www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жан Андош Жюно фр Jean Andoche Junot 24 вересня 1771 29 червня 1813 французький генерал часів Великої Французької револю

Жан-Андош Жюно

Жан-Андош Жюно (фр. Jean-Andoche Junot, *24 вересня 1771 —†29 червня 1813) — французький генерал часів Великої Французької революції та Першої імперії, герцог Абрантеський. Підкорив Португалію (1807).

Жан-Андош Жюно
фр. Jean-Andoche Junot
Народився 24 вересня 1771(1771-09-24)
Бюссі-ле-Гран
Помер 29 липня 1813(1813-07-29)[…] (41 рік)
Монбар
Поховання Монбар
Країна  Франція
Діяльність офіцер, військовослужбовець
Знання мов французька
Учасник Наполеонівські війни
Титул duke of Abrantèsd
Військове звання дивізійний генерал
У шлюбі з Laure Junot, Duchess of Abrantèsd
Діти Joséphine Junot d'Abrantèsd і Constance Aubertd
Нагороди

імена, нанесені на Тріумфальну арку

Knight Grand Cordon of the Order of Christd (1810)

Біографія Редагувати

Народився 1771 року у м.Бюссі-ле-Гран. Походив з родини Мішеля Жюно, землевласника-орендаря графа Буффона, та Марія-Антуанета Б'єнеме. Навчався у школі в Шатільйоні. Згодом вивчав право у Діжоні. Потім переїздить до Парижа, де бере участь у революційних подіях. У 1791 році Жан записується до національної гвардії. Відзначився у 1792 році у битві при Глізюеле. Після цього стає сержатом, бере участь в облозі Тулона у 1793 році, де знайомиться з Наполеоном Бонапартом, секретарем якого стає незабаром. За участь при взяті Тулона отримує звання лейтенанта.

Після цього відзначився при придушенні Вандем'єрського заколоту (3—5 жовтня 1795 року). Вслід за цим приєднується до Італійської армії на чолі із Бонапартом. Відзначився у боях у 1796—1797 роках, зокрема у битвах біля Лонато, Арколе, Тал'яменто, розбив папську армію у битві на річці Сенньйо. Під час участі у Єгипетській кампанії 1798—1799 років стає бригадним генералом. Він не був учасником заколоту 18 брюмера 1799 року, тому що під час повернення з Єгипту до Франції потрапив у полон до англійців. 1801 році отримує звання дивізійного генерала та посаду губернатора Парижу. У 1803 році Наполеон доручив Жюно готувати нові гренадерські корпуси у Аррасі.

Згодом виконував дипломатичне доручення Бонапарта у Португалії (березень—жовтель 1805 року). По поверненню до Франції взяв участь у війні проти Росії та Австрії, зокрема у вирішальній битві під Аустерліцом. У 1806 році очолював військове губернаторство у Парті, П'яченци, а згодом Парижу.

1807 року Жюно очолював Жирондський корпус в ході завоювання Португалії, і 30 листопада безкровно зайняв Лісабон. За цю звитягу він отримав титул герцога Арбантеського та посаду губернатора Португалії. Втім вже у 1808 році зазнав поразки від англійських військ на чолі із Артуром Веллслі у битві при Вімейро. після цього підписав конвецію у Сінтрі, згідно з якою зобов'язався залишити Португалію.

Незабаром, у 1809 році, Жан Жюно входить до складу великої армію у кампанії проти Австрії. У 1810 році знову повертається на Піренейський півострів. Тут він з перемінним успіхом воював в Іспанії та Португалії. Зрештою, у 1811 році, французькі війська зазнали поразки й Жюно повернувся до Франції.

Жан Жюно актвино брав участь у військовій кампанії 1812 року проти Росії. Спочатку командував 2-м італійським корпусом, а згодом 8-м корпусом великої армії. Відзначився у битвах під Смоленськом та Бородино. Після залишення Москви відчайдушно відбивав напади російських військ, але у битві біля с. Красне 15—18 листопада його корпус було знищено. Втім Жюно зміг повернутися до Франції лише у 1813 році. Того ж року призначається губернатором Істрії, Далмації, Рагузи й Венеції. Але незабаром пішов у відставку за станом здоров'я. Погіршення стану здоров'я призвело до божевілля Жюно, який під час чергового приступу викинувся з вікна й незабаром після цього 29 червня 1813 року помер.

Родина Редагувати

Дружина — Лаура Пермон (1784—1838)

Діти:

  • Жозефіна (1802—1888)
  • Констанція (1803—1881)
  • Луї Наполеон Андош (1807—1851)
  • Андош-Альфред-Мішель (1810—1859)

Примітки Редагувати

  1. ↑ SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. GeneaStar
    d:Track:Q98769076d:Track:Q3100478
  3. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  4. Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
    d:Track:Q18696256d:Track:Q2664168
  5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  6. Жюно, Андош // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1894. — Т. XII. — С. 75–76.
    d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q24398743d:Track:Q19908137d:Track:Q23892915

Джерела Редагувати

  • David G. Chandler, Le Campagne di Napoleone, Milano, R.C.S. Libri S.p.A., 1998, ISBN 88-17-11577-0
  • Haythornthwaite, Philip. Napoleon's Commanders (1) c1792-1809. London: Osprey Publishing, 2001. ISBN 1-84176-055-2

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жан-Андош Жюно

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zhan Andosh Zhyuno fr Jean Andoche Junot 24 veresnya 1771 29 chervnya 1813 francuzkij general chasiv Velikoyi Francuzkoyi revolyuciyi ta Pershoyi imperiyi gercog Abranteskij Pidkoriv Portugaliyu 1807 Zhan Andosh Zhyunofr Jean Andoche JunotNarodivsya 24 veresnya 1771 1771 09 24 1 2 Byussi le GranPomer 29 lipnya 1813 1813 07 29 1 3 41 rik MonbarPohovannya MonbarKrayina FranciyaDiyalnist oficer vijskovosluzhbovecZnannya mov francuzka 5 Uchasnik Napoleonivski vijniTitul duke of AbrantesdVijskove zvannya divizijnij generalU shlyubi z Laure Junot Duchess of Abrantesd 6 Diti Josephine Junot d Abrantesd i Constance AubertdNagorodi imena naneseni na Triumfalnu arku Knight Grand Cordon of the Order of Christd 1810 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Rodina 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 1771 roku u m Byussi le Gran Pohodiv z rodini Mishelya Zhyuno zemlevlasnika orendarya grafa Buffona ta Mariya Antuaneta B yeneme Navchavsya u shkoli v Shatiljoni Zgodom vivchav pravo u Dizhoni Potim pereyizdit do Parizha de bere uchast u revolyucijnih podiyah U 1791 roci Zhan zapisuyetsya do nacionalnoyi gvardiyi Vidznachivsya u 1792 roci u bitvi pri Glizyuele Pislya cogo staye serzhatom bere uchast v oblozi Tulona u 1793 roci de znajomitsya z Napoleonom Bonapartom sekretarem yakogo staye nezabarom Za uchast pri vzyati Tulona otrimuye zvannya lejtenanta Pislya cogo vidznachivsya pri pridushenni Vandem yerskogo zakolotu 3 5 zhovtnya 1795 roku Vslid za cim priyednuyetsya do Italijskoyi armiyi na choli iz Bonapartom Vidznachivsya u boyah u 1796 1797 rokah zokrema u bitvah bilya Lonato Arkole Tal yamento rozbiv papsku armiyu u bitvi na richci Sennjo Pid chas uchasti u Yegipetskij kampaniyi 1798 1799 rokiv staye brigadnim generalom Vin ne buv uchasnikom zakolotu 18 bryumera 1799 roku tomu sho pid chas povernennya z Yegiptu do Franciyi potrapiv u polon do anglijciv 1801 roci otrimuye zvannya divizijnogo generala ta posadu gubernatora Parizhu U 1803 roci Napoleon doruchiv Zhyuno gotuvati novi grenaderski korpusi u Arrasi Zgodom vikonuvav diplomatichne doruchennya Bonaparta u Portugaliyi berezen zhovtel 1805 roku Po povernennyu do Franciyi vzyav uchast u vijni proti Rosiyi ta Avstriyi zokrema u virishalnij bitvi pid Austerlicom U 1806 roci ocholyuvav vijskove gubernatorstvo u Parti P yachenci a zgodom Parizhu 1807 roku Zhyuno ocholyuvav Zhirondskij korpus v hodi zavoyuvannya Portugaliyi i 30 listopada bezkrovno zajnyav Lisabon Za cyu zvityagu vin otrimav titul gercoga Arbanteskogo ta posadu gubernatora Portugaliyi Vtim vzhe u 1808 roci zaznav porazki vid anglijskih vijsk na choli iz Arturom Vellsli u bitvi pri Vimejro pislya cogo pidpisav konveciyu u Sintri zgidno z yakoyu zobov yazavsya zalishiti Portugaliyu Nezabarom u 1809 roci Zhan Zhyuno vhodit do skladu velikoyi armiyu u kampaniyi proti Avstriyi U 1810 roci znovu povertayetsya na Pirenejskij pivostriv Tut vin z pereminnim uspihom voyuvav v Ispaniyi ta Portugaliyi Zreshtoyu u 1811 roci francuzki vijska zaznali porazki j Zhyuno povernuvsya do Franciyi Zhan Zhyuno aktvino brav uchast u vijskovij kampaniyi 1812 roku proti Rosiyi Spochatku komanduvav 2 m italijskim korpusom a zgodom 8 m korpusom velikoyi armiyi Vidznachivsya u bitvah pid Smolenskom ta Borodino Pislya zalishennya Moskvi vidchajdushno vidbivav napadi rosijskih vijsk ale u bitvi bilya s Krasne 15 18 listopada jogo korpus bulo znisheno Vtim Zhyuno zmig povernutisya do Franciyi lishe u 1813 roci Togo zh roku priznachayetsya gubernatorom Istriyi Dalmaciyi Raguzi j Veneciyi Ale nezabarom pishov u vidstavku za stanom zdorov ya Pogirshennya stanu zdorov ya prizvelo do bozhevillya Zhyuno yakij pid chas chergovogo pristupu vikinuvsya z vikna j nezabarom pislya cogo 29 chervnya 1813 roku pomer Rodina RedaguvatiDruzhina Laura Permon 1784 1838 Diti Zhozefina 1802 1888 Konstanciya 1803 1881 Luyi Napoleon Andosh 1807 1851 Andosh Alfred Mishel 1810 1859 Primitki Redaguvati a b SNAC 2010 d Track Q29861311 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Zhyuno Andosh Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1894 T XII S 75 76 d Track Q656d Track Q602358d Track Q24398743d Track Q19908137d Track Q23892915Dzherela RedaguvatiDavid G Chandler Le Campagne di Napoleone Milano R C S Libri S p A 1998 ISBN 88 17 11577 0 Haythornthwaite Philip Napoleon s Commanders 1 c1792 1809 London Osprey Publishing 2001 ISBN 1 84176 055 2Posilannya Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhan Andosh Zhyuno Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhan Andosh Zhyuno amp oldid 38621063