Альфрéдо Едуáрдо Хуáн Бернáрдо Фрей Руїс-Тáгле (ісп. Eduardo Alfredo Juan Bernardo Frei Ruiz-Tagle; нар. 24 червня 1942, Сантьяго, Чилі) — чилійський державний діяч, 32-й президент Чилі з 11 березня 1994 до 11 березня 2000 березня року. З 1992 року — голова Християнсько-демократичної партії Чилі. Старший син президента Чилі Едуардо Фрея Монтальва. Кандидат на посаду президента на виборах 2010 року.
| Едуардо Альфредо Хуан Бернардо Фрей Руїс-Тагле | |
|---|---|
| | |
| Сенатор Чилі | |
| Нині на посаді | |
| На посаді з | 11.03.2006 |
| Президент Сенату Чилі | |
| 11.03.2006 — 11.03.2008 | |
| Попередник | Сержіо Ромеро Пізаро |
| Наступник | Адольф Залдівар |
| 32-й Президент Чилі | |
| 11.03.1994 — 11.03.2000 | |
| Попередник | Патрісіо Айлвін |
| Наступник | Рікардо Лагос |
| Народився | 24 червня 1942 (81 рік) Сантьяго, Чилі |
| Відомий як | інженер-будівельник, політик |
| Громадянство | чилієць, швейцарець |
| Alma mater | Чилійський університет і Instituto de Humanidades "Luis Campino"d |
| Політична партія | Християнсько-демократична партія |
| Батько | Едуардо Фрей Монтальва |
| Мати | María Ruiz-Tagled |
| У шлюбі з | Марта Ларречеа |
| Нагороди | |
| Підпис | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія Редагувати
Отримав інженерну освіту в Університеті Чилі.
У 1988 році заснував «Комітет за вільні вибори». На перших після військової диктатури вільних виборах обраний до Сенату. З 1992 голова Християнсько-демократичної партії.
На президентських виборах 1993 року було висунуто кандидатом в президенти від Коаліції партій за демократію (ККД), переміг, набравши 58 % голосів.
Після закінчення президентського терміну став як експрезидент довічним сенатором. 2005 року внаслідок конституційної реформи довічне членство в Сенаті було скасовано. На парламентських виборах 2005 року балотувався в Сенат і був обраний. У 2006—2014 роках сенатор. У 2006—2008 роках голова Сенату (як і його батько, обраний після президентства в Сенат і став його головою).
Кандидат на президента від ККД на виборах 2010 року. У першому турі посів друге місце, набравши 29,6 % голосів. У другому турі набрав 48 % і поступився Себастьянові Піньєрі.
Нагороди Редагувати
- Кавалер золотого ланцюга ордена Пія IX (Ватикан, 26 липня 1998)
Примітки Редагувати
- Acta Apostolicae Sedis, 1999. — P. 1014. [ 31 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (італ.)
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Едуардо Фрей Руїс-Тагле