Електрокоро́зія (рос.электрокоррозия; англ. electrocorrosion; нім. Elektrokorrosion f) — корозія під дією зовнішнього джерела струму або блукаючого (мандрівного) струму.
Проявляє себе найчастіше на металевих трубопроводах у вигляді наскрізної корозії. Від блукаючих струмів на металевих частинах (рейках, трубах тощо) виникає позитивний потенціал, який і руйнує метал.
Захист від електрокорозії Редагувати
Всі способи захисту від ґрунтової електрокорозії, полягають у знятті з трубопроводів позитивного потенціалу відносно землі. Для цього вживають таких заходів:
1 Зрівнюють потенціали рейки — труба.
2. Підключають метал з негативним потенціалом відносно заліза (магнієво — цинко — алюмінієва суміш).
3. Заземлюють на виході із землі. Подають від стороннього джерела постійну напругу, мінус на трубу, плюс на окремий заземлювач.
4. Використовують ізоляційні вставки.
Див. також Редагувати
Література Редагувати
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Посилання Редагувати
- Електрокорозія [ 3 грудня 2011 у Wayback Machine.]