Е́хо (грец. Ἠχώ / Echo) — німфа, уособлення відлуння, що його чути в горах та лісах. За одним із переказів, Ехо покохав Пан. Але за те, що вона віддала перевагу Сатирові, Пан намовив пастухів, і вони роздерли німфу. За іншою версією, Ехо закохалася в Наркіса, який був до неї байдужий; від страждань неподіленого кохання вона так висохла, що залишився тільки її голос. Існував також міф про те, як ревнива Гера розшукувала свого зрадливого чоловіка серед німф, а Ехо своїми розмовами відвертала увагу богині; за це Гера позбавила її здатності починати розмову першою. Відтоді Ехо може повторювати лише закінчення почутих слів.
| Ехо Ἠχώ | |
|---|---|
| | |
| німфа | |
| Божество в | давньогрецька міфологія |
| Місцевість | Стародавня Греція |
| Покровитель для | луна |
| Брати/сестри | Німфи |
| Чоловік | Пан |
| Діти | Ямба |
| Пов'язані персонажі | Зевс, Наркіс |
| Похідна робота | Echo[d] |
| Медіафайли у Вікісховищі |
За однією легендою, Ехо була закохана в лісове божество Пана, і у них була спільна дочка — Ямба, на честь якої названо віршований розмір ямб. Згадка Ехо як подруги Пана є у Поліена. За Феокритов, Ехо — «чадо ефіру і голосу», кохана Пана; або дочка Пана, яка допомогла йому перемогти ворогів. За версією, була закохана в Сатира.
За версією Ехо була німфою, яку прокляла дружина верховного бога грецького пантеону Зевса Гера. Ехо відволікала Геру, коли Зевс зраджував їй з німфами (або це покарання спіткало Ехо за те, що одного разу вона відвернула Зевса своєю розмовою).
З волі Гери, Ехо була позбавлена власного голосу і не могла починати розмову першою. Більш того, вона могла лише повторювати останні слова того, хто заговорив з нею. За легендою, Ехо закохалася в Нарциса, однак, не будучи здатною говорити з ним, померла від нерозділеного кохання, і від неї залишився лише її голос і кістки, що стали камінням . У міфі про німфу Ехо відбилися спроби стародавніх пояснити фізичне явище відлуння, що полягає в багаторазовому відбитті звукових хвиль.
Ехо згадана у Піндара як посланниця до Персефони. Див Орфічні гімни XI 9.
У трагедії Евріпіда «Андромеда» з її участю була побудована сцена .
Література Редагувати
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Див. також Редагувати
- Ехо і Нарцис
- На честь божества названо астероїд 60 Ехо.
Примітки Редагувати
- Поліен. Стратегеми I 2
- Феокріт. Свірель 6, 17-20; Лукіан. Размови богів 22, 4; Нонн. Діяння Діоніса II 119
- Ватиканський анонім. Про неймовірне 11
- Мосх. Вірші II
- Овідій. Метаморфози III 356—401
- Піндар. Олімпійські пісні XIV 20
- Аристофан. Жінки на святі Фесмофорій 1019, 1059
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ехо |