www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дух вулика англ El espíritu de la colmena іспанська кінодрама 1973 року режисера Віктора Ерісе en Фільм який став дебюто

Дух вулика

«Дух вулика» (англ. El espíritu de la colmena) — іспанська кінодрама 1973 року режисера Віктора Ерісе[en]. Фільм, який став дебютом Ерісе, вважають шедевром іспанського кіно[en] У центрі уваги фільму — дівчинка на ім'я Ана та її захоплення американським фільмом жахів 1931 року «Франкенштайн», навчання в школі, а також життя її сім'ї.

Дух вулика
ісп. El espíritu de la colmena
Жанр драматичний фільм[…] і фентезійний фільм
Режисер Víctor Ericed
Продюсер Elías Querejetad
Сценарист Víctor Ericed
У головних
ролях		 Фернандо Фернан Гомес, Ana Torrentd[…], Teresa Gimperad, Miguel Picazod, Laly Soldevillad і José Villasanted
Оператор Luis Cuadradod
Композитор Луїс де Пабло
Дистриб'ютор Netflix
Тривалість 98 хв.
Мова іспанська
Країна  Іспанія
Рік 1973
IMDb ID 0070040
Попередній Spaniards in Parisd

Багато хто відзначає, що у всьому фільмі наявний символізм, як художній прийом і спосіб, у який Ерісе уникнув цензури. Попри цензуру в Іспанії, яка перебувала під режимом Франко під час його створення та виходу, фільму вдається символічно зобразити життя Іспанії за правління Франко. І хоча цензори були насторожені частиною навіюваного змісту фільму про авторитарний режим, вони дозволили випустити його в Іспанії, виходячи з його успіху за кордоном і припущення, що більшість публіки не зацікавить «повільне „художнє“ зображення з тонким сюжетом».

Фільм назвали «чарівним портретом заплутаного внутрішнього життя дитини».

Сюжет Редагувати

Шестирічна Ана — сором'язлива дівчинка, яка живе в садибі у віддаленому іспанському селі на кастильському плато разом зі своїми батьками Фернандо і Терезою та старшою сестрою Ізабель. 1940 рік, громадянська війна щойно закінчилася перемогою франкістів над республіканцями. Її літній батько більшість часу доглядає за вуликами та пише про них; її набагато молодша мати захоплена мріями про далекого коханого, якому вона пише листи. Найближчим супутником Ани є Ізабель, яка любить її, але не може втриматися від гри на довірливості молодшої сестри.

Пересувний кінотеатр привозить у село Франкенштайна, і сестри йдуть його дивитися. Фільм справляє глибоке враження на Ану, зокрема, сцена, де чудовисько люб'язно грається з маленькою дівчинкою, а потім випадково вбиває її. Вона питає сестру: «Навіщо він убив дівчину, і чому його після цього вбили?» Ізабель каже їй, що монстр не вбивав дівчину і насправді не мертвий; вона каже, що все у фільмах підробка. Ізабель каже, що монстр схожий на духа, і Ана може поговорити з ним, якщо закриє очі та покличе його.

Захоплення Ани цією історією посилюється, коли Ізабель веде її до безлюдної вівчарні, яка, за її словами, є будинком монстра. Ана кілька разів повертається туди сама, щоб його шукати, і врешті-решт виявляє пораненого республіканського солдата, який ховається у вівчарні. Замість того, щоб тікати, вона годує його і навіть приносить йому пальто і годинник свого батька. Одного разу вночі приходить франкістська поліція, знаходить республіканського солдата і стріляє в нього. Незабаром поліція пов'язує батька Ани зі втікачем і припускає, що той викрав у нього речі. Батько дізнається, хто з дочок допоміг втікачеві, помітивши реакцію Ани, коли він дістав кишеньковий годинник. Коли Ана наступного разу йде відвідати солдата, вона бачить, що його немає, а на землі залишилися плями крові. Зіткнувшись із батьком, вона тікає.

Сім'я Ани та інші селяни шукають її всю ніч, ніби повторюючи сцену з Франкенштайна. Коли вона стає на коліна біля озера, вона бачить потвору Франкенштайна, що наближається з лісу та стає на коліна біля неї. Наступного дня Ану знаходять неушкодженою. Лікар запевняє її матір, що вона поступово оговтається від невизначеної «травми», але натомість Ана віддаляється від сім'ї, воліючи стояти на самоті біля вікна й мовчки кликати духа, як їй сказала Ізабель.

