Едуард, принц Уельський (також відомий як Едуард Чорний Принц; 15 червня 1330 — 8 червня 1376) — старший син короля Едуарда ІІІ Плантагенета; полководець Столітньої війни, першим в англійському королівстві отримав титул престолонаслідника «герцог Корнуольський» (англ. Duke of Cornwall). Прізвисько «Чорний принц» отримав за колір своїх обладунків.
| Едуард Чорний Принц | |
|---|---|
| англ. Edward, the Black Prince | |
| Народився | 15 червня 1330 Woodstock Palaced, Вудсток, Західний Оксфордширd, Оксфордшир, Англія |
| Помер | 8 червня 1376 (45 років) Вестмінстерський палац, Вестмінстер, Великий Лондон, Лондон[d], Англія ·дизентерія |
| Поховання | Кентерберійський собор |
| Країна | Королівство Англія |
| Діяльність | військовослужбовець, політик |
| Учасник | Столітня війна і Castilian Civil Ward |
| Титул | граф Честер, герцог Корнуольський, Принц Уельський і duke of Aquitained |
| Військове звання | лицар |
| Рід | Анжуйська династія |
| Батько | Едвард III |
| Мати | Філіппа де Авен |
| Брати, сестри | Joan of Englandd, Мері Плантагенет, Margaret, Countess of Pembroked, Isabella de Coucyd, Джон Гентський, Едмунд Ленглійський, Lionel of Antwerp, 1st Duke of Clarenced і Томас Вудстокd |
| У шлюбі з | Joan of Kentd |
| Діти | Річард II, Roger Clarendond, Sir John Soundersd, John de Galeisd, Edward of Englandd і Edward of Angoulêmed |
| Нагороди | |
| | |
|
Біографія Редагувати
Головний англійський воєначальник, який очолив ряд військових походів у Францію в період Столітньої війни. Розбив французьке військо, яке чисельно перевищувало його військо в битві під Пуатьє (1356) і узяв у полон французького короля Іоанна II Доброго.
Останніми роками життя тяжко хворів від численних ран, крім того, під час іспанської кампанії Едуард заразився на тяжку інфекційну хворобу — амебіаз, тому помер від неї за рік до смерті батька. Англійську корону успадкував син Чорного принца Річард II. Окрім Річарда Чорний принц мав ще четверо дітей, проте всі вони померли в дитинстві. Дружиною Чорного принца була його двоюрідна тітка Джоана, графиня Кентська (1328—1385), дочка графа Едмунда Кентського (1301—1330), єдинородного брата короля Едуарда II і дядька Едуарда III. Графа Кентського було страчено за наказом Роджера Мортімера, який фактично узурпував владу під час регентства за часів молодого короля Едуарда ІІІ.
Примітки Редагувати
- http://www.ranker.com/list/famous-people-buried-in-canterbury-cathedral/reference
- ↑ Kindred Britain
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- Тоді використовували термін дизентерія
Література Редагувати
(англ.)
- Barber, Richard (1978). Edward, Prince of Wales and Aquitaine: a biography of the Black Prince. London: Allen Lane. ISBN 0-7139-0861-0. (англ.)
- Green, David (2001). The Black Prince. Stoud: Tempus. ISBN 0752419897. (англ.)
- Green, David (2009). «Masculinity and medicine: Thomas Walsingham and the death of the Black Prince». Journal of Medieval History 35: 34–51. (англ.)