Енні Сміт Пек (англ. Annie Smith Peck; 19 жовтня 1850 — 18 липня 1935) — американська альпіністка й письменниця. Авторка чотирьох книг про подорожі і досліджень.
Енні Сміт Пек | |
---|---|
англ. Annie Smith Peck | |
Народилася | 19 жовтня (1850)[1][2][…] (Провіденс), США[4] |
Померла | 18 липня 1935[1][2](84 роки) (Мангеттен), Нью-Йорк, (Нью-Йорк), США |
Поховання | (Род-Айленд) |
Країна | США |
Діяльність | (альпіністка), (викладачка університету), (письменниця) |
Alma mater | (Університет Мічигану)[4] і d |
Заклад | (Університет Пердью)[4] і (Коледж Сміт)[4] |
Нагороди | d |
|
Біографія
Дитинство і юність, освіта
Пек народилася 19 жовтня 1850 у місті (Провіденс).
Навчалася в гімназії, потім у школі доктора Стокбриджа для юних леді (англ. Dr. Stockbridge's School for Young Ladies), у середній школі міста Провіденс (англ. Providence High School), і в «Нормальній школі Род-Айленда» (англ. Rhode Island Normal School) (нині [en]), де готували викладачів.
Після цього Пек викладала латинську мову в середній школі міста (Провіденс), але затрималася там ненадовго, переїхала в штат (Мічиган), щоб почати самостійне життя; там вона працювала вчителем математики і мов у [en] аж до 1874 року. Пек хотіла вступити до (Браунівського університету) — того, в якому навчалися її батько і брати, — але жінок туди в той час не брали.
Але Пек все одно вирішила продовжити освіту й отримати повний ступінь. Коли вона написала про це додому, її рідні сприйняли як «абсолютну дурницю» вступ до коледжу в двадцять сім років. Але Пек наполягала на своєму, і батько погодився допомогти їй отримати таку саму освіту, як її брати. Енні Пек вступила до (Мічиганського університету), який відкрив свої двері для жінок в 1871 році. У 1878 році вона закінчила університет з відзнакою за спеціальністю «грецька та античні мови» (англ. Greek and Classical Languages). У 1881 році вона отримала ступінь магістра грецької мови в університеті штату Мічиган. Потім Пек вирушила в Європу, де продовжила освіту в (Ганновері) та Афінах. Пек стала першою жінкою, що навчалася в [en]. Там вона вивчала археологію, а також французьку, іспанську та португальську мови.
У 1885 році вона захопилася (альпінізмом) і для початку піднялася на вершину [it] висотою 300 футів в Італії і невеликі гірські перевали у Швейцарії, включаючи Теодул (10000 футів). Перебуваючи в Греції, вона піднялася на гори (Імітос) і Пентекус (3000-4000 футів). З 1881 по 1892 рік вона була піонерним професором (англ. pioneering professor) у галузі (археології) та латинської мови в (Університеті Пердью) і Коледжі Сміт. Паралельно вона почала займатися самостійним проведенням лекцій, завдяки чому успішно заробляла гроші, і в 1892 році відмовилася від викладання в навчальних закладах, стала писати книги й проводити заняття з археології, альпінізму та читати лекції про свої подорожі.
Продовжуючи займатися альпінізмом, Пек сходила на кілька середньо-високих гір у Європі та Сполучених Штатах, включаючи (гору Шаста). У 1895 році вона за прикладом (Люсі Вокер): здійснила успішне сходження на (Маттерхорн). Похідний одяг Енні Сміт — довга туніка, альпіністські черевики й особливо штани — була для жінок того часу дуже незвичайною й навіть зухвалою: носити штани в громадських місцях жінкам було заборонено під загрозою арешту. Це викликало не тільки серйозний ажіотаж у пресі, але й публічні дебати (наприклад, в «New York Times») з приводу того, чим жінки повинні займатися й ким вони можуть бути.
Енні Сміт Пек претендувала на (світовий рекорд висоти сходження) серед жінок-альпинисток, піднявшись на північну вершину (пік Уаскаран-Норте) гори (Уаскаран) в Перу. Але її рекорд був оскаржений іншою американською альпіністкою та суфражисткою — Фанні Буллок Уоркман, яка брала рекордні висоти в Гімалайських горах. Уоркмен найняла геодезистів і довела, що Пек помилилася приблизно на 600 метрів у вимірюванні висоти через несправність її (альтиметра), який неправильно показав 7300 метрів над рівнем моря тоді, як дійсна висота вершини Уаскаран-Норте становить 6648 метрів. Так за Пек залишився рекорд серед альпинисток, які піднімалися на гори в Америці, а світовий рекорд — за Уоркмен. Про це сходження Пек написала книгу «У пошуках вершини Америки: високогірний альпінізм у Перу й Болівії, у тому числі підкорення Уаскарана, а також деякі спостереження за країною, що лежить нижче, та її мешканцями» (англ. The Search for the Apex of America: High Mountain Climbing in Peru and Bolivia, including the Conquest of Huascaran, with Some Observations on the Country and People Below). Саме з цієї книги взята її відома цитата: «Мій дім там, де мій фургон» (англ. My home is where my trunk is).
Влада Перу відзначила досягнення Енні Сміт Пек: підскорена нею неголовна вершина гори Уаскаран в 1928 році була названа її ім'ям (Cumbre Aña Peck), а за внесок у розвиток американської торгівлі й промисловості Перу нагородило Пек золотою медаллю.
