європейські мови: англійську, німецьку, іспанську, та інші. Пізніше ця праця була видана в 4 томах у Петербурзі (1803 - 1804 р.) під назвою «Листи про танець» — книга стала широко відома та видана в Росії завдяки його учню Шарлю Ле Піку, запрошеному до Петербургу в 1787 у якості першого танцівника, а потім хореографа. З тих пір у Росії було кілька видань російською мовою і книжка перевидається аж дотепер. Відомий російсько-французький балетний діяч Б. Кохно через багато років сказав про Новера і Ле Піке: «Новер перетворив танець своєї епохи, а його балет-пантоміма потрапив до Росії завдяки його учневі Ле Піку».

У 1760 році Новера запросили в Штутгарт, де він провів сім років і де його учнем став згодом видатний танцюрист і хореограф, майбутній пропагандист творчості та ідей Новерра Шарль Ле Пік. У Штутгарті герцог Карл II Вюртембергський, великий знавець і любитель театру, створив для служителів мистецтв вільну творчу обстановку, що привернуло багато талановитих людей: музикантів, артистів, художників. 11 лютого 1763 до дня народження герцога, Новер поставив балет «Ясон і Медея» на музику Ж. Родольфо (який теж жив у Штутгарті), де втілив свої основні балетні реформи. Відмовившись від безглуздих великих перук і масок які закривали обличчя, Новер вперше ввів у балет пантоміму. У прем'єрній виставі серед основних виконавців були: Ненсі Левьер (Медея), Гаетано Вестріс (Ясон), Анджіоло Вестріс (Креон), Шарль Ле Пік (Еен), М. Гімар (Креуза). Ця постановка стала революційною у хореографії та мала такий великий успіх, що в Європі почалося поступове освоєння реформ Новера. До нього кинулися учні та шанувальники, які хотіли з ним працювати. До 1764 Новер вже керував трупою з п'ятнадцяти солістів і кордебалету з двадцяти трьох чоловіків та двадцять одної жінки.

Через сім років Новер переїхав у Відень, опинившись під протекцією майбутньої королеви Марії-Антуанетти, яка призначила його королівським балетмейстером. Отримавши величезну свободу у виставах, він зміг реалізувати свої численні ідеї по реформі в балеті і поставив безліч балетних вистав. Він сам вперше ввів пантоміму в своєму балеті «Медея і Ясон» («фр. Medee et Jason») на музику Ж. -Ж. Родольфо в 1763 році. Потім він поставив велику пантомімну постановку в декілька актів на сюжет «Семіраміди» Вольтера. Він залучив до співпраці різних композиторів, у тому числі Глюка, з яким створив кілька балетних композицій.

У 1775 році Марія-Антуанетта, ставши до того часу дружиною дофіна, а потім, з 1774 року, короля Франції Людовіка XVI, повеліла Новеру прибути до Парижа і призначила його першим балетмейстером у театрі Опери, який тоді носив назву Королівської Академії музики.

З 1778 року він є членом Французької королівської академії танців.

У 1776—1781 Новер очолював балетну трупу Паризької Опери, однак його задуми зустріли опір з боку консервативної трупи і завсідників театру які не бажали нічого змінювати. У 1781 році Новер написав свої розробки з будівництва нового залу Паризької Опери «Коментар з будівництва нового залу для Опери» («фр. Observations sur la construction d'une nouvelle salle de l'Opéra»). Боротьба з трупою, яка не бажає визнавати нові тенденції в балеті, забирала багато сил і часу; зайнятий роботою, Новер покинув пост в Паризькій Опері (цю посаду зайняв його учень і сподвижник Жан Доберваль) і наступне десятиліття проводив переважно в Лондоні, очолюючи балетну трупу в театрі «Друрі-Лейн».

Весь цей час, де б він не перебував, він продовжував несамовито працювати: він не тільки ставив балетні вистави, (Новер поставив понад 80 балетів і велику кількість танців в операх.) але й приділяв величезну увагу теорії мистецтва танцю, розробляючи та розвиваючи її. Його ім'я стало широко відомо, він листувався з видатними людьми свого часу, у тому числі з Вольтером, деякі листи до якого збереглися досі. Також Новер почав важливу роботу над створенням балетного словнику. Приблизно в 1795 році він прибув у Сен-Жермен-ан-Ле. Там він готував до видання свій словник, який так і не встиг довершити — 19 жовтня 1810 він помер.

