Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Елефантинські папіруси — це 175 документів, ділових листів, що були написані єгипетською, грецькою, латинською та арамейською мовами. Папіруси були взяті з єгипетських прикордонних фортець Елефантина та Асуан. Охоплюють період з 495 до 399 р. до н. е.
| Елефантинські папіруси | |
| Мова твору або назви | Imperial Aramaicd |
|---|---|
| З матеріалу | папірус |
| Елефантинські папіруси у Вікісховищі |
Серед них є приватне листування євреїв, що проживали в Елефантині, а зокрема листи відправлені царем Манасієм на допомогу фараону Псамметіху. Листи були знайдені біля меж Нубії, на острові Елефантіна.
Елефантинські документи включають в себе листи та юридичні контракти з сімейних та інших архівів: документи про розлучення, передачу рабів, різні повсякденні справи. Вони також є цінним джерелом знань про право, суспільство, релігію, мову та ономастику.
Архів елефантинського гарнізону зберігся завдяки посушливому клімату Нижнього Єгипту. Документи були виявлені німецькими дослідниками наприкінці XIX століття і публікувалися з 1906 по 1953 роки.
Єврейський храм в Елефантині ред.
Під час розкопок, які проводились у 1967 році, виявили залишки єврейської колонії, що розташовувалась у невеликому храмі.
«Петиція до Багоас» — це лист, який закликав до допомоги у відновленні єврейського храму в Елефантині. На той час він був сильно пошкоджений громадою Елефантини. Документ був написаний в 407 р. до н. е. до провінційного губернатора Юдеї Багоаса. В свою чергу Багоас дав свій дозвіл на відновлення храму.
До середини 4 ст до н. е. храм в Елефантині припинив існування.
Сімейний архів Ананії та Тамуту ред.
Вісім папірусів надають конкретну інформацію про щоденне життя чоловіка на ім'я Ананія, його дружини Тамут, їхніх дітей і єгипетського раба. Архів Ананії і Тамута виявили на острові Елефатина в 1893 році. Він був розбитий на категорії: шлюбний контракт, операції з нерухомістю та кредитна угода. Згодом архів був придбаний Чарльзом Едвіном Вілбуром.
Джерела ред.
- Emil G. Kraeling, The Brooklyn Museum Aramaic Papyri, 1953, Yale University Press.
- Элиас Дж. Бикерман. Евреи в эпоху эллинизма [ 25 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 25 грудня 2017.