Акторський склад Редагувати

Актор Роль
Фернандо Фернан Гомес Фернандо Фернандо
Тереза Ґімпера[es] Тереза Тереза
Ана Торрент[es] Ана Ана
Ізабель Теллерія Ізабель Ізабель
Кетті де ла Камара Кетті покоївка Кетті
Естаніс Гонсалес Естаніс поліціянт Естаніс
Хосе Вілласанте Хосе потвора Франкенштайна Хосе
Хуан Марґалло[es] Джон втікач Джон
Лалі Солдевіла донья Лалі вчителька донья Лалі
Мігель Пікасо Мігель лікар Мігель

Історичний контекст Редагувати

Франсіско Франко прийшов до влади в Іспанії 1939 року після кривавої громадянської війни, яка повалила лівий уряд. Війна розколола сім'ї, а суспільство, розділене та залякане, в роки після громадянської війни мовчало. Фільм знято 1973 року, коли франкістська держава не була такою суворою, як на початку; однак відкрито критикувати її все ще було неможливо. В усіх ЗМІ Іспанії вже проковзнули через цензуру мистецькі матеріали, які критикують франкістську Іспанію. Найвідоміший — режисер Луїс Бунюель, який 1962 року зняв там «Вірідіану». Знімаючи фільми, багаті символізмом і витонченістю, можна вкласти в них повідомлення, яке приймуть або пропустять цензори.

Символізм Редагувати

Фільм насичений символізмом, розпад емоційного життя сім'ї можна розглядати як символ емоційного розпаду іспанської нації під час громадянської війни.

Сам вулик має символіку не лише для глядачів, а й для одного з персонажів: батька Фернандо. Для обох сторін він символізує одне й те саме: «нелюдяність фашистської Іспанії».

Безплідні порожні ландшафти навколо вівчарні вважають символом ізоляції Іспанії в перші роки франкістської держави.

У фільмі Фернандо письмово описує свою огиду до безглуздої діяльності вулика. Це, можливо, натяк на людське суспільство за часів франкізму: впорядковане, організоване, але позбавлене будь-якої уяви. Тему вулика перенесено в садибу, яка має вітражі з шестикутними шибками і пронизана світлом медового кольору.

Символізм цього фільму охоплює не лише політичні теми, а також аспекти дитинства, такі як страхи, тривоги та уява.

Ана представляє невинне молоде покоління Іспанії приблизно 1940 року, тоді як брехлива порада її сестри Ізабель символізує «націоналів» (солдатів фракції націоналістів на чолі з Франко та їхніх прихильників), звинувачених у одержимості грошима та владою.

Навіть місце дії фільму в історії має власний символізм. 1940 рік став роком, який Ерісе та інші іспанці його покоління вважають початком правління Франко в Іспанії.

Виробництво Редагувати

Продюсер фільму Еліас Керехета хвилювався, що фільм не буде завершено.

У попередній версії сценарію дія спочатку розгорталася в 1970-х роках: батько дорослої Ани смертельно хворий, і вона повертається до свого села, щоб возз'єднатися з ним. Вважаючи, що ця версія «приховує драму, наголошуючи на мильній опері, а не на дитячій магії», Ерісе змінив сценарій.

Фільм знято в селі Хоюелос у Сеговії, (Кастилія і Леон, Іспанія).

Імена чотирьох головних героїв збігаються з іменами акторів, які їх грають. Це викликано тим, що Ана, якій на момент знімання було сім років, була збентежена зміненням імен на екрані та поза ним. Ерісе просто змінив сценарій, надавши персонажам імена акторів.

Віктор Ерісе написав про свій вибір назви: «Назва справді не моя. Це взято з книги великого поета і драматурга Моріса Метерлінка, яка, на мою думку, є найкрасивішою з усіх, що коли-небудь були написані про життя бджіл. У цьому творі Метерлінк використовує вислів „Дух вулика“, щоб назвати могутню, загадкову й парадоксальну силу, якій, здається, коряться бджоли, і яку розум людини так і не зрозумів».

Оператор фільму Луїс Куадрадо осліп під час знімання.

Реакція критики Редагувати

Відповідно до DVD-додатку «Footprints of a Spirit» у презентації Духу вулика від Criterion Collection, коли фільм отримав першу нагороду на престижному кінофестивалі в Сан-Себастьяні, пролунали насмішки, а деякі люди, на знак протесту, тупотіли ногами. Продюсер фільму сказав, що після першого показу наприкінці 1973 року багато глядачів висловили йому співчуття.

Через багато років, коли на початку 2007 року фільм було повторно випущено в США, Ентоні Олівер Скотт[en], кінокритик The New York Times, високо оцінив режисуру драми: «Історія, яка виникає з чудових, з любов'ю розглянутих образів є водночас ясним і загадковим, урівноваженим між дорослою тугою та дитячим запалом, скорботним знанням і враженою невинністю».

Кінокритик Ден Каллахан високо оцінив операторську роботу, сюжет, режисуру та гру акторів. Він писав:

Кожну чарівну годину, залитий світлом образ у „Дусі вулика“ Віктора Еріса сповнено таємничим жахом. … У кінематографі є щось хтиве, і це відповідає відчуттю появи сексуальності у дівчат, особливо в сцені, де Ізабель фарбує свої губи кров'ю з власного пальця…[і] Торрент з її суворим, красивим личком., забезпечує моторошно незворушну присутність у центрі плівки. Один раз, коли вона посміхається, це як маленьке диво, проблиск благодаті серед тривоги чорних котів, стрімких чорних потягів, пожираючого вогню та отруйних грибів. Ці ознаки жаху пронизують фільм.
Оригінальний текст (англ.)
Every magic hour, light-drenched image in Victor Erice's The Spirit of the Beehive is filled with mysterious dread....There's something voluptuous about the cinematography, and this suits the sense of emerging sexuality in the girls, especially in the scene where Isabel speculatively paints her lips with blood from her own finger...[and] Torrent, with her severe, beautiful little face, provides an eerily unflappable presence to center the film. The one time she smiles, it's like a small miracle, a glimpse of grace amid the uneasiness of black cats, hurtling black trains, devouring fire and poisonous mushrooms. These signs of dismay haunt the movie.

Том Доусон з ВВС написав про те, як у фільмі використано дітей-акторок, щоб показати точку зору дітей, похваливши Ану Торрент та Ізабель Теллерію:

Виразно зіграний двома молодими головними акторками, це твір, який незабутньо передає погляд дитини на таємниці повсякденного життя».
Оригінальний текст (англ.)
Expressively played by its two young leads, it's a work which memorably captures a child's perspective on the mysteries of everyday life.

Рецензія Variety під час виходу фільму схвалює акторів фільму, зокрема Ану Торрент і Фернандо Фернана Гомеса, і вказує на простоту сцен у фільмі як на джерело його чарівності. Критик Джон Саймон[en] писав: «Проте через повну некомпетентність немає нічого подібного до „Духу вулика“».

2007 року Кім Ньюман з Empire похвалив Ану Торрент за її гру, сказавши, що вона

приносить у фільм чудову, чесну гру — можливо, найкращу роботу, яку будь-коли виконав актор-дитина».
Оригінальний текст (англ.)
carries the film with a remarkable, honest performance — perhaps the best work ever done by a child actor.

Він згадує про емоції, які відчуває Ана та останній рядок фільму: «Yo soy Ana/Це я, Ана». Ньюман також похвалив відсутність у фільмі пояснень подій, що відбуваються на екрані, «або, власне, того, що саме відбувається в родині Ани, селі чи країні».

1999 року Дерек Мальколм із The Guardian написав: «Це один із найкрасивіших і захоплюючих фільмів, коли-небудь знятих в Іспанії або будь-де за останні 25 років чи близько того». Він описує фільм як «майже ідеальний підсумок дитячих уяв», а також зазначає, що темою фільму є вплив режиму Франко на Іспанію. Мальколм також високо оцінив роботу оператора Луїса Куадрадо, назвавши її «геніальною», згадавши «атмосферно приглушені кольори».

У рецензії 1977 року Гері Арнольд із The Washington Post дав більш критичний огляд фільму Ерісе. Він пише, що в Ерісе є проблематична віра у використання «довгих, важких, статичних кадрів», і продовжує, що Ерісе «перевантажив» цей фільм такими кадрами.

20 листопада 2012 року фільм потрапив до добірки Роджера Еберта «Великі фільми».

На веб-сайті агрегатора рецензій Rotten Tomatoes рейтинг схвалення фільму становить 96 % на основі 24 рецензій із середнім рейтингом 8,93/10. Консенсус критиків сайту гласить: «El Espíritu de la Colmena використовує спадщину класичної історії жахів як нитку для надзвичайно захопливої казки про дитинство, зітканої з незвичайною витонченістю». На Metacritic фільм отримав середню оцінку 87 зі 100 на основі 4 критиків, що вказує на «загальне визнання».

Японський кінорежисер Акіра Куросава назвав цей фільм одним із 100 своїх улюблених фільмів.

Спадщина Редагувати

Робота Ерісе над фільмом зрештою вплинула на роботу Ґільєрмо дель Торо над його власними фільмами «Хребет диявола» та «Лабіринт Фавна», особливо на повторювану ідею дітей, які вірять у вигадані світи та діють відповідно у цей період історії Іспанії.

Нагороди Редагувати

  • Чиказький міжнародний кінофестиваль: Срібний Г'юго; 1973 рік.
  • Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні: Золота мушля, Віктор Ерісе; 1973 рік.
  • Cinema Writers Circle Awards, Іспанія: CEC Award; найкращий фільм; найкращий актор — Фернандо Фернан Гомес; найкращий режисер — Віктор Ерісе; 1974 рік.
  • Fotogramas de Plata, Мадрид, Іспанія: найкраща виконавиця іспанського фільму — Ана Торрент; 1974 рік.
  • Association of Latin Entertainment Critics[en]: премії ACE, кіно, найкраща актриса — Ана Торрент; кіно, найкращий режисер — Віктор Ерісе; 1977 рік.

Див. також Редагувати

  • Список фільмів про потвору Франкенштайна[en]

Примітки Редагувати

  1. ↑ http://www.imdb.com/title/tt0070040/
  2. ↑ http://www.fotogramas.es/Peliculas/El-espiritu-de-la-colmena
  3. ↑ http://www.metacritic.com/movie/the-spirit-of-the-beehive
  4. http://www.filmaffinity.com/en/film855997.html
  5. ↑ http://www.allocine.fr/film/fichefilm_gen_cfilm=3121.html
  6. ↑ http://www.imdb.com/title/tt0070040/fullcredits
  7. ↑ ČSFD — 2001.
    d:Track:Q3561957
  8. ↑ Empire Essay: The Spirit Of The Beehive. Empire (англ.). 12 лютого 2007. Процитовано 1 травня 2020. 
  9. The Criterion Collection. Accessed 2010
  10. ↑ Hagopian, Kevin Jack (8 квітня 2009). FILM NOTES -The Spirit of the Beehive. New York State Writers' Institute. University of Albany. Процитовано 9 березня 2010. 
  11. ↑ Wilson, Kevin (25 серпня 2008). The Spirit of the Beehive (1973, Spain, Victor Erice). thirtyframesasecond. Процитовано 8 березня 2010. 
  12. ↑ Kohrs, Deanna. Cinergía Movie File: The Spirit of the Beehive (El espíritu de la colmena). Cinergía. Pennsylvania State University. с. Section 3: Media analysis. Процитовано 9 березня 2010. 
  13. Jeffries, Stuart (20 жовтня 2010). The Spirit of the Beehive: No 25 best arthouse film of all time. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 1 травня 2020. 
  14. ↑ The Spirit of the Beehive, a film by Victor Erice. El Parnasio (ісп.). Spain. Процитовано 8 березня 2010. 
  15. ↑ BBC - Films - Review - The Spirit of the Beehive (El Espíritu de la Colmena). www.bbc.co.uk. Процитовано 1 травня 2020. 
  16. Erice's 'Beehive' Buzzing With Satire. Los Angeles Times (амер.). 2 червня 1994. Процитовано 1 травня 2020. 
  17. ↑ Malcolm, Derek (16 вересня 1999). Victor Erice: The Spirit of the Beehive. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 1 травня 2020. 
  18. Filming locations for El espíritu de la colmena. IMDB. Процитовано 8 березня 2010. 
  19. Crítica de El espíritu de la comena, una película de Víctor Erice con Ana Torrent y Fernando Fernán-Gómez.. www.el-parnasillo.com (ісп.). Процитовано 27 листопада 2016. 
  20. «Luís Cuadrado», Great Cinematographers, Internet Encyclopedia of Cinematographers.
  21. Scott, A. O. The New York Times, film review, January 27, 2006. Last accessed: December 18, 2007.
  22. Callahan, Dan [ 2007-12-13 у Wayback Machine.]. Slant, film review, 2006. Last accessed: December 23, 2007.
  23. El Espiritu de la Colmena. Variety (англ.). 1 січня 1973. Процитовано 1 травня 2020. 
  24. Simon, John (1983). John Simon: Something to Declare Twelve Years Of Films From Abroad. Clarkson N. Potter Inc. с. 306. 
  25. Arnold, Gary (10 серпня 1977). A Solemn 'Beehive'. The Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 1 травня 2020. 
  26. Ebert, Roger (20 листопада 2012). Everything in the movies is fake. Процитовано 27 жовтня 2022. 
  27. The Spirit of the Beehive (El Espíritu de la Colmena). Rotten Tomatoes. Процитовано 17 серпня 2020. 
  28. The Spirit of the Beehive. Metacritic. Процитовано 18 липня 2023. 
  29. Thomas-Mason, Lee (12 січня 2021). From Stanley Kubrick to Martin Scorsese: Akira Kurosawa once named his top 100 favourite films of all time. Far Out Magazine. Процитовано 23 січня 2023. 

Література Редагувати

  • Curran, Daniel, ed. Foreign Films, pp. 161–2, 1989. Evanston, Illinois: Cinebooks. ISBN 0-933997-22-1

