Елея (дав.-гр. Έλέα, Велія, лат. Velia) — стародавнє місто, грецька колонія в Луканії, на березі Тірренського моря, за 25 км на південний схід від Пестума . Руїни Елеї розташовані у межах Ашеа (Кампанія, 90 км південніше Неаполя). Вони непогано збереглися і є пам'ятником світової спадщини.
| Елея | |
|---|---|
|
| |
| 40°09′34″ пн. ш. 15°09′16″ сх. д. / 40.15944444447177375° пн. ш. 15.15444444447177830° сх. д.Координати: 40°09′34″ пн. ш. 15°09′16″ сх. д. / 40.15944444447177375° пн. ш. 15.15444444447177830° сх. д. | |
| Країна | Італія |
| Розташування | Ашеа |
| Тип | поліс і пам'ятка археології Стародавньої Греціїd |
| Дата заснування | 538 до н. е. |
| Елея Елея (Італія) | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Заснована прибл. 535 до Р. Х. фокейцями з Малої Азії, що залишили батьківщину після завоювання полководцем Кира, Гарпагом, грецьких міст Малоазійського узбережжя. Згідно з Геродотом (1:163-167), першопоселенці перебралися на острів Хіос, потім на Кірн (де вони заснували місто Аналію і пробули п'ять років) і, витіснені карфагенянами та [етруски|етрусками]], закріпилися на італійському узбережжі Тірренського моря в країні, званій Енотрія. Там вони вигнали аборигенів углиб півострова та оселилися на узбережжі. Спочатку місто називалося Хілея, а потім Елея. Місто прославилося своїми філософами: Парменідом, засновником елеатської філософської школи, та Зеноном. З Елеї був також родом філософ — софіст і ритор Алкідамант[en]. В 275 р. до Р.Х. Елея стала союзником Риму, остаточно ж підкорилася римлянам в 90 до Р. Х. Була покинута жителями в Середньовіччі через безперервні набіги сарацинів.
Примітки Редагувати
- An Inventory of Archaic and Classical Poleis: An Investigation Conducted by The Copenhagen Polis Centre for the Danish National Research Foundation / M. H. Hansen — 2004.
Посилання Редагувати
- Official website [ 23 квітня 2022 у Wayback Machine.] (італ.)
- (італ.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Елея