? Ерміт-серподзьоб темнохвостий |
|---|
| Біологічна класифікація |
| Eutoxeres aquila Bourcier, 1847 |
Ареал виду |
Підвиди |
| (Див. текст) |
| Синоніми |
| Trochilus aquila Bourcier, 1847 |
Посилання |
Ермі́т-серподзьо́б темнохвостий (Eutoxeres aquila) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
Опис ред.
Довжина птаха становить 11,5-13,5 см, вага 8,6-14,5 г. Верхня частина тіла темно-зелена з бронзовим відблиском, горло і груди чорнуваті, решта нижньої частини тіла смугаста, чорно-біла. Пера на надхвісті мають яскраво-охристі края, хвіст округлої форми, переважно темно-зелений, крайні стернові пера більш темні з білими кінчиками. Дзьоб дуже вигнутий, описує чверть кола, його верхня частина є чорною, нижня частина жовта, внутрішня частина яскраво-жовта. Лапи тілесного кольору. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення молодих птахів виглядає лускоподібним.
Підвиди ред.
Виділяють три підвиди:
- E. a. salvini Gould, 1868 — від східної Коста-Рики до західної Колумбії;
- E. a. heterurus Gould, 1868 — південний захід Колумбії і захід Еквадору;
- E. a. aquila (Bourcier, 1847) — від східної Колумбії до східного Перу.
Поширення і екологія ред.
Темнохвості ерміти-серподзьоби мешкають в Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі і Перу, спостерігалися на заході Венесуели в штаті Мерида. Вони живуть в підліску вологих гірських і рівнинних тропічних лісів, на узліссях і у вторинних заростях, на висоті до 2100 м над рівнем моря. Вони живляться нектаром геліконій (Heliconia) і Centropogon, а також комахами, яких збирають з павутиння. Темнохвості ерміти-серподзьоби не захищають свою кормову територію, а пересуваються між квітками, збираючи нектар. Під час живлення вони не зависають над квіткою, а сідають на стебла рослин. Початок сезону розмноження у темнохвостів ермітів-серподзьобів залежить від регіону. На початку сезону розмноження самці токують. Самиці будують чашоподібні гнізда, які підвішують з нижньої сторони листа. В кладці 2 яйця.
Примітки ред.
- BirdLife International (2016). Eutoxeres aquila: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 25 липня 2022
- Jules Bourcier: Description de quinze espèces Trochilidées du cabinet de M. Loddiges. In: Proceedings of the Zoological Society of London. 15, Nr. 171, S. 42–47 (online).
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 липня 2022.
- John Gould: On some additional Species of the Genus Eutoxeres. In: Annals and Magazine of Natural history including Zoology, Botany, and Geology. 1, S. 455–457 (online).
- Carlos Rengifo, Marja H. Bakermans, Roger Puente, Andrew Vitz, Amanda D. Rodewald, Mario Zambrano: First Record of the White-Tipped Sicklebill (Eutoxeres aquila aquila: Trochilidae) for Venezuela. In: The Wilson Journal of Ornithology. 119, Nr. 2, ISSN 1559-4491, S. 292–295.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |