Ева Ґаель Ґрін або Ґрен (фр. Eva Gaëlle Green; фр. вимова: [eva gaɛl gʁeːn]; нар. 6 липня 1980, Париж, Франція) — французька кіно- та театральна акторка, модель, композиторка. Донька акторки Марлен Жобер.
| Ева Ґрін | |
|---|---|
| Eva Green | |
| Ім'я при народженні | Ева Ґаель Ґрін |
| Народилася | 6 липня 1980 (43 роки) Париж, Франція |
| Громадянство | Франція |
| Релігія | християнство і юдаїзм |
| Діяльність | композиторка, акторка, модель |
| Alma mater | Академія драматичного мистецтва Веббера Дугласаd, Американський університет в Парижіd, Курси Флоран, École Internationale Bilingue- Victor Hugo Schoold і Lycée Fénelon Sainte-Maried |
| Роки діяльності | 2001 — дотепер |
| Батьки | Walter Greend Марлен Жобер |
| Брати / сестри | Joy Greend |
| IMDb | ID 1200692 |
| Нагороди та премії | |
| | |
| Ева Ґрін у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Життєпис Редагувати
Мати — французька акторка, співачка і письменниця Марлен Жобер, походить з сефардських євреїв Алжиру. Батько — стоматолог Вальтер Ґрін (прізвище при народженні швед. Gren), напів швед, напів француз, знявся у фільмі «Au hasard Balthazar» (1966). Ева має близнючку Джой Ґрін. Її дядько — кінооператор Крістіан Берґер[en], тітка — акторка Маріка Ґрін.
Ева Ґрін навчалась в американському університеті в Парижі, у класі вивчення англійської мови. У 17 років покинула Францію, щоб вивчити англійську в Рамсгейті, графство Кент, а потім повернулася до Парижа, де продовжила навчання в американській школі. У період з 1997 по 2000 рік навчалась і в інших європейських та американських університетах на курсах акторського мистецтва та режисури (Школа Святого Павла в Парижі, Академія драматичного мистецтва Вебер Даглас у Лондоні, Школа мистецтв Тиш при Нью-Йоркському університеті).
Кар'єра Редагувати
Театр Редагувати
Першими акторськими пробами були незначні ролі в театральних постановках (за одну з них, у виставі «La Jalousie en Trois Fax» (2001), Ґрін була номінована на премію Мольєра і «Turcaret», 2002). В театрі Ґрін помічена режисером Бернардо Бертолуччі й отримує пропозицію знятись у фільмі «Мрійники».
Кіно Редагувати
Після стрічки «Мрійники» Ґрін знялась ще в одній французькій картині «Пригоди Арсена Люпена» Жана-Поля Саломе, втіливши Кларису, коханку Люпена. Після цього її запросили до Голлівуду.
В американському кіно Ґрін дебютувала в масштабній історичній постановці Рідлі Скотта «Царство небесне» роллю єрусалимської принцеси Сибілли, де працювала з Орландо Блумом. Ґрін була кандидаткою на роль у фільм «Чорна орхідея» Браяна де Пальми, проте вона відмовилась від цього фільму.
У наступному фільмі «Казино Рояль» Ґрін втілила Веспер Лінд — дівчину Бонда. Акторська робота Грін була добре прийнята: Entertainment weekly назвав її четвертою «найкращою дівчиною Бонда всіх часів», а IGN «найкращою фатальною жінкою». За роль Веспер вона 2007 року була відзначена премією «Empire» і номінувалась на «Сатурн». Того ж року на церемонії вручення «BAFTA» вона виграла нагороду в категорії «Висхідна зірка» за творчі досягнення впродовж усього року.
У вересні 2007 в Лондоні розпочалась робота над екранізацією першої частини популярної серії книг «Темні матерії» Філіпа Пулмана — фантастичної казки «Золотий компас». Ева Ґрін зіграла королеву відьом Серафіну Пеккалу.
У 2009 році Ева Ґрін з'явилася у фільмі «Франклін» у ролі Емілії, дівчини з роздвоєнням особистості. Того ж року вона знялася в незалежному фільмі «Тріщини», де втілила викладачку Міс Джі, яка виховує шістьох дівчаток у школі-інтернаті.
У 2011 році Ґрін працювала в телесеріалі «Камелот» в образі феї Морґани. Того ж року втілила відьму Анжеліку Бушар у трагікомедії «Похмурі тіні», працюючи з Джонні Деппом, та ексцентричну виховательку дитбудинку Альму Лефлей Сапсан у фільмі «Дім дивних дітей міс Сапсан».
Моделінг Редагувати
У модельній діяльності Ева Ґрін співпрацювала з такими фірмами, як «Lancôme», «Giorgio Armani» і «Christian Dior». Її можна побачити у відеорекламах пива «Heineken», парфумів «Midnight Poison». Вона з'явилася на обкладинках численних журналів, зокрема «L'Officiel», «MAX», «GQ», «Vogue».
Підтримка України Редагувати
4 березня 2023 року Ева через UNITED24 звернулась до українського народу зі словами підтримки.
Фільмографія Редагувати
Фільми Редагувати
- 2001 — Піаністка (La Pianiste) — подруга Вальтера
- 2003 — Мрійники (The Dreamers) — Ізабель
- 2004 — Пригоди Арсена Люпена (Arsène Lupin) — Кларисса
- 2005 — Царство небесне (Kingdom of Heaven) — Сибіла
- 2006 — Казино «Рояль» (Casino Royale) — Веспер Лінд
- 2007 — Золотий компас — (The Golden Compass) — Серафіна Пеккала
- 2008 — Франклін (Franklyn) — Емілія Брайант / Саллі
- 2009 — Тріщини (Cracks) — Міс Джі
- 2010 — Черево (Womb) — Ребека
- 2011 — Останнє кохання на Землі (Perfect Sense) — Сюзан
- 2011 — Камелот (Camelot) — Морґана (10 серій)
- 2012 — Похмурі тіні (Dark Shadows) — Анжеліка Бушар
- 2013 — 300 спартанців: Відродження імперії (300: Rise of an Empire) — Артемісія
- 2014 — Білий птах в заметілі (White Bird in a Blizzard) — Ева Конор
- 2014 — Місто гріхів 2: Жінка, заради якої варто вбивати (Sin City: A Dame to Kill For) — Ева Лорд
- 2014-2016 — Страшні казки (Penny Dreadful) — Ванеса Айвз (27 серій)
- 2016 — Дім дивних дітей Міс Сапсан (Miss Peregrine's Home for Peculiar Children) — Панна Сапсан
- 2017 — Засновано на реальних подіях (You Were Never Really Here) — Ель
- 2017 — Ейфорія (Euphoria) — Емілі
- 2019 — Дамбо (Dumbo) — Колетт Маршант
- 2019 — Проксіма (Proxima) — Сара
- 2020 — The Luminaries — Лідія Веллс (6 серій)
- 2023 — Три мушкетери: Д’Артаньян (Les Trois Mousquetaires : D'Artagnan) — міледі Вінтер
- 2023 — Три мушкетери: Міледі (Les Trois Mousquetaires: Milady) — міледі Вінтер
Примітки Редагувати
- Deutsche Nationalbibliothek Record #142261378 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвою:1не вказано текст - Telle mère, quelle fille [ 19 березня 2012 у Wayback Machine.], Novembre 2010, Par Sophie Carquain, Madame, Le Figaro
- Adams, Sam (14 квітня 2011). . The A.V. Club. Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 27 травня 2018.
- Berg, Roger; Chalom Chemouny; Franklin Didi (1971). Guide juif de France. Éditions Migdal. с. 402.
- UNITED24. Telegram. Процитовано 4 березня 2023.
Посилання Редагувати
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ева Ґрін |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ева Ґрін |
- Ева Ґрін на сайті IMDb (англ.)
- Eva Green [ 1 січня 2011 у Wayback Machine.] at Allmovie
| Це незавершена стаття про французького актора або акторку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |