Елла II (англ. Ælla II, Aelle II, страчений 21 березня 867) — король Нортумбрії (862/863—867).
| Елла II англ. Ælla II, Aelle II | |
| 862/863 — 867 | |
|---|---|
| Співправитель: | Осберт (862/863 — 867) |
| Попередник: | Осберт |
| Спадкоємець: | Еґберт I |
| Народження: | 8 століття |
| Смерть: | 21 березня 867 Йорк, Нортумбрія |
| Країна: | Нортумбрія |
Елла II був визнаний своїм братом, королем Осбертом, спадкоємцем престолу. Відсторонивши, фактично, Осберта від влади, він став правити Нортумбрією з 862 або 863 року. Відомості про час правління Елли вкрай малі. Згідно з повідомленням англійського хроніста Симеона Даремського, що жив в XI—XII століттях, Елла II конфіскував церковні володіння у Біллінгемі, Ілекліфі, Вігекліфі й Кресі.
Елла II описується хроністами як тиран і людина поганої вдачі. Він загинув разом зі своїм братом, королем Осбертом, у битві з норманами 21 березня 867 року, після чого Нортумбрія була фактично підпорядкована королівству Йорвік (Йорк), заснованому на півночі Англії вікінгами.
Елла II є одним з найважливіших персонажів скандинавської саги «Історія про синів Рагнара» (Ragnarssona þáttr). Згідно з сагою, ватажок вікінгів Рагнар Лодброк у 865 році з військом напав на Нортумбрію, однак був розгромлений королем Еллою, схоплений і кинутий у яму зі зміями, де і помер. У 866 році син Рагнара, Івар Бескосний, з братами і новою армією знову напав на Нортумбрію, щоб помститися за батька. У битві 21 березня 867 року його воїни перемогли англійців, Елла II потрапив у полон і був підданий болючій страті, так званому «кривавому орлу».
В кіно ред.
Посилання ред.
- ENGLAND, ANGLO-SAXON & DANISH KINGS. Foundation for Medieval Genealogy (англ.). Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 17 жовтня 2011.