Дисцина щитоподібна Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Гриби Fungi Відділ Аскомікотові гриби Ascom

?

Дисцина щитоподібна

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Гриби (Fungi)
Відділ:	Аскомікотові гриби (Ascomycota)
Клас:	Аскоміцети (Ascomycetes)
Порядок:	Пецицальні (Pezizales)
Родина:	Дисцинові (Discinaceae)
Рід:	Дисцина (Discina)
Вид:	Дисцина щитоподібна

Біноміальна назва

Discina ancilis

Синоніми

Gyromitra ancilis (Pers.) Kreisel 1984
Gyromitra perlata (Fr.) Harmaja 1969
Acetabula ancilis (Pers.) Lambotte 1880
Discina perlata (Fr.) Fr. 1849
Peziza ancilis (Pers.) 1822
Peziza perlata Fr. 1822

Посилання

Вікісховище:	Discina ancilis
MB:	248544
IF:	248544

Дисцина щитоподібна, дисцина щитовидна (Discina ancilis (Pers.) Sacc.) — вид грибів родини дисцинових (Discinaceae), роду дисцина (Discina).

Будова ред.

Апотеції 2-15 см в діаметрі, спочатку чашеподібні, із загорнутим всередину краєм, потім розпростерті, часто неправильної форми, хвилясто-складчасті, м'ясисто-хрящуваті, ззовні гладкі, світло-жовті, коричнюваті або розовуваті, з ребристою ніжкою 0,5-1 см довжиною, 05,-1 см товщиною, що не відділяються від шапинки. Нижня частина матова білувата або сіра. М'якоть тонка, крихка, без вираженого запаху. Споровий порошок білий.

Дисцина щотоподібна

Поширення та середовище існування ред.

Сапротроф. На ґрунті (пісок) навколо пеньків, що розкладаються у хвойних (найчастіше посеред сосен) лісах, навесні. Поодиноко або групами. З квітня до липня.

Практичне використання ред.

За деякими джерелами вид належить до отруйних грибів, тому що містить гіромітрин. Деякі ж автори відносять його до умовно-їстівних низької якості чи, навіть, їстівних.

Джерела ред.

Грибы СССР / М. В. Горленко, М. А. Бондрацева, Л. В. Гарибова и др.; Отв. ред. М. В. Горленко. — М.: Мысль, 1980. — 303 с., ил., 40 . пл. — (Справочники-определители географа и путешественника)
Зерова М. Я. Визначник грибів України / С. Ф. Морочковський, М. Я. Зерова, З. Г. Лавітська, М. Ф. Смітська // Аскоміцети. – Т. 2, – К. : Наук. думка, 1969. – с. 353

Примітки ред.

Kreisel (1984) , In: Boletus, SchrReihe 1:29
Harmaja (1969) , In: Karstenia 9:11
CABI databases. Процитовано 24 januari 2013. . Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 12 листопада 2022.
E.M. Fries (1849) , In: Summa veg. Scand., Section Post. (Stockholm):348
Pers. (1822) , In: Mycol. eur. (Erlanga) 1:219
E.M. Fries (1822) , In: Syst. mycol. (Lundae) 2(1):43

Це незавершена стаття з мікології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Kreisel (1984) , In: Boletus, SchrReihe 1:29

[2] Harmaja (1969) , In: Karstenia 9:11

[3] CABI databases. Процитовано 24 januari 2013. . Архів оригіналу за 18 березня 2012. Процитовано 12 листопада 2022.

[4] E.M. Fries (1849) , In: Summa veg. Scand., Section Post. (Stockholm):348

[5] Pers. (1822) , In: Mycol. eur. (Erlanga) 1:219

[6] E.M. Fries (1822) , In: Syst. mycol. (Lundae) 2(1):43