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Duh vulika angl El espiritu de la colmena ispanska kinodrama 1973 roku rezhisera Viktora Erise en Film yakij stav debyutom Erise vvazhayut shedevrom ispanskogo kino en U centri uvagi filmu divchinka na im ya Ana ta yiyi zahoplennya amerikanskim filmom zhahiv 1931 roku Frankenshtajn navchannya v shkoli a takozh zhittya yiyi sim yi Duh vulikaisp El espiritu de la colmenaZhanr dramatichnij film 1 2 i fentezijnij filmRezhiser Victor Ericed 1 2 4 Prodyuser Elias QuerejetadScenarist Victor EricedU golovnih rolyah Fernando Fernan Gomes 5 6 3 Ana Torrentd 5 2 Teresa Gimperad Miguel Picazod 7 Laly Soldevillad 7 i Jose Villasanted 7 Operator Luis CuadradodKompozitor Luyis de PabloDistrib yutor NetflixTrivalist 98 hv Mova ispanskaKrayina IspaniyaRik 1973IMDb ID 0070040Poperednij Spaniards in ParisdBagato hto vidznachaye sho u vsomu filmi nayavnij simvolizm yak hudozhnij prijom i sposib u yakij Erise uniknuv cenzuri Popri cenzuru v Ispaniyi yaka perebuvala pid rezhimom Franko pid chas jogo stvorennya ta vihodu filmu vdayetsya simvolichno zobraziti zhittya Ispaniyi za pravlinnya Franko I hocha cenzori buli nastorozheni chastinoyu naviyuvanogo zmistu filmu pro avtoritarnij rezhim voni dozvolili vipustiti jogo v Ispaniyi vihodyachi z jogo uspihu za kordonom i pripushennya sho bilshist publiki ne zacikavit povilne hudozhnye zobrazhennya z tonkim syuzhetom 8 Film nazvali charivnim portretom zaplutanogo vnutrishnogo zhittya ditini 9 Zmist 1 Syuzhet 2 Aktorskij sklad 3 Istorichnij kontekst 4 Simvolizm 5 Virobnictvo 6 Reakciya kritiki 7 Spadshina 8 Nagorodi 9 Div takozh 10 Primitki 10 1 Literatura 11 PosilannyaSyuzhet RedaguvatiShestirichna Ana sorom yazliva divchinka yaka zhive v sadibi u viddalenomu ispanskomu seli na kastilskomu plato razom zi svoyimi batkami Fernando i Terezoyu ta starshoyu sestroyu Izabel 1940 rik gromadyanska vijna shojno zakinchilasya peremogoyu frankistiv nad respublikancyami Yiyi litnij batko bilshist chasu doglyadaye za vulikami ta pishe pro nih yiyi nabagato molodsha mati zahoplena mriyami pro dalekogo kohanogo yakomu vona pishe listi Najblizhchim suputnikom Ani ye Izabel yaka lyubit yiyi ale ne mozhe vtrimatisya vid gri na dovirlivosti molodshoyi sestri Peresuvnij kinoteatr privozit u selo Frankenshtajna i sestri jdut jogo divitisya Film spravlyaye gliboke vrazhennya na Anu zokrema scena de chudovisko lyub yazno grayetsya z malenkoyu divchinkoyu a potim vipadkovo vbivaye yiyi Vona pitaye sestru Navisho vin ubiv divchinu i chomu jogo pislya cogo vbili Izabel kazhe yij sho monstr ne vbivav divchinu i naspravdi ne mertvij vona kazhe sho vse u filmah pidrobka Izabel kazhe sho monstr shozhij na duha i Ana mozhe pogovoriti z nim yaksho zakriye ochi ta pokliche jogo Zahoplennya Ani ciyeyu istoriyeyu posilyuyetsya koli Izabel vede yiyi do bezlyudnoyi vivcharni yaka za yiyi slovami ye budinkom monstra Ana kilka raziv povertayetsya tudi sama shob jogo shukati i vreshti resht viyavlyaye poranenogo respublikanskogo soldata yakij hovayetsya u vivcharni Zamist togo shob tikati vona goduye jogo i navit prinosit jomu palto i godinnik svogo batka Odnogo razu vnochi prihodit frankistska policiya znahodit respublikanskogo soldata i strilyaye v nogo Nezabarom policiya pov yazuye batka Ani zi vtikachem i pripuskaye sho toj vikrav u nogo rechi Batko diznayetsya hto z dochok dopomig vtikachevi pomitivshi reakciyu Ani koli vin distav kishenkovij godinnik Koli Ana nastupnogo razu jde vidvidati soldata vona bachit sho jogo nemaye a na zemli zalishilisya plyami krovi Zitknuvshis iz batkom vona tikaye Sim ya Ani ta inshi selyani shukayut yiyi vsyu nich nibi povtoryuyuchi scenu z Frankenshtajna Koli vona staye na kolina bilya ozera vona bachit potvoru Frankenshtajna sho nablizhayetsya z lisu ta staye na kolina bilya neyi Nastupnogo dnya Anu znahodyat neushkodzhenoyu Likar zapevnyaye yiyi matir sho vona postupovo ogovtayetsya vid neviznachenoyi travmi ale natomist Ana viddalyayetsya vid sim yi voliyuchi stoyati na samoti bilya vikna j movchki klikati duha yak yij skazala Izabel Aktorskij sklad RedaguvatiAktor RolFernando Fernan Gomes Fernando FernandoTereza Gimpera es Tereza TerezaAna Torrent es Ana AnaIzabel Telleriya Izabel IzabelKetti de la Kamara Ketti pokoyivka KettiEstanis Gonsales Estanis policiyant EstanisHose Villasante Hose potvora Frankenshtajna HoseHuan Margallo es Dzhon vtikach DzhonLali Soldevila donya Lali vchitelka donya LaliMigel Pikaso Migel likar MigelIstorichnij kontekst RedaguvatiFransisko Franko prijshov do vladi v Ispaniyi 1939 roku pislya krivavoyi gromadyanskoyi vijni yaka povalila livij uryad Vijna rozkolola sim yi a suspilstvo rozdilene ta zalyakane v roki pislya gromadyanskoyi vijni movchalo Film znyato 1973 roku koli frankistska derzhava ne bula takoyu suvoroyu yak na pochatku odnak vidkrito kritikuvati yiyi vse she bulo nemozhlivo V usih ZMI Ispaniyi vzhe prokovznuli cherez cenzuru mistecki materiali yaki kritikuyut frankistsku Ispaniyu Najvidomishij rezhiser Luyis Bunyuel yakij 1962 roku znyav tam Viridianu Znimayuchi filmi bagati simvolizmom i vitonchenistyu mozhna vklasti v nih povidomlennya yake prijmut abo propustyat cenzori 10 Simvolizm RedaguvatiFilm nasichenij simvolizmom rozpad emocijnogo zhittya sim yi mozhna rozglyadati yak simvol emocijnogo rozpadu ispanskoyi naciyi pid chas gromadyanskoyi vijni 10 11 12 Sam vulik maye simvoliku ne lishe dlya glyadachiv a j dlya odnogo z personazhiv batka Fernando Dlya oboh storin vin simvolizuye odne j te same nelyudyanist fashistskoyi Ispaniyi 13 Bezplidni porozhni landshafti navkolo vivcharni vvazhayut simvolom izolyaciyi Ispaniyi v pershi roki frankistskoyi derzhavi 12 U filmi Fernando pismovo opisuye svoyu ogidu do bezgluzdoyi diyalnosti vulika Ce mozhlivo natyak na lyudske suspilstvo za chasiv frankizmu vporyadkovane organizovane ale pozbavlene bud yakoyi uyavi 10 11 12 Temu vulika pereneseno v sadibu yaka maye vitrazhi z shestikutnimi shibkami i pronizana svitlom medovogo koloru 10 12 14 Simvolizm cogo filmu ohoplyuye ne lishe politichni temi a takozh aspekti ditinstva taki yak strahi trivogi ta uyava 15 Ana predstavlyaye nevinne molode pokolinnya Ispaniyi priblizno 1940 roku todi yak brehliva porada yiyi sestri Izabel simvolizuye nacionaliv soldativ frakciyi nacionalistiv na choli z Franko ta yihnih prihilnikiv zvinuvachenih u oderzhimosti groshima ta vladoyu 12 Navit misce diyi filmu v istoriyi maye vlasnij simvolizm 1940 rik stav rokom yakij Erise ta inshi ispanci jogo pokolinnya vvazhayut pochatkom pravlinnya Franko v Ispaniyi 16 Virobnictvo RedaguvatiProdyuser filmu Elias Kereheta hvilyuvavsya sho film ne bude zaversheno 17 U poperednij versiyi scenariyu diya spochatku rozgortalasya v 1970 h rokah batko dorosloyi Ani smertelno hvorij i vona povertayetsya do svogo sela shob vozz yednatisya z nim Vvazhayuchi sho cya versiya prihovuye dramu nagoloshuyuchi na milnij operi a ne na dityachij magiyi Erise zminiv scenarij 8 Film znyato v seli Hoyuelos u Segoviyi Kastiliya i Leon Ispaniya 18 Imena chotiroh golovnih geroyiv zbigayutsya z imenami aktoriv yaki yih grayut Ce viklikano tim sho Ana yakij na moment znimannya bulo sim rokiv bula zbentezhena zminennyam imen na ekrani ta poza nim Erise prosto zminiv scenarij nadavshi personazham imena aktoriv 19 Viktor Erise napisav pro svij vibir nazvi Nazva spravdi ne moya Ce vzyato z knigi velikogo poeta i dramaturga Morisa Meterlinka yaka na moyu dumku ye najkrasivishoyu z usih sho koli nebud buli napisani pro zhittya bdzhil U comu tvori Meterlink vikoristovuye visliv Duh vulika shob nazvati mogutnyu zagadkovu j paradoksalnu silu yakij zdayetsya koryatsya bdzholi i yaku rozum lyudini tak i ne zrozumiv 14 Operator filmu Luyis Kuadrado oslip pid chas znimannya 20 Reakciya kritiki RedaguvatiVidpovidno do DVD dodatku Footprints of a Spirit u prezentaciyi Duhu vulika vid Criterion Collection koli film otrimav pershu nagorodu na prestizhnomu kinofestivali v San Sebastyani prolunali nasmishki a deyaki lyudi na znak protestu tupotili nogami Prodyuser filmu skazav sho pislya pershogo pokazu naprikinci 1973 roku bagato glyadachiv vislovili jomu spivchuttya Cherez bagato rokiv koli na pochatku 2007 roku film bulo povtorno vipusheno v SShA Entoni Oliver Skott en kinokritik The New York Times visoko ociniv rezhisuru drami Istoriya yaka vinikaye z chudovih z lyubov yu rozglyanutih obraziv ye vodnochas yasnim i zagadkovim urivnovazhenim mizh dorosloyu tugoyu ta dityachim zapalom skorbotnim znannyam i vrazhenoyu nevinnistyu 21 Kinokritik Den Kallahan visoko ociniv operatorsku robotu syuzhet rezhisuru ta gru aktoriv Vin pisav nbsp Kozhnu charivnu godinu zalitij svitlom obraz u Dusi vulika Viktora Erisa spovneno tayemnichim zhahom U kinematografi ye shos htive i ce vidpovidaye vidchuttyu poyavi seksualnosti u divchat osoblivo v sceni de Izabel farbuye svoyi gubi krov yu z vlasnogo palcya i Torrent z yiyi suvorim krasivim lichkom zabezpechuye motoroshno nezvorushnu prisutnist u centri plivki Odin raz koli vona posmihayetsya ce yak malenke divo problisk blagodati sered trivogi chornih kotiv strimkih chornih potyagiv pozhirayuchogo vognyu ta otrujnih gribiv Ci oznaki zhahu pronizuyut film 22 Originalnij tekst angl Every magic hour light drenched image in Victor Erice s The Spirit of the Beehive is filled with mysterious dread There s something voluptuous about the cinematography and this suits the sense of emerging sexuality in the girls especially in the scene where Isabel speculatively paints her lips with blood from her own finger and Torrent with her severe beautiful little face provides an eerily unflappable presence to center the film The one time she smiles it s like a small miracle a glimpse of grace amid the uneasiness of black cats hurtling black trains devouring fire and poisonous mushrooms These signs of dismay haunt the movie nbsp Tom Douson z VVS napisav pro te yak u filmi vikoristano ditej aktorok shob pokazati tochku zoru ditej pohvalivshi Anu Torrent ta Izabel Telleriyu nbsp Virazno zigranij dvoma molodimi golovnimi aktorkami ce tvir yakij nezabutno peredaye poglyad ditini na tayemnici povsyakdennogo zhittya 15 Originalnij tekst angl Expressively played by its two young leads it s a work which memorably captures a child s perspective on the mysteries of everyday life nbsp Recenziya Variety pid chas vihodu filmu shvalyuye aktoriv filmu zokrema Anu Torrent i Fernando Fernana Gomesa i vkazuye na prostotu scen u filmi yak na dzherelo jogo charivnosti 23 Kritik Dzhon Sajmon en pisav Prote cherez povnu nekompetentnist nemaye nichogo podibnogo do Duhu vulika 24 2007 roku Kim Nyuman z Empire pohvaliv Anu Torrent za yiyi gru skazavshi sho vona nbsp prinosit u film chudovu chesnu gru mozhlivo najkrashu robotu yaku bud koli vikonav aktor ditina Originalnij tekst angl carries the film with a remarkable honest performance perhaps the best work ever done by a child actor nbsp Vin zgaduye pro emociyi yaki vidchuvaye Ana ta ostannij ryadok filmu Yo soy Ana Ce ya Ana Nyuman takozh pohvaliv vidsutnist u filmi poyasnen podij sho vidbuvayutsya na ekrani abo vlasne togo sho same vidbuvayetsya v rodini Ani seli chi krayini 8 1999 roku Derek Malkolm iz The Guardian napisav Ce odin iz najkrasivishih i zahoplyuyuchih filmiv koli nebud znyatih v Ispaniyi abo bud de za ostanni 25 rokiv chi blizko togo Vin opisuye film yak majzhe idealnij pidsumok dityachih uyav a takozh zaznachaye sho temoyu filmu ye vpliv rezhimu Franko na Ispaniyu Malkolm takozh visoko ociniv robotu operatora Luyisa Kuadrado nazvavshi yiyi genialnoyu zgadavshi atmosferno priglusheni kolori 17 U recenziyi 1977 roku Geri Arnold iz The Washington Post dav bilsh kritichnij oglyad filmu Erise Vin pishe sho v Erise ye problematichna vira u vikoristannya dovgih vazhkih statichnih kadriv i prodovzhuye sho Erise perevantazhiv cej film takimi kadrami 25 20 listopada 2012 roku film potrapiv do dobirki Rodzhera Eberta Veliki filmi 26 Na veb sajti agregatora recenzij Rotten Tomatoes rejting shvalennya filmu stanovit 96 na osnovi 24 recenzij iz serednim rejtingom 8 93 10 Konsensus kritikiv sajtu glasit El Espiritu de la Colmena vikoristovuye spadshinu klasichnoyi istoriyi zhahiv yak nitku dlya nadzvichajno zahoplivoyi kazki pro ditinstvo zitkanoyi z nezvichajnoyu vitonchenistyu 27 Na Metacritic film otrimav serednyu ocinku 87 zi 100 na osnovi 4 kritikiv sho vkazuye na zagalne viznannya 28 Yaponskij kinorezhiser Akira Kurosava nazvav cej film odnim iz 100 svoyih ulyublenih filmiv 29 Spadshina RedaguvatiRobota Erise nad filmom zreshtoyu vplinula na robotu Gilyermo del Toro nad jogo vlasnimi filmami Hrebet diyavola ta Labirint Favna osoblivo na povtoryuvanu ideyu ditej yaki viryat u vigadani sviti ta diyut vidpovidno u cej period istoriyi Ispaniyi 8 Nagorodi RedaguvatiPeremogiChikazkij mizhnarodnij kinofestival Sribnij G yugo 1973 rik Mizhnarodnij kinofestival u San Sebastyani Zolota mushlya Viktor Erise 1973 rik Cinema Writers Circle Awards Ispaniya CEC Award najkrashij film najkrashij aktor Fernando Fernan Gomes najkrashij rezhiser Viktor Erise 1974 rik Fotogramas de Plata Madrid Ispaniya najkrasha vikonavicya ispanskogo filmu Ana Torrent 1974 rik Association of Latin Entertainment Critics en premiyi ACE kino najkrasha aktrisa Ana Torrent kino najkrashij rezhiser Viktor Erise 1977 rik Div takozh RedaguvatiSpisok filmiv pro potvoru Frankenshtajna en Primitki Redaguvati a b http www imdb com title tt0070040 a b v http www fotogramas es Peliculas El espiritu de la colmena a b http www metacritic com movie the spirit of the beehive http www filmaffinity com en film855997 html a b http www allocine fr film fichefilm gen cfilm 3121 html a b http www imdb com title tt0070040 fullcredits a b v CSFD 2001 d Track Q3561957 a b v g Empire Essay The Spirit Of The Beehive Empire angl 12 lyutogo 2007 Procitovano 1 travnya 2020 The Criterion Collection Accessed 2010 a b v g Hagopian Kevin Jack 8 kvitnya 2009 FILM NOTES The Spirit of the Beehive New York State Writers Institute University of Albany Procitovano 9 bereznya 2010 a b Wilson Kevin 25 serpnya 2008 The Spirit of the Beehive 1973 Spain Victor Erice thirtyframesasecond Procitovano 8 bereznya 2010 a b v g d Kohrs Deanna Cinergia Movie File The Spirit of the Beehive El espiritu de la colmena Cinergia Pennsylvania State University s Section 3 Media analysis Procitovano 9 bereznya 2010 Jeffries Stuart 20 zhovtnya 2010 The Spirit of the Beehive No 25 best arthouse film of all time The Guardian en GB ISSN 0261 3077 Procitovano 1 travnya 2020 a b The Spirit of the Beehive a film by Victor Erice El Parnasio isp Spain Procitovano 8 bereznya 2010 a b BBC Films Review The Spirit of the Beehive El Espiritu de la Colmena www bbc co uk Procitovano 1 travnya 2020 Erice s Beehive Buzzing With Satire Los Angeles Times amer 2 chervnya 1994 Procitovano 1 travnya 2020 a b Malcolm Derek 16 veresnya 1999 Victor Erice The Spirit of the Beehive The Guardian en GB ISSN 0261 3077 Procitovano 1 travnya 2020 Filming locations for El espiritu de la colmena IMDB Procitovano 8 bereznya 2010 Critica de El espiritu de la comena una pelicula de Victor Erice con Ana Torrent y Fernando Fernan Gomez www el parnasillo com isp Procitovano 27 listopada 2016 Luis Cuadrado Great Cinematographers Internet Encyclopedia of Cinematographers Scott A O The New York Times film review January 27 2006 Last accessed December 18 2007 Callahan Dan Arhivovano 2007 12 13 u Wayback Machine Slant film review 2006 Last accessed December 23 2007 El Espiritu de la Colmena Variety angl 1 sichnya 1973 Procitovano 1 travnya 2020 Simon John 1983 John Simon Something to Declare Twelve Years Of Films From Abroad Clarkson N Potter Inc s 306 Arnold Gary 10 serpnya 1977 A Solemn Beehive The Washington Post amer ISSN 0190 8286 Procitovano 1 travnya 2020 Ebert Roger 20 listopada 2012 Everything in the movies is fake Procitovano 27 zhovtnya 2022 The Spirit of the Beehive El Espiritu de la Colmena Rotten Tomatoes Procitovano 17 serpnya 2020 The Spirit of the Beehive Metacritic Procitovano 18 lipnya 2023 Thomas Mason Lee 12 sichnya 2021 From Stanley Kubrick to Martin Scorsese Akira Kurosawa once named his top 100 favourite films of all time Far Out Magazine Procitovano 23 sichnya 2023 Literatura Redaguvati Curran Daniel ed Foreign Films pp 161 2 1989 Evanston Illinois Cinebooks ISBN 0 933997 22 1Posilannya RedaguvatiThe Spirit of the Beehive na sajti IMDb angl The Spirit of the Beehive Spanish Lessons ese Pola Dzhuliana Smita en na Criterion Collection en Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Duh vulika amp oldid 40634821