Значення Редагувати

Більшість його постановок розробляли сюжети про драматичні події та сильні пристрасті. Слідом за Вольтером і Дідро, Новер проводив на балетній сцені ідею про підпорядкування боргу; його естетичні погляди тяжіли до проголошуваних Жан-Жаком Руссо природним почуттям і близькості до природи (наприклад, балет «Белтон і Еліза», композитор невідомий, перша половина 1770-х років). Реформи Новера мали вирішальний вплив на весь подальший розвиток світового балету і стали основними постулатами, це в першу чергу: взаємодія всіх компонентів балетного спектаклю, логічний розвиток дії та характеристик діючих осіб.

Він сам підбив підсумок своєї творчості: "Я розбив потворні маски, спалив безглузді перуки, вигнав сором'язливі панье і ще більш сором'язливі тоннеле; на місце рутини закликав витончений смак; запропонував костюм більш благородний, правдивий і мальовничий; зажадав дії та рухи в сценах, одухотворення та виразності в танці; я наочно показав, яка глибока прірва лежить між механічним танцем ремісника і генієм артиста, приносити мистецтво танцю в один ряд з іншими наслідувальними мистецтвами, і тим самим накликав на себе незадоволення всіх тих, хто шанує і дотримується старовинних звичаїв, якими б безглуздими і варварськими вони не були ".

Записки про танці та балеті.Перше видання (1760)

Літературні праці Редагувати

  • Приблизно 1752 — «Загальна теорія і практика танцю, композиції балетів, музики, костюма та декорацій, супутніх їм» ("Théorie et pratique de la danse en général, de la composition des ballets, de la musique, du costume, et des décorations qui leur sont propres ")
  • 1760 — «Листи про танець і балети» (фр.: «Lettres sur la danse et les ballets»), видана в Ліоні та Штутгарті
  • 1781 — «Коментар із будівництва нового залу для Опери » (фр.: «Observations sur la construction d'une nouvelle salle de l'Opéra»)
  • 1801 — «Два листи мосьє Новера Вольтерові» про Девіді Гаріка (Deux lettres de M. Noverre à Voltaire)
  • 1801 — «Записки про артиста на громадських святах» (Lettres à un artiste sur les fêtes publiques)

Основні постановки Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. ↑ Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  5. ↑ Hansell K. K. (unspecified title)
    d:Track:Q27978998
  6. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  7. ↑ . Архів оригіналу за 7 травня 2012. Процитовано 29 квітня 2011. 
  8. ↑ . Архів оригіналу за 14 листопада 2012. Процитовано 29 квітня 2011. 
  9. про танець[недоступне посилання]
  10. . Архів оригіналу за 1 січня 2011. Процитовано 29 квітня 2011. 
  11. . Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 29 квітня 2011. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zhan Zhorzh Nover fr Jean Georges Noverre 29 kvitnya 1727 Parizh 19 zhovtnya 1810 Sen Zhermen an Le velikij francuzkij baletnij tancivnik horeograf i teoretik baletu tvorec baletnih reform Vvazhayetsya osnovopolozhnikom suchasnogo baletu Jogo den narodzhennya 29 kvitnya za rishennyam YuNESKO z 1982 roku vidznachayetsya yak mizhnarodnij den tancyu 7 Zhan Zhorzh NoverJean Georges NoverreNarodivsya 29 kvitnya 1727 1727 04 29 1 2 Parizh 4 5 Pomer 19 zhovtnya 1810 1810 10 19 1 2 83 roki Sen Zhermen an Le 4 5 Krayina FranciyaDiyalnist tancivnik baletmejster teoretik baletuGaluz balet 6 i horeografiya 6 Vchiteli Louis Dupred i Francois Robert MarceldVidomi uchni Jean Baptiste HusdZnannya mov francuzka 1 6 Zaklad Opera komik Francuzka Korolivska Akademiya muziki pridvorni teatri YevropiBrati sestri Manette NoverredDiti Louise Victoire Jenamy alias Jeunehommed Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Znachennya 3 Literaturni praci 4 Osnovni postanovki 5 Div takozh 6 Primitki 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiSered jogo pedagogiv buv znamenitij francuzkij baletnij tancivnik Luyi Dyupre 8 i tancyurist Korolivskoyi akademiyi muziki Fransua Rober Marsel Pershij vistup vidbuvsya u Fontenblo pri dvori francuzkogo korolya Lyudovika XV v 1742 abo v 1743 roci 8 Pislya vdalogo debyutu Nover vidrazu otrimav zaproshennya do Berlinu vid princa Genriha Prusskogo Pislya povernennya v Parizh vin buv prijnyatij do baletnoyi trupi pri teatri Opera komik a nezabarom u 1748 r odruzhivsya z aktorkoyu i tancivniceyu Margaritoyu Luyizoyu Sover fr Marguerite Louise Sauveur U 1748 roci koli teatr Opera komik v chergovij raz zakrivsya ce bulo pov yazano z finansovimi uskladnennyami yaki cej teatr neodnorazovo perezhivav Nover vidpravivsya po teatrah mist Yevropi i do 1752 vistupav u Strasburzi ta Lioni a potim pereyihav u London de proviv dva roki v trupi britanskogo aktora Devida Garika druzhbu z yakim vin zberezhe na vse zhittya i yakogo bude nazivati Shekspirom v tanci Pracyuyuchi tam Nover prijshov do dumki stvorennya okremogo ta velikogo tancyuvalnogo spektaklyu nezalezhnogo vid operi do skladu yakoyi tanec ranishe vhodiv u viglyadi bezzmistovnogo baletnogo fragmentu vin rozvinuv dumku pro stvorennya povnocinnoyi baletnoyi vistavi de b rozvivavsya harakter ta diyi personazhiv 8 U 1754 roci vin povernuvsya u Parizh v Opera komik yakij znovu vidkrivsya i v toj zhe rik stvoriv svij pershij velikij baletnij spektakl Kitajski svyata fr Les Fetes chinoises Potim dolya znovu zakinula jogo v Lion de vin prozhiv z 1758 do 1760 r Tam Nover stvoriv dekilka baletnih vistav ta oprilyudniv svoyu golovnu teoretichnu pracyu Listi pro tanec ta baleti fr Lettres sur la danse et les ballets V nih vin pereosmisliv ves svij poperednij baletnij dosvid ta ohopiv usi aspekti suchasnogo jomu tancyu rozrobiv teoretichni zavdannya pantomimi zbagachuyuchi suchasnij dlya nogo balet novimi elementami yaki dayut mozhlivist vesti samostijnij syuzhet ta vviv novij baletnij termin ballet d action balet diyi Vimagayuchi skasuvannya teatralnih masok u tancyuristiv vin tim samim spriyav bilshij viraznosti tancyu i rozuminnya jogo u glyadacha vin vidijshov vid baletu yak himernogo tancyu samogo po sobi yakij zhiv v inshih vidah teatralnogo mistectva viklikavshi rizku kritiku prihilnikiv starih tancyuvalnih tradicij Vin pisav Teatr ne terpit nichogo zajvogo tomu neobhidno viganyati zi sceni get use sho mozhe poslabiti interes i vipuskati na neyi rivno stilki personazhiv skilki potribno dlya vikonannya danoyi drami Kompozitori v bilshosti svoyij vse she povtoryuyu trimayutsya starovinnih tradicij Operi Voni skladayut Pasp ye tomu sho yih z takoyu graciyeyu probigala m l Prevo myuzetti tomu sho buv chas koli vitoncheno i solodko yih tancyuvala m l Salle i pan Demulen tamburini tomu sho v comu zhanri vrazhala m l Kamargo nareshti chakoni i pasakaliyi tomu sho voni buli ulyublenim zhanrom znamenitogo Dyupre najkrashim chinom vidpovidayuchi jogo shilnostyam amplua ta blagorodnij figuri Ale vsih cih chudovih artistiv nini vzhe nemaye v teatri 7 Golovnim virazovim zasobom baletiv Novera stala pantomima do nogo azh do seredini XVIII st aktori baletu pantomimi vihodili na scenu v maskah chasom pantomima navit zaminyala operni ariyi ale nikoli do Noverra ne nesla svogo vlasnogo smislovogo navantazhennya U Novera mimika bula pidporyadkovana tancyam yaki na jogo poglyad povinni mistiti v sobi dramatichnu dumku 7 Cya velika teoretichna robota zgodom vitrimala bezlich perevidan i bula perekladena na yevropejski movi anglijsku nimecku ispansku ta inshi Piznishe cya pracya bula vidana v 4 tomah u Peterburzi 1803 1804 r 8 pid nazvoyu Listi pro tanec kniga stala shiroko vidoma ta vidana v Rosiyi zavdyaki jogo uchnyu Sharlyu Le Piku zaproshenomu do Peterburgu v 1787 u yakosti pershogo tancivnika a potim horeografa Z tih pir u Rosiyi bulo kilka vidan rosijskoyu movoyu i knizhka perevidayetsya azh doteper 9 Vidomij rosijsko francuzkij baletnij diyach B Kohno cherez bagato rokiv skazav pro Novera i Le Pike Nover peretvoriv tanec svoyeyi epohi a jogo balet pantomima potrapiv do Rosiyi zavdyaki jogo uchnevi Le Piku 10 U 1760 roci Novera zaprosili v Shtutgart de vin proviv sim rokiv i de jogo uchnem stav zgodom vidatnij tancyurist i horeograf majbutnij propagandist tvorchosti ta idej Noverra Sharl Le Pik U Shtutgarti gercog Karl II Vyurtembergskij velikij znavec i lyubitel teatru stvoriv dlya sluzhiteliv mistectv vilnu tvorchu obstanovku sho privernulo bagato talanovitih lyudej muzikantiv artistiv hudozhnikiv 11 lyutogo 1763 do dnya narodzhennya gercoga Nover postaviv balet Yason i Medeya na muziku Zh Rodolfo yakij tezh zhiv u Shtutgarti de vtiliv svoyi osnovni baletni reformi Vidmovivshis vid bezgluzdih velikih peruk i masok yaki zakrivali oblichchya Nover vpershe vviv u balet pantomimu U prem yernij vistavi sered osnovnih vikonavciv buli Nensi Lever Medeya Gaetano Vestris Yason Andzhiolo Vestris Kreon Sharl Le Pik Een M Gimar Kreuza Cya postanovka stala revolyucijnoyu u horeografiyi ta mala takij velikij uspih sho v Yevropi pochalosya postupove osvoyennya reform Novera Do nogo kinulisya uchni ta shanuvalniki yaki hotili z nim pracyuvati Do 1764 Nover vzhe keruvav trupoyu z p yatnadcyati solistiv i kordebaletu z dvadcyati troh cholovikiv ta dvadcyat odnoyi zhinki Cherez sim rokiv Nover pereyihav u Viden opinivshis pid protekciyeyu majbutnoyi korolevi Mariyi Antuanetti yaka priznachila jogo korolivskim baletmejsterom Otrimavshi velicheznu svobodu u vistavah vin zmig realizuvati svoyi chislenni ideyi po reformi v baleti i postaviv bezlich