Едві́ж Феє́р (фр. Edwige Feuillère, справжнє ім'я — Едві́ж Каролі́на Кунаті́ (фр. Edwige Caroline Cunati); 29 жовтня 1907, (Везуль), Верхня Сона, Франція — 13 листопада 1998, Булонь-Біянкур, (О-де-Сен), Франція) — французька театральна та акторка кіно. Вважається однією з найважливіших акторок свого покоління та займає важливе місце в історії французького кінематографу та театру.
Едвіж Феєр | |||
---|---|---|---|
фр. Edwige Feuillère | |||
Е. Фейєр у виставі «Свобода — це неділя» (1953) | |||
Ім'я при народженні | Едвіж Кароліна Кунаті (фр. Edwige Caroline Cunati) | ||
Дата народження | 29 жовтня 1907 | ||
Місце народження | (Везуль), Верхня Сона, Франція | ||
Дата смерті | 13 листопада 1998 (91 рік) | ||
Місце смерті | Булонь-Біянкур, Франція | ||
Поховання | Божансі[1] | ||
Громадянство | Франція | ||
Професія | акторка | ||
Alma mater | (Курси Симона) і d | ||
Роки активності | 1931 — 1995 | ||
IMDb | ID 0275428 | ||
Нагороди та премії | |||
| |||
(Почесний «Сезар») (1984) | |||
Едвіж Феєр у Вікісховищі |
Біографія
Едвіж Кароліна Кунаті народилася в сім'ї італійського інженера та німкені родом з Ельзасу на центральній площі (Везуля), в департаменті Верхня Сона у Франції, яку після Другої світової перейменували на площу Едвіж Феєр. Сім'я переїхала до Діжону, коли Едвіж було три. Роки Першої світової війни вона провела у бабусі в Італії. З відзнакою закінчила Діжонську театральну консерваторію (1928). У 1928—1931 навчалася у (Вищій національній консерваторії драматичного мистецтва). Дебютувала в театрі у 1931 році на сцені знаменитої («Комеді Франсез»).
Була одружена з французьким актором [fr], з яким познайомилася в КонсерваторіїРозлучилася після кількох років шлюбу.
8 листопада 1998 року, при звістці про самогубство колишнього чоловіка разом з новою дружиною, Едвіж Феєр пережила серцевий напад, від якого через декілька днів померла.
Кар'єра
З 1939 по 1942 рік на сценах різних театрів Едвіж Феєр грала «Даму з камеліями» (Дюма-сина). У 1943 році виконала головну роль у п'єсі (Жана Жироду) «Содом і Гомора». У повоєнний період своєї театральної кар'єри була музою (Поля Клоделя), зігравши в його «Полуденному розділі» з (Жаном-Луї Барро) і (П'єром Брассером).
У кіно Феєр спочатку дебютувала під псевдонімом Кора Лінн (Cora Lynn) у 1931 році у фільмі «Блакитна стрічка» (фр. Le Cordon bleu) (Альберто Кавальканті). Після цієї ролі Феєр знімається у найіменитіших режисерів епохи — (Марка Аллегре), (Жульєна Дювів'є), (Роберта Сьодмака), (Реймона Бернара), (Макса Офюльса), (Жана Деланнуа), (Марселя Л'Ерб'є), (Жана Кокто), (Крістана-Жака), (Клода Отан-Лара) та інших. Знаменитою стала у 1935 році після фільму «Лукреція Борджіа» (Абеля Ґанса).
Ставши найпопулярнішою зіркою свого покоління, Едвіж Феєр знялася з (Жераром Філіпом) в (1946) за (Ф. М. Достоєвським) і з (Жаном Маре) у («Двоглавому орлові») (1948) (Жана Кокто). У 1949 виконала роль Жулі де Карнілан, у 1954 — Жінку в білому у фільмі («Хліб в траві») і в 1965 — Божевільну з Шайо у (Жана Жироду).
Фейєр грала також з (Мадлен Рено), (Даніель Дар'є), (Бріжит Бардо), (Луї Жуве), , (Антоненом Арто), (Жаном-Луї Барро), (Еріхом фон Штрогеймом), (Жаном Габеном), (Філіппом Нуаре), (Мішелем Пікколі), (Луї де Фюнесом), (П'єром Брассером), (Бернаром Бліє), (Жаном-Луї Трентіньяном), (Аленом Делоном) та іншими видатними акторами.
Останньою роллю Едвіж Феєр на великому екрані була роль у «Плоті орхідеї», фільмі (Патріса Шеро) за детективом (Д. Чейза).
Вибрані ролі в театрі
- 1939 : (Дама з камеліями) (Александра Дюма) (сина)
- 1943 : Содом і Гоморра (Жана Жироду)
- 1946 : Двоглавий орел (Жана Кокто)
- 1948 : Полуденний розділ (Поля Клоделя) (постановка (Жана-Луї Барро))
- 1953 : На захист Лукреції Жана Жироду (постановка Жана-Луї Барро)
- 1960 : Родогунда (П'єра Корнеля)
- 1965 : Божевільна із Шайо Жана Жироду
- 1967 : Нестійка рівновага (Едварда Олбі) (постановка Жана-Луї Барро)
- 1971 : Солодкоголосий птах юності (Теннессі Вільямса)
- 1976 : Візит старої пані (Фрідріха Дюрренматта)
- 1978 : Джерома Кілті
Фільмографія (вибіркова)
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1931 | кф | Дотепний план | La fine combine | Мадо |
(1932) | ф | Блакитна стрічка | Le cordon bleu | Режина |
(1932) | ф | Мосьє Альбер | Monsieur Albert | графиня Пеггі Рікарді |
(1932) | ф | Маленька жінка в потягу | Une petite femme dans le train | Адольфіна |
(1932) | ф | Макіяж | Maquillage | Кетті |
(1933) | ф | Топаз | Topaze | Сюзі Куртуа |
(1933) | ф | Реєстраційний номер 33 | Matricule 33 | Елена Шверінген |
(1933) | ф | Пригоди царя Павзолія | Les aventures du roi Pausole | Діана |
(1934) | ф | Ці пани із Санте | Ces messieurs de la santé | Фернанда |
(1935) | ф | Баркарола | Barcarolle | Giacinta |
(1935) | ф | Сильце для жайворонків | Le miroir aux alouettes | Делія |
(1935) | ф | Голгофа | Golgotha | Клаудія Прокула |
(1935) | ф | Страдіварі | Stradivarius | Марія Беллоні |
(1935) | ф | Лукреція Борджіа | Lucrèce Borgia | Лукреція Борджіа |
(1936) | ф | Добра дорога | La route heureuse | Сюзанна |
(1936) | ф | Містер Флоу | Mister Flow | леді Єлена Скарлетт |
(1936) | ф | Кохання | Amore | Сюзанна |
1937 | ф | Марта Рішар на службі Франції | Marthe Richard au service de la France | Марта Рішар |
1937 | ф | Пані Малакі | La dame de Malacca | Одрі Грінвуд |
1937 | ф | Вогонь! | Feu! | Едвіж Елно |
1938 | ф | (Я була авантюристкою) | J'étais une aventurière | Віра Вронська |
(1939) | ф | Без завтра | Sans lendemain | Евелін (Бабс), Морен |
(1940) | ф | Емігрант | L'émigrante | Крістіана |
(1940) | ф | Від Майєрлінга до Сараева | De Mayerling à Sarajevo | графиня Софі Чотек |
(1942) | ф | Мадемуазель Бонапарт | Mam'zelle Bonaparte | Кора Перл |
(1942) | ф | Герцогиня Ланже | La duchesse de Langeais | Антунетта де Льонже |
(1943) | ф | Доброчесна Катрін | L'honorable Catherine | Катрін Руссель |
(1943) | ф | Лукреція | Lucrèce | Лукреція |
(1945) | ф | Частина тіні | La part de l'ombre | Аньєс Нобле |
(1946) | ф | До тих пір, поки я живу | Tant que je vivrai | Аріана |
(1946) | ф | Ідіот | L' Idiot | Настасья Філіпповна |
(1946) | ф | Тільки один раз | Il suffit d'une fois | Крістіана Журден |
(1948) | ф | (Двоглавий орел) | L'aigle à deux têtes | Наташа, королева |
(1948) | ф | Жінконенависник | Woman Hater | Колетт Марлі |
(1950) | ф | Жулі де Карнілан | Julie de Carneilhan | Жулі де Карнілан |
(1950) | ф | Втрачені спогади | Souvenirs perdus | Флоренс (епізод «Статуетка Осіріса») |
(1951) | ф | (Олівія) | Olivia | мадемуазель Жулі |
(1951) | ф | Мис Надії | Le cap de l'espérance | Лірія |
(1952) | ф | Прекрасні створіння | Adorables créatures | Деніз Обуссон |
1954 | ф | (Хліб у траві (фільм)) | Le blé en herbe | Жінка в білому |
1955 | ф | Плоди літа | Les fruits de l'été | Сабіна Грав'єр |
(1957) | ф | Сьома заповідь | Le septième commandement | графиня Віра Вронська |
(1957) | ф | Коли втручається жінка | Quand la femme s'en mêle | Анжель «Мейн» |
(1958) | ф | (У випадку нещастя) | En cas de malheur | Вів'єн Гобійо |
(1958) | ф | Життя удвох | La vie à deux | Франсуаза Сельє |
(1961) | ф | (Знамениті любовні історії) | Amours célèbres | мадемуазель Рокур (епізод «Акторки») |
(1962) | ф | Злочин не вигідний | Le crime ne paie pas | дона Лукреція (епізод «Маска») |
(1964) | ф | Вам подобаються жінки? | Aimez-vous les femmes | тітка Фло |
1965 | ф | Сприятливий випадок | La bonne occase | графиня де Санкт-Плас |
(1966)—(1986) | с | У театрі сьогодні ввечері | Au théâtre ce soir | Констанція |
(1968) | ф | Даруйте, займемося любов'ю? | Scusi, facciamo l'amore? | Джіудітта Пассані |
(1970) | ф | OSS-117 на канікулах | OSS 117 prend des vacances | баронесса де Лабат |
(1970) | ф | Світло землі | Le clair de terre | пані Ларвієр |
(1975) | ф | Плоть орхідеї | La chair de l'orchidée | мадам Бастьї-Воженер |
(1979) | с | Жінки біля моря | Les dames de la côte | Алікс |
(1988) | с | Кіно | Cinéma | Маргарита, мати Жульєна |
(1985) | тф | Графиня де Ланже | La duchesse de Langeais | принцеса Бомон-Шоврі |
Визнання
Нагороди та номінації Едвіж Фейєр | |||
---|---|---|---|
Рік | Категорія | Фільм | Результат |
(Премія BAFTA) | |||
1954 | Найкраща іноземна акторка | Олівія | Номінація |
Премія «Сезар» | |||
1984 | (Почесний «Сезар») | Перемога |
Публікації
- Edwige Feuillère, Les feux de la mémoire, ed. Albin Michel, 1976.
- Feuillère Edwige. Moi, la Clairon. — Paris : Éditions J'ai Lu, 1985. — ..
- Edwige Feuillère, À vous de jouer, ed. Albin Michel, 1998.
Примітки
- https://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article3422
- . Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 16 серпня 2017.
- . 17 kbcnjgflf 1998. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 16 серпня 2017.
- . The New York Times. 23 листопада 1998. Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 16 серпня 2017.
- Нагороди та номінації Едвіж Феєр на сайті IMDb (англ.)
Джерела
- ФЕЙЕР, Эдвиж // Кинословарь. В 2 т / Гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1970. — Т. 2 : А — Л. — С. 741. — 85000 прим. (рос.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет