Едикт про вигнання — документ, підписаний 1290 року королем Едуардом I, який наказував вигнати усіх євреїв з Англії. Насправді, процес вигнання тривав понад 350 років і завершився 1656-го.
Історія Редагувати
Документ вимагав, щоб усі євреї, котрі проживали на території Англії, залишили країну. Це було пов'язано, перш за все, з тим, що вони займалися лихварством і позичали християнам гроші під відсотки, що було заборонено католикам.
Після вигнання королівська влада конфісковувала помешкання й рухоме майно, хоча євреям було дозволено забрати з собою готівку і все, що вони могли винести у руках.
Література Редагувати
- Adler, Michael (1939). Jews of Medieval England. Edward Goldston.
- Glassman, David (1975). Anti-Semitic Stereotypes Without Jews: Images of the Jews in England 1290–1700. Wayne State University Press. ISBN 0-8143154-5-3.
- Parkes, James (1976). The Jew in the Medieval Community. Hermon Press. ISBN 0-8720305-9-8.
- Powicke, Sir Maurice (1953). The Thirteenth Century, 1216–1307. Clarendon Press.
- Prestwich, Michael (1997). . Yale University Press. ISBN 0-3000715-7-4. Архів оригіналу за 1 серпня 2020. Процитовано 27 жовтня 2011.
- Rubenstein, W.D. (1996). A History of the Jews in the English-Speaking World: Great Britain. Macmillan Press. ISBN 0-3335583-3-2.
Посилання Редагувати
- Єврейська енциклопедія [ 26 вересня 2011 у Wayback Machine.]