Жан Жансем (справжнє ім'я Ованес Семерджян; 9 березня 1920, Бурса — 27 серпня 2013, (Ісі ле Муліно)) — французький художник вірменського походження.
Жансем | |||||
---|---|---|---|---|---|
фр. Jean Jansem | |||||
| |||||
При народженні | Ованес Семерджян | ||||
Народження | 9 березня 1920 Бурса, Туреччина | ||||
Смерть | 27 серпня 2013 (93 роки) | ||||
(Ісі ле Муліно), Франція | |||||
Національність | вірменин | ||||
Країна | ![]() | ||||
Навчання | |||||
Діяльність | художник, скульптор, рисувальник | ||||
Вплив | (Ежен Делакруа) | ||||
Роботи в колекції | (Національна галерея Вірменії) і (Паризький міський музей сучасного мистецтва) | ||||
Нагороди |
| ||||
Сайт | jansem.net | ||||
| |||||
![]() |
Біографія
Ованес Семерджян народився у селі Селега, передмісті Бурси, у родині прядильника шовку. Під загрозою нових гонінь на вірмен 1922 року сім'я з відступаючою грецькою армією емігрувала до Греції. 1931 року, після смерті батька, для лікування зламаної ноги сина мати переїжджає до Франції та поселяється у передмісті Парижа (Іссі-ле-Муліно).
З 1934 по 1936 рік Ованес відвідував вільну академію (Монпарнаса). 1938 року він закінчує Паризьку академію декоративного мистецтва, після чого протягом року відточував свою майстерність у майстерні «Сабат». З самого початку митець обрав як об'єкт натхнення знедолених, нещасних людей, а також вірмен — жертв геноциду. Жансем є послідовним носієм національної історичної пам'яті, яку він протягом усього свого життя привносив у образотворчі ряди. Перші роботи Жансема-художника починаються з вірменських національних мотивів («Вірменка», «Вірменське весілля», «Похорон» та інше). Через кілька років, 1944, була організована перша виставка художника.
Починаючи з 1951, молодий художник здобуває перемоги на конкурсах у Бельгії (бієнале у Брюгге) та Мексиці («Компарезон»), удостоюється премій «При популіст» та «Антрал», а також, 1956 року обирається президентом салону молодих художників. Після того як він отримав поспіль чотири престижні премії, перед ним відкрилися двері галерей. Його роботи стали активно скуповуватися, внаслідок чого в 37 років він здбув собі ім'я і розбагатів. Жансем ілюстрував десятки книг, серед яких книги Сервантеса, Бодлера. Роботи художника є у багатьох музеях світу. Його картини неодноразово виставлялися на персональних виставках, кількість яких перевалило за сотню.
2001 року на запрошення президента Республіки Вірменія (Роберта Кочаряна) Жансем відвідує Вірменію, де приносить у дар Музею Геноциду вірмен свою колекцію з 34 картин циклу «Геноцид», виконаних у 2000–2001 роках. 2002 року художника у Вірменії нагороджують («орденом Святого Месропа Маштоца») та обирають іноземним членом Національної Академії наук Вірменії.
10 березня 2010 року указом президента Вірменії (Сержа Саргсяна) за внесок у зміцнення вірмено-французьких культурних зв'язків і на честь 90-річчя Жансема його було нагороджено («Орденом пошани»).
Помер Жан Жансем 27 серпня 2013 року в Ісі ле Муліно. На момент смерті художнику було 93 роки.
Досягнення
- 1951 — переможець конкурсу в Бельгії (бієнале у Брюгге)
- 1951 — переможець конкурсу «Компарезон» у Мексиці
- 1951 — премія «При популіст»
- 1953 — премія «Антрал»
- 1953 — («Орден Мистецтв та літератури»)
- 2002 — («Орден Святого Месропа Маштоца») (Вірменія)
- 2003 — («Орден Почесного легіону»)
- 2010 — («Орден Пошани») (Вірменія)
Примітки
- Charmet, Raymond (1974). . с. 117. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 30 серпня 2013.
- . Музей геноцида армян. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 16 листопада 2012. копия [ 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Арис Казинян (16 березня 2010). Человек, нарисовавший то, что нарисовать нельзя. Голос Армении. Архів оригіналу за 8 січня 2013. Процитовано 16 листопада 2012.
- . artfrance.ru. Архів оригіналу за 17 листопада 2012. Процитовано 16 листопада 2012.
- Шаген Хачатрян /«Армения у меня в крови» /Газета «Коктейль» № 9(68) от 7-13 марта 1998 р.
- . Итар-ТАСС. 28 серпня 2013. Архів оригіналу за 31 серпня 2013. Процитовано 28 серпня 2013.
- . armenpress. 10 березня 2010. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 16 листопада 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет