Іван Васильович Діяк (нар. 22 липня 1929, Цеперів, нині Львівська область) — український політик, голова Наглядової Ради ПАТ «Укргазпромбанк» (з 2011 р.), кандидат технічних наук, член-кореспондент Академії гірничих наук, дійсний член Нафтогазової академії України, член Спілки журналістів України, почесний професор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, член Київського міжнародного енергетичного клубу, один з найавторитетніших ветеранів українського нафтогазовидобування. Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1986 р.). Лауреат Премії Ради Міністрів СРСР. Відзначений Почесною грамотою Верховної Ради України. Нагороджений орденами святого рівноапостольного князя Володимира Великого II і III ступенів.
Іван Діяк | |
---|---|
Народився | 22 липня 1929 (94 роки) Цеперів, Кам'янка-Бузький район, Львівська область, Україна |
Країна | Україна СРСР |
Діяльність | політик, промисловець, публіцист |
Галузь | політика, промисловість і публіцистика |
Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» |
Науковий ступінь | кандидат технічних наук |
Знання мов | українська |
Членство | НСЖУ |
Посада | народний депутат України |
Нагороди | |
Премії | |
Біографія Редагувати
Народився 22 липня 1929 року в селі Цеперів (нині Кам'янка-Бузький район Львівської області).
Освіта Редагувати
Здобув освіту у Львівському політехнічному інституті.
Кар'єра Редагувати
З 1953 р. працював на нафтодобувних підприємствах Івано-Франківської області.
З 1964 р. обіймав посаду головного інженера, а згодом — керуючого трестом «Прикарпатбуднафта» (м. Івано-Франківськ).
У 1972—1998 рр. був заступником начальника Всесоюзного об'єднання «Укргазпром», віце-президентом концерну ВО «Укргазпром», заступником голови правління АТ «Укргазпром» (м. Київ).
У 2002—2010 рр. був головним радником голови правління НАК «Нафтогаз України», генеральним секретарем Газової спілки України, радником Президента України, радником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України, одним із ініціаторів та членів робочої групи з розробки Національної програми «Нафта і газ України до 2010 року», програми енергетичної стратегії України на період до 2030 року.
Під його керівництвом та за безпосередньою участю створено інфраструктуру та організоване буріння свердловин в умовах багаторічної мерзлоти на Уренгойському ГКР.[1] [ 2 вересня 2016 у Wayback Machine.] Він сприяв влаштуванню в Україні найбільших підземних газових сховищ в Європі.
Іван Васильович понад 10 років очолював редакцію журналу «Нафтова і газова промисловість».
Політична діяльність Редагувати
З березня 1998 р. по квітень 2002 р. — Народний депутат України 3-го скликання, голова підкомітету з питань газової промисловості Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
Творчий доробок Редагувати
Він є автором 6 винаходів та 250 наукових та публіцистичних праць, в тому числі 15 монографій. Найбільш відомі з них: «Бурение глубоких скважин и хозрасчет» (у співавторстві, 1968 р.), «Українське відродження чи нова русифікація?» (2000 р.), «Газова промисловість України на зламі століть» (у співавторстві, 2000 р.), «Хто захистить наш народ і державу: Комуністична партія України чи Українська комуністична партія?» (2000 р.), «Енергетична безпека України» (2001 р.), «Україна-Росія. Історія і сучасність» (2001 р.), «Технологія цементування нафтових і газових свердловин» (2003 р.), «Українська національна ідея. Шлях до Великої України» (2005 р.), «П'ята колона в Україні: загроза державності» (2006 р.), «Національна трагедія і боротьба за незалежність», «Маніфест українця» (2007 р.), «Газова промисловість і енергетична безпека України», «Постріли у спину через півстоліття» (2009 р.), «Газова галузь України» (у співавторстві, 2009 р.), «Навіщо Україні чужі свята?» (2009 р.). Цей перелік висвітлює широке коло інтересів фахівця і політика.
Діяк І. В. зробив надзвичайно вагомий внесок у зміцнення енергетичної безпеки України, захист інтересів її незалежності і державності.
Література та публіцистика Редагувати
Книги Редагувати
- 1999 р.
- 2000 р.
- 2001 р.
- 2001 р.
- 2005 р.
- 2005 р.
- 2007 р.
- 2009 р.
- 2009 р.
- 2010 р.
Статті Редагувати
- Газета «Голос України» — 15.02.2008 р.
- Газета «День» від 30 серпня 2008 р.
- Газета «Голос України» — 16.04.2008 р.
- Газета «День» від 31 березня 2009 р.
- Економічний часопис-XXI. № 11-12, 2009 р.
- «Нація і держава» від 30 червня 2009 р.
- «Україна молода» від 13 червня, 2009 р.
Інтерв'ю Редагувати
- Газово-імперські паралелі Газета «День» від 31 березня 2009 р.
- «Нація і держава» від 30 червня 2009 р.
- Енергетичні ресурси як інструмент геополітики[недоступне посилання з листопадаа 2019] Київський Міжнародний Енергетичний Клуб
Відгуки Редагувати
- М.Таран, кандидат історичних наук, Київський Національний Університет ім. Тараса Шевченка
- Іван Діяк, народний депутат України ІІІ скликання.
- Евгений Магда, Кандидат политических наук, Киевский Национальный Университет им. Тараса Шевченко
Звання та нагороди Редагувати
- Орден «За заслуги» I ст. (2009), II ст. (1999), III ст. (1998)
- Орден Данила Галицького (2004)
- Орден Трудового Червоного Прапора за участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС
- Орден Дружби народів
- Заслужений працівник промисловості України
- Орден святого рівноапостольного князя Володимира Великого
- Лауреат Премії Ради Міністрів СРСР.
Примітки Редагувати
- ↑ Czech National Authority Database
- http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
- Указ Президента України № 475/2009 від 23.06.2009 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
- Указ Президента України № 923/99 від 23 липня 1999 року «Про нагородження відзнакою Президента України — орденом „За заслуги“»
- Указ Президента України № 631/98 від 16 червня 1998 року «Про відзначення нагородами України працівників підприємств, установ, організацій»
- Указ Президента України № 605/2004 від 3 червня 2004 року «Про відзначення державними нагородами України працівників нафтогазового комплексу»
Посилання Редагувати
- Персональний сайт
- Вийшла друком книга Івана Діяка «П'ята колона в Україні: загроза державності». Українське слово, № 19, 2006 [ 24 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Іван Діяк. «Українське відродження або нова русифікація» [ 23 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Діяк Іван Васильовичсайт ВРУ
Джерела Редагувати
- Діяк Іван Васильович — Офіційна Україна сьогодні [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Діяк Іван Васильович — Верховна Рада України [ 24 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- ДІЯК ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ // Золота книга України. Підприємства та промисловість; Who-is-Who.com.ua[недоступне посилання з липня 2019]
- Іван Діяк — Українці у світі [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |