Жан-Давід Левітт (фр. Jean-David Levitte; 14 червня 1946, Муассак) — французький дипломат, постійний представник Франції при ООН (з 2000 по 2002 рік), посол у США (з 2002 по 2007 рік). Також був дипломатичним радником і шерпом[en] президентів Жака Ширака та Ніколя Саркозі.
| Жан-Давід Левітт | |
|---|---|
| фр. Jean-David Levitte | |
| Народився | 14 червня 1946 (77 років) Муассак |
| Країна | Франція |
| Діяльність | дипломат |
| Alma mater | Інститут політичних досліджень і Національний інститут східних мов і цивілізацій |
| Знання мов | французька |
| Членство | Академія моральних і політичних наук |
| Посада | Посол Франції в СШАd і Permanent Representative of France to the United Nationsd |
| Батько | Georges Levitted |
| Нагороди | |
|
Біографія ред.
Левітт народився 14 червня 1946 року в муніципалітеті Муассак, на півдні Франції. Закінчив Інститут політичних досліджень та Національний інститут східних мов і цивілізацій, де вивчав китайську та індонезійську мови. Одружений на Марі-Сесіль Йонас, має двох дочок.
Дипломатична кар'єра ред.
Перші посади Левітта були в Гонконгу в 1970 році та в Пекіні, Китай з 1972 по 1974 рік. У самому Міністерстві закордонних справ Франції він обіймав посаду директора з економічних питань (1974—1975), помічника директора із Західної Африки (1984—1986), помічник директора Кабінету (1986—1988), директор Азії та Океанії (1990—1993) та генеральний директор з питань культури, науки та техніки (1993—1995).
У період з 1981 по 1984 рік Левітт був радником постійної місії Франції при ООН в Нью-Йорку. З 1988 по 1990 рік обіймав посаду постійного представника Франції при Управлінні ООН в Женеві.
У період з 1975 по 1981 рік він був chargé de mission в Генеральному секретаріаті президента Валері Жискара д'Естена. У період з 1995 по 2000 рік був дипломатичним радником і шерпою президента Жак Ширака, цю ж посаду обіймав з 2007 по 2012 рік при президенті Ніколя Саркозі.
З 2000 по 2002 рік Левітт був послом Франції при ООН в Нью-Йорку, був президентом Ради Безпеки у вересні 2001 року та головував у засіданнях Ради після нападів на США 11 вересня 2001 року.
З кінця 2002 по 2007 рік Левітт був послом у США. Він вручив свої вірчі грамоти президентові Джорджу Бушу у Вашингтоні 9 грудня 2002 року. Його змінив П'єр Вімон, який був призначений 1 серпня 2007 року.
Інша діяльність ред.
- Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR), член ради;
- Французький інститут міжнародних відносин (IFRI), член стратегічної консультативної ради;
- Паризька школа міжнародних відносин (PSIA), член стратегічного комітету;
- Всесвітній економічний форум (WEF), член глобальної ради майбутнього з геополітики (2018—2019);
- Женевський центр політики безпеки (GCSP), голова Ради Фонду (з 2019).
Нагороди ред.
- командор ордена Почесного легіону;
- командор ордена Мистецтв та літератури;
- орден «За заслуги» (Франція);
- орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»;
- Національний орден Кедра;
- орден князя Ярослава Мудрого II ступеня (6 жовтня 2010) — за значний особистий внесок у розвиток українсько-французьких міждержавних відносин.
Примітки ред.
- http://www.nytimes.com/2008/02/03/magazine/03kouchner-t.html
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ (амер.). Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 6 лютого 2020.
- . www.ecfr.eu. Архів оригіналу за 15 березня 2016. Процитовано 6 лютого 2020.
- . www.ifri.org (англ.). Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
- PSIA Strategic Committee | Sciences Po PSIA. psia-strategic-committee.html (англ.). 6 жовтня 2017. Процитовано 6 лютого 2020.[недоступне посилання]
- . World Economic Forum. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
- . www.gcsp.ch. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 6 лютого 2020.
- . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 6 лютого 2020.