Ендрю Стентон

Ендрю Стентон (англ. Andrew Stanton;. 3 грудня 1965 року в Бостоні) — американський кінорежисер, продюсер, художник-аніматор і сценарист. Дворазовий лауреат премії «Оскар» за мультфільми «У пошуках Немо» і «ВОЛЛ-І».

Ендрю Стентон
Народився	3 грудня 1965(1965-12-03) (57 років) Рокпорт, Ессекс, Массачусетс, США
Країна	США
Діяльність	кінорежисер, сценарист, кінопродюсер, актор, кіноактор, актор озвучування, аніматор, режисер
Alma mater	Інститут мистецтв Каліфорнії і Rockport High School^d
Знання мов	англійська
Заклад	Pixar
Роки активності	1981 — тепер. час
Magnum opus	Evil Emperor Zurg^d
Нагороди	Енні Премія «Г’юго» за найкращу драматичну постановку, довга форма^d (2009)
IMDb	ID 0004056
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в Бостоні, США. Після закінчення школи поступив в Каліфорнійський інститут мистецтв, де чотири роки вивчав анімацію. Після закінчення університету отримав ступінь бакалавра в області кіномистецтва.

Професійна кар'єра Ендрю стартувала на студії «Kroyer Films». Під час роботи на цій студії, в 1987 році, він написав один зі своїх перших сценаріїв для фільму «Майті Маус — нові пригоди» Ральфа Бакши.

У 1990 році Ендрю Стентон перейшов на нове місце роботи — в компанію «Pixar», де працював постановником і художником-аніматором. Спочатку, він брав участь у створенні декількох рекламних роликів, а через деякий час став одним з сценаристів повнометражного мультфільму «Історія іграшок». Мультфільм став комерційним суперхітом 1995 року, зібравши в прокаті понад 300 мільйонів доларів. За роботу над цим мультфільмом Стентон і ще четверо сценаристів були висунуті на премію «Оскар». Надалі, написав ще кілька сценаріїв, брав участь у створенні мультфільмів «Життя жуків (Пригоди Фліка)» (1998 рік) і «Корпорація монстрів» (2001 рік) як сценарист та режисер. У 2012 році Стентон розповів, що у нього діагностували синдром дефіциту уваги і гіперактивності, коли він писав про Джона Картера. Стентон є ФК Арсенал. вболівальника, а також включив сцену, що імітує їхню відому пастку поза грою серед інших посилань на Арсенал у Джона Картера.

Фільмографія

Актор озвучування

• 1995 — Історія іграшок
• 1998 — Пригоди Фліка
• 1999 — Історія іграшок 2
• 1999 — Toy Story 2 (комп'ютерна гра)
• 2000 — Adventure Begins
• 2000 — Базз Лайтер із зоряної команди: Пригоди починаються
• 2003 — В пошуках Немо
• 2003 — Extreme Skate Adventure (комп'ютерна гра)
• 2004 — Суперсімейка
• 2006 — Тачки
• 2007 — Finding Nemo Submarine Voyage
• 2007 — Cars Mater-National (комп'ютерна гра)
• 2016 — У пошуках Дорі

Сценарист

• 1987—1988 — Mighty Mouse, the New Adventures
• 1987 — A Story
• 1995 — Історія іграшок
• 1998 — Пригоди Фліка
• 1999 — Історія іграшок 2
• 2001 — Корпорація монстрів
• 2003 — В пошуках Немо
• 2008 — ВОЛЛ-І
• 2008 — BURN-E
• 2012 — Джон Картер
• 2016 — У пошуках Дорі

Продюсер

• 1987 — A Story
• 2001 — Корпорація монстрів
• 2003 — Вивчення Рифів
• 2007 — Рататуй
• 2008 — Престо
• 2008 — BURN-E
• 2009 — Вгору

Режисер

• 1987 — A Story
• 2003 — В пошуках Немо
• 2008 — ВОЛЛ-І
• 2012 — Джон Картер
• 2016 — У пошуках Дорі

Примітки

1. RKDartists
   d:Track:Q17299517
2. SNAC — 2010.
   d:Track:Q29861311
3. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
   d:Track:Q2629164
4. Museum of Modern Art online collection
   d:Track:Q73268604
5. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
6. Alumni - CalArts School of Film/Video. California Institute of the Arts. Процитовано 31 грудня 2020. 
7. Director Andrew Stanton looks back on 'John Carter's' rocky path. Los Angeles Times (амер.). 8 вересня 2012. Процитовано 8 травня 2023. 
8. GeraMond Verlag, Michael (2019). 333x Fußball Superlative & Kuriositäten (вид. [1. Auflage]). München. ISBN 978-3-96453-053-0. OCLC 1101296226. 

Посилання

• Біографія^{[недоступне посилання з квітня 2019]}