Після повернення вона написала дві книги: «Промислова й комерційна Південна Америка» (англ. Industrial and Commercial South America) і «Південно-американське турне: путівник з описами» (англ. The South American Tour: A Descriptive Guide). Обидві книги користувалися великою популярністю серед (дипломатів), бізнесменів, корпорацій, політиків та туристів. Крім участі в суфражістському русі, Пек стала членом («Королівського географічного товариства») в 1917 році, а в 1925 році — членом [en]. Вона була однією із засновників Американського альпійського клубу.
Затята суфражистка Енні Пек ніколи не була заміжньою й до старості продовжувала займатися альпінізмом. Вона здійснила першосходження на одну із п'яти вершин гори (Коропуна) в Перу в 1911 році, коли їй було 65 років, і розгорнула там плакат з гаслом «women's Vote» на підтримку «Ліги жіночого виборчого права імені Жанни д'арк» (англ. Joan of Arc Suffrage League), президентом якої вона хотіла стати в 1914 році.
У 1929—1930 роках Пек здійснювала обліт навколо Південної Америки для того, щоб продемонструвати доступність і безпеку авіаперельотів для туристів. Цей переліт став найдовшим у Північній Америці того часу. Пізніше вона опублікувала свою четверту й останню книгу: «Пролітаючи над Південною Америкою: двадцять тисяч миль повітрям» (англ. Flying Over South America: Twenty Thousand Miles by Air). За цей захід Енні Сміт Пек була нагороджена Урядом Чилі: у 1930 році чилійський консул Луїс Е. Феліу (ісп. Luis E. Feliú) вручив їй нагороду за заслуги «Decoration al Merito».
Останньою вершиною, на яку зійшла Енні Пек у 82 роки, стала вершина гори Медісон в штаті (Нью-Гемпшир).
Смерть
Пек почала світове турне в 1935 році у віці 84 років, але захворіла під час сходження на (Афінський акрополь). Вона повернулася до готелю Монтерей у Нью-Йорку, де померла від бронхіальної пневмонії 18 липня 1935 року. Її тіло було кремовано, а прах похований у Род-Айленді на [en].
Особисті папери Енні Сміт Пек (з 1873 по 1935 роки), зокрема щоденники, листи і фотографії, зберігаються в Бібліотеці архівів та спеціальних колекцій" (англ. Library Archives and Special Collections) (Бруклінського коледжу).
Бібліографія
- . New York: Dodd, Mead and Co. 1911. с. 370. (OCLC) 1742248. Архів оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 1 березня 2019.
- . New York: George H. Doran Co. 1913. с. 398. (OCLC) 1712844. Архів оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 1 березня 2019.
- . New York: Thomas Y. Crowell. 1927. с. 489. (OCLC) 2097863. Архів оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 1 березня 2019.
- . New York: Houghton Mifflin Co. 1932. с. 256. (OCLC) 1700039. Архів оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 1 березня 2019.
Список літератури
- Giffuni, Cathy. "Annie Peck Smith: A Bibliography, " Bulletin: Geography and Map Division, Special Libraries Association, No. 149, September 1987.
- Kimberley, Hannah Scialdone. (2012). Woman at the Top: Rhetoric, Politics, and Feminism in the Texts and Life of Annie Smith Peck (Doctoral dissertation). Retrieved from ProQuest Dissertations and Theses Database. (AAT 3510626).ISBN 9781267349033.
- Lamar, Christine. Annie Smith Peck, 1850—1935. Providence: Rhode Island Historical Society, 1985.
- Magnus, Marilyn. Annie Smith Peck: Queen of the climbers. Macmillan: 1997. ISBN 0-02-182169-0.
- Olds, Elizabeth Fagg. Women of the Four Winds: The Adventures of Four of america's First Women Explorers. Mariner Books: 1999. ISBN 0-395-95784-2.
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- FemBio database
- https://en.wikisource.org/wiki/Woman_of_the_Century/Annie_Smith_Peck
- Polk, Milbry C. (April 2014). . American National Biography Online. American National Biography. Архів оригіналу за 23 січня 2016. Процитовано 2 серпня 2015.
- Sutton, Brook (16 листопада 2014). . http://adventure-journal.com/. Adventure Journal. Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
- Woman at the top: Rhetoric, politics, and feminism in the texts and life of Annie Smith Peck
- Potter, Russell A. . http://www.ric.edu/faculty/rpotter. Архів оригіналу за 1 березня 2014. Процитовано 2 серпня 2015.
- «Woman at the Top», retrieved 12/8/2012.
- James, Edward T.; James, Janet Wilson; Boye, Paul S., ред. (1 січня 1971). Peck, Annie Smith. . Harvard University Press. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 2 серпня 2015.
- Annie Smith Peck: A woman's Place Is at the Top [ 7 січня 2013 у Wayback Machine.], retrieved 12/8/20012.
- Annie Smith Peck: A woman's Place Is at the Top" http://anniesmithpeck.org/pecks-bio-4/ [ 7 січня 2013 у Wayback Machine.], retrieved 12/8/20012.
- . Encyclopedia.com. Encyclopedia of World Biography. 2005. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
- . Brooklyn College Library Archives and Special Collections. Архів оригіналу за 3 жовтня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет