Ерміт світлочеревий Охоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 1 Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство

?

Ерміт світлочеревий

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина:	Колібрієві (Trochilidae)
Підродина:	Ермітні (Phaethornithinae)
Рід:	Ерміт (Phaethornis)
Вид:	Ерміт світлочеревий

Біноміальна назва

Phaethornis anthophilus
(Bourcier, 1843)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Trochilus anthophilus

Посилання

Вікісховище:	Phaethornis anthophilus
Віківиди:	Phaethornis anthophilus
ITIS:	555036
МСОП:	22686955
NCBI:	472900

Ермі́т світлочеревий (Phaethornis anthophilus) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Панамі, Колумбії і Венесуелі.

Опис ред.

Світлочереві ерміти

Довжина птаха становить 12-13 см, самці важать 4,5-5,5 г, самиці 4-5 г. Верхня частина тіла коричнева з темно-зеленим або оливково-зеленим відтінком, нижня частина тіла світло-сіра, живіт білувато-охристий. Через очі ідуть широкі чорні смуги, окаймлені охристими "бровами". Горло біле, поцятковане темними плямками. Дзьоб тьмяно-зелений з темною смугою на кінці і білими кінчиками, центральні стернові пера дещо видовжені. Дзьоб довжиною 36 мм, у самців прямий, у самиць більш вигнутий, чорний, знизу оранжево-червоний з темними плямками.

Підвиди ред.

Виділяють два підвиди:

P. a. hyalinus (Lesson, R, 1832) — Перлові острови^[en] (Панамська затока);
P. a. anthophilus Bertoni, M & Bertoni, AW, 1901 — від центральної Панами до Колумбії і північної Венесуели.

Поширення і екологія ред.

Світлочереві ерміти живуть в сухих і вологих тропічних лісах, в сухих чагарникових заростях, на плантаціях і в галерейних лісах в льяносі, на висоті до 1500 м над рівнем моря. В Панамі вони віддають перевагу узліссям і відкритим галявинам тропічних лісів, у Венесуелі вони живуть в найбільш посушливих районах серед усіх ермітів. Живляться нектаром квітів, пересуваючись за певним маршрутом, а також дрібними комахами і павуками. Початок сезону розмноження різниться в залежності від регіону. Гніздо конусоподібне, робиться з рослинних волокон, моху, лишайників і павутиння, підвішується до нижньої сторони листа. В кладці 2 яйця.

Примітки ред.

BirdLife International (2016). Phaethornis anthophilus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 30 липня 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 липня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Phaethornis anthophilus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 30 липня 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 30 липня 2022.