baletnih vistav Vin sam vpershe vviv pantomimu v svoyemu baleti Medeya i Yason fr Medee et Jason na muziku Zh Zh Rodolfo v 1763 roci 8 Potim vin postaviv veliku pantomimnu postanovku v dekilka aktiv na syuzhet Semiramidi Voltera 7 Vin zaluchiv do spivpraci riznih kompozitoriv u tomu chisli Glyuka z yakim stvoriv kilka baletnih kompozicij U 1775 roci Mariya Antuanetta stavshi do togo chasu druzhinoyu dofina a potim z 1774 roku korolya Franciyi Lyudovika XVI povelila Noveru pributi do Parizha i priznachila jogo pershim baletmejsterom u teatri Operi yakij todi nosiv nazvu Korolivskoyi Akademiyi muziki Z 1778 roku vin ye chlenom Francuzkoyi korolivskoyi akademiyi tanciv U 1776 1781 Nover ocholyuvav baletnu trupu Parizkoyi Operi odnak jogo zadumi zustrili opir z boku konservativnoyi trupi i zavsidnikiv teatru yaki ne bazhali nichogo zminyuvati 8 U 1781 roci Nover napisav svoyi rozrobki z budivnictva novogo zalu Parizkoyi Operi Komentar z budivnictva novogo zalu dlya Operi fr Observations sur la construction d une nouvelle salle de l Opera Borotba z trupoyu yaka ne bazhaye viznavati novi tendenciyi v baleti zabirala bagato sil i chasu zajnyatij robotoyu Nover pokinuv post v Parizkij Operi cyu posadu zajnyav jogo uchen i spodvizhnik Zhan Doberval i nastupne desyatilittya provodiv perevazhno v Londoni 8 ocholyuyuchi baletnu trupu v teatri Druri Lejn 7 Ves cej chas de b vin ne perebuvav vin prodovzhuvav nesamovito pracyuvati vin ne tilki staviv baletni vistavi Nover postaviv ponad 80 baletiv i veliku kilkist tanciv v operah 8 ale j pridilyav velicheznu uvagu teoriyi mistectva tancyu rozroblyayuchi ta rozvivayuchi yiyi Jogo im ya stalo shiroko vidomo vin listuvavsya z vidatnimi lyudmi svogo chasu u tomu chisli z Volterom deyaki listi do yakogo zbereglisya dosi Takozh Nover pochav vazhlivu robotu nad stvorennyam baletnogo slovniku Priblizno v 1795 roci vin pribuv u Sen Zhermen an Le Tam vin gotuvav do vidannya svij slovnik yakij tak i ne vstig dovershiti 19 zhovtnya 1810 vin pomer Znachennya RedaguvatiBilshist jogo postanovok rozroblyali syuzheti pro dramatichni podiyi ta silni pristrasti Slidom za Volterom i Didro Nover provodiv na baletnij sceni ideyu pro pidporyadkuvannya borgu jogo estetichni poglyadi tyazhili do progoloshuvanih Zhan Zhakom Russo prirodnim pochuttyam i blizkosti do prirodi napriklad balet Belton i Eliza kompozitor nevidomij persha polovina 1770 h rokiv Reformi Novera mali virishalnij vpliv na ves podalshij rozvitok svitovogo baletu i stali osnovnimi postulatami ce v pershu chergu vzayemodiya vsih komponentiv baletnogo spektaklyu logichnij rozvitok diyi ta harakteristik diyuchih osib 8 Vin sam pidbiv pidsumok svoyeyi tvorchosti Ya rozbiv potvorni maski spaliv bezgluzdi peruki vignav sorom yazlivi pane i she bilsh sorom yazlivi tonnele na misce rutini zaklikav vitonchenij smak zaproponuvav kostyum bilsh blagorodnij pravdivij i malovnichij zazhadav diyi ta ruhi v scenah oduhotvorennya ta viraznosti v tanci ya naochno pokazav yaka gliboka prirva lezhit mizh mehanichnim tancem remisnika i geniyem artista prinositi mistectvo tancyu v odin ryad z inshimi nasliduvalnimi mistectvami i tim samim naklikav na sebe nezadovolennya vsih tih hto shanuye i dotrimuyetsya starovinnih zvichayiv yakimi b bezgluzdimi i varvarskimi voni ne buli 11 nbsp Zapiski pro tanci ta baleti Pershe vidannya 1760 Literaturni praci RedaguvatiPriblizno 1752 Zagalna teoriya i praktika tancyu kompoziciyi baletiv muziki kostyuma ta dekoracij suputnih yim Theorie et pratique de la danse en general de la composition des ballets de la musique du costume et des decorations qui leur sont propres 1760 Listi pro tanec i baleti fr Lettres sur la danse et les ballets vidana v Lioni ta Shtutgarti 1781 Komentar iz budivnictva novogo zalu dlya Operi fr Observations sur la construction d une nouvelle salle de l Opera 1801 Dva listi mosye Novera Volterovi pro Devidi Garika Deux lettres de M Noverre a Voltaire 1801 Zapiski pro artista na gromadskih svyatah Lettres a un artiste sur les fetes publiques Osnovni postanovki Redaguvati1751 Le Jugement de Paris Lion Viden 1771 1754 Les Fetes chinoises Parizh 1754 La Fontaine de jouvence Parizh 1755 Les Matelots Parizh 1755 Les Rejouissances flamandes Parizh 1755 La Provencale London 1755 The Lilliputian Sailors London 1757 La Toilette de Venus Lion 1758 Les Fetes du serail Lion 1758 L Impromptu du sentiment Lion 1758 Les Caprices de Galatee Lion Parizh 1776 London 1789 1758 La Mort d Ajax Lion 1758 Les Jalousies Lion 1759 L Amour corsaire Lion 1759 Le Jalou sans rival Lion 1760 La Descente d Orphee aux Enfers Lion 1760 Les Fetes du Vauxhall Lion 1760 La Mariee du village Lion 1760 Les Recrues prussiennes Lion 1760 Renaud et Armide Lion 1761 Alceste Shtutgart Viden 1767 1762 Smert Gerkulesa La Mort d Hercule kompozitora Zh Zh Rodolfo Shtutgart 1762 Psiheya i Amur Psyche et l Amour kompozitora Zh Zh Rodolfo Shtutgart 1763 Yason i Medeya Jason et Medee kompozitora Zh Zh Rodolfo Shtutgart Viden Varshava 1767 Parizh 1776 i 1780 London 1781 1764 Hypermnestre Shtutgart 1768 Don Kihot kompozitor J Starcer Viden 1770 Diane et Endymion Viden 1771 Roger et Bradamante Viden 1772 Agamemnon venge Viden 1772 Iphigenie en Tauride Viden 1772 Thesee Viden 1773 Acis et Galathee Viden 1773 Adel de Ponte Adele de Ponthieu muzika Starcera Viden London 1782 1773 Alexandre et Campaspe de Larisse Viden 1774 Les Horaces et les Curiaces Viden Parizh 1777 1775 Renaud et Armide Milan London 1782 1775 La nuova sposa Persiana Milan Viden 1775 1776 Apelles i Kampaspa Apelles et Campaspe muzika F Aspelmajera Parizh Lion 1787 1778 Annette et Lubin Parizh 1778 11 chervnya Malenki dribnichki Les Petits Riens na muziku V A Mocarta skladenu na osobiste prohannya Noverra vikonavci Mari Allar Madlen Gimar Zhan Doberval i Ogyust Vestris Parizka Opera 1781 Les Amours d Enee et de Didon Lion 1788 La Fete du Serail Parizh 1788 Amur i Psiheya L Amour et Psyche kompozitora Zh Zh Rodolfo London 1788 La Fete de Tempe London 1789 Admete London 1794 La Bergere des Alpes London 1794 La Vittoria London 1795 Windsor Castle London 1795 The Marriage of Peleus and Thetis London Div takozh RedaguvatiBaletna shkola Videnskoyi derzhavnoyi operiPrimitki Redaguvati a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b SNAC 2010 d Track Q29861311 a b Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 a b Hansell K K unspecified title d Track Q27978998 a b v Czech National Authority Database d Track Q13550863 a b v g d Zhan Zhorzh Noverr Mizhnarodnij den tancyu Arhiv originalu za 7 travnya 2012 Procitovano 29 kvitnya 2011 a b v g d e zh i k Onlajn Enciklopediya Krugosvet Arhiv originalu za 14 listopada 2012 Procitovano 29 kvitnya 2011 pro tanec nedostupne posilannya Enciklopediya baletu storinka 31 Arhiv originalu za 1 sichnya 2011 Procitovano 29 kvitnya 2011 view article amp id 40 jean georges noverre amp catid 6 prosveshenie amp Itemid 9 Zhan Zhorzh Nover Arhiv originalu za 17 lipnya 2011 Procitovano 29 kvitnya 2011 Posilannya RedaguvatiNoverr Zh Zh Listi pro tanec Per A A Cvyahovij primit i stattya I I Sollertinskogo L Academia 1927 316 s Arhivovano 3 listopada 2013 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhan Zhorzh Nover amp oldid 40060610