Жан-Жак Еннер (фр. Jean-Jacques Henner; 5 березня 1829, Бернвіллер, Ельзас — 23 липня 1905, Париж) — французький художник (академічного реалізму).
Жан-Жак Еннер | ||||
---|---|---|---|---|
фр. Jean-Jacques Henner | ||||
| ||||
Народження | 15 березня 1829[1][2] Бернвіллер[d] | |||
Смерть | 23 липня 1905[3][4][…](76 років) | |||
Париж, d | ||||
Поховання | (Цвинтар Монмартр) | |||
Країна | Франція[6] | |||
Жанр | портрет | |||
Навчання | (Національна вища школа красних мистецтв) і (Французька академія в Римі) (1863)[7] | |||
Діяльність | художник, унаочнювач | |||
Напрямок | символізм[8] | |||
Роки творчості | 1856[9] — 1905[9] | |||
Вчитель | d, d, (Мішель Мартен Дроллінг) і (Франсуа Піко) | |||
Відомі учні | d, (Емма Толл), d, d і d | |||
Член | (Академія красних мистецтв Франції) і d | |||
Твори | d, Q17491470? і d | |||
Брати, сестри | d і d | |||
Роботи в колекції | (Національна галерея Вікторії), (Національна галерея мистецтв), (Національний музей Швеції), (Національна галерея Канади), d[10], (Палац витончених мистецтв)[11], (Музей мистецтва Метрополітен)[12], d, d, (Музей августинців), d, (Художній музей Волтерс), (Бруклінський музей), (Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско), (Музей мистецтв Філадельфії), (Музей мистецтв округу Лос-Анжелес), (Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо), (Музей мистецтв Індіанаполіса), Ермітаж, (Національний музей образотворчого мистецтва)[13], d, (Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна), (Галерея мистецтв Коркоран), (Художня галерея Єльського університету), (Клівлендський музей мистецтв), d, (Детройтський інститут мистецтв), d, d, (Художній музей Мілвокі), (Національна галерея Ірландії), (Художній музей Сент-Луїса), (Рінглінг музей), (Портландський мистецький музей), (Музей д'Орсе), d, d, d, (Бостонський музей образотворчих мистецтв), d, (Страсбурзький музей образотворчого мистецтва), d, d, d, d, (Будинок-музей Віктора Гюго), (Музей образотворчих мистецтв (Мюлуз)), (Музей Унтерлінден), d, d, (Національний музей у Варшаві), d, d, (Третьяковська галерея), d, d, (Державний музей нового західного мистецтва), d, d, d, d, d, Галерея Уффіці[d], d, d, d, d, d, (Галерея Уффіці), (Музей Фабра), d, (Монреальський музей красних мистецтв), d, (Музей мистецтв Фенікса), d, (Балтиморський музей мистецтв), d, (Національний музей витончених мистецтв Чилі) і (Художня галерея Онтаріо) | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Жан-Жак Еннер у Вікісховищі |
Біографія
Еннер, який походив із фермерської родини в Сундгау (Ельзас), спочатку брав уроки малювання у Шарля Гуцвіллера (1810—1900) в (Альткірші). Пізніше він перейшов до Школи витончених мистецтв у Страсбурзі, щоб вивчати живопис у майстерні Габріеля-Крістофа Герена (1790—1846). У 1846 році Еннер переїхав до Парижа і став студентом тамтешньої (Школи витончених мистецтв), спочатку під керівництвом (Мішеля Мартена Дроллінга), а з 1851 року під керівництвом (Франсуа-Едуара Піко). Протягом цього часу він працював здебільшого над портретами, серед яких була його родина та інші люди з його дому в Ельзасі.
Заохочений своїми вчителями, Ееннер взяв участь у виставці у Французькій академії 1858 року. Завдяки своїй роботі «Адам і Єва знаходять труп Авеля» він здобув (Римську премію), яка включала навчальний візит до (вілли Медічі) в Римі. Еннер залишився в Італії до 1865 року і присвятив себе переважно вивченню творів (Тиціана) і (Корреджо). У цей час він спеціалізувався на зображенні оголених жіночих фігур на тлі пейзажів, обриси яких розмиті в напівтемряві чи сутінках.
Після повернення до Парижа Еннер присвятив себе малюванню портретів, а також міфологічних жіночих постатей. Завдяки його реалістичному стилю малювання ці портрети були дуже популярні серед публіки («кінця віку»).
Сьогодні багато його робіт можна побачити в Музеї Жана-Жака Еннера в Парижі. Однією з найвідоміших його робіт є портрет жінки в ельзаському народному строї «L'Alsace. Elle Attend» («Ельзас. Вона чекає»), що була намальована у 1871 році від імені групи дружин промисловців Танна, які подарували її (Леону Гамбетті). Зображення символізувало втрачений Ельзас і стало дуже популярним у (Третій республіці).
У 1876 році (Луї Пастер) замовив Еннеру зобразити його дочку Марію-Луїзу. Пастер відвідував багато зустрічей, тому що любив побалакати з Еннером, пізніше Еннер також написав портрет самого Пастера. Вони стали друзями, тож Еннер відвідував Пастера в його рідному місті (Арбуа).
Вибрані твори
- Цнотлива Сусанна або Сусанна в лазні (1864), (Музей д'Орсе)
- Біблія, перетворена на джерело (1867), (Діжонський музей витончених мистецтв)
- Жінка на чорному дивані (1869), Музей Жана-Жака Еннера
- Ідилія (1872), музей д'Орсе
- Добрий самарянин (1874), Музей Жана-Жака Еннера
- Мертвий Христос (1876), Музей Жана-Жака Еннера
- Наяда (1877), музей д'Орсе
- Христос у гробі (1879), музей д'Орсе
- Німфа, що схиляється над водою (1881), Музей Жана-Жака Еннера
- Жінка, що читає (1883), музей д'Орсе
Галерея
- Молода дівчина з бантом у волоссі
- Христос у гробі
- Жінка в червоному
- Цнотлива Сусанна
- Самотність
- Портрет Жуля Жанссена
- Читання
- Ельзас. Вона чекає.
- Ельзаська дівчина, (Національна галерея мистецтв), Вашингтон
- Голова дівчина - (Бруклінський музей)
- Пробудження дитини, (Діжонський музей образотворчого мистецтва)
- Ідилія
Музей д'Орсе,
Париж
Література
- Étienne Bricon: Psychologie d'art. Les maîtres de la fin du siècle. Editions May, Paris 1900.
- Charles Grad: Jean-Jacques Henner. Biographie. Berger-Levrault, Nancy 1887.
- Isabelle de Lannoy: Musée National Jean-Jacques Henner. Catalogue des peintures. Réunion des Musées Nationaux, Paris 2003, .
- Pauline Pierson (Hrsg.): J. J. Henner, la jeunesse d'un peintre. De 1847 à 1864, du Sundgau à la Villa Medici. Edition du Rhin, Steinbrunn-le-Haut 1989, (Katalog der Ausstellung Musée des Beaux-Arts, (Mulhouse) 1989/90).
- Albert Soubies: J.-J. Henner. Notes biographiques. Flammarion, Paris 1925
Примітки
- SNAC — 2010.
- The Fine Art Archive — 2003.
- (Bibliothèque nationale de France) BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Jean-Jacques Henner
- Jean Jacques Henner — (OUP), 2006. —
- AGORHA — 2009.
- Cassou J., Brunel P., Claudon F. та ін. Encyclopédie du symbolisme — 1979. —
- RKDartists
- https://collections.mnbaq.org/fr/artiste/600001238
- http://pba-opacweb.lille.fr/fr/search-notice?type=list&filters%5Bfacets.id%5D%5B%5D=5cc2aee05c0284355b8b4f7d
- https://www.metmuseum.org/art/collection/search/436645
- https://www.bellasartes.gob.ar/
- L'Ame de l'Alsace. DNA. 2021-10. с. 78f.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет