Степа́н Дропа́н — перший відомий український друкар, що працював у Львові в XV ст. За повідомленням монахів (1791), 1460 року подарував львівському Онуфріївському монастирю свою власну друкарню.
| Степан Дропан | |
|---|---|
| Степан Дропан у друкарській майстерні, уявний портрет. | |
| Народився | невідомо |
| Помер | невідомо Львів |
| Громадянство | Королівство Польське |
| Національність | русин / українець |
| Місце проживання | Львів |
| Діяльність | друкар |
| Відомий завдяки | засновник першої відомої друкарні в Україні |
| Конфесія | православ'я |
Дослідження Редагувати
За дослідженнями українських та закордонних учених, у середині XV ст. у Львові працювала друкарня Степана Дропана, заможного львівського міщанина, який, судячи з архівних документів, подарував згодом цю друкарню Свято-Онуфріївському монастирю. Свого часу друкарня потрапила до Степана Дропана завдяки його тестю — Йогану Зоммерштайну, пам'ять про котрого залишилася у львів'ян дещо трансформованими назвами — передмістя Замарстинів і Замарстинівської вулиці.
Ці факти дають науковцям підстави вважати, що українське друкарство почалося у Львові в XV ст. і мало корені з тогочасних німецьких князівств, а не з Московії XVI ст., як на тому наполягають науковці Росії.
Саме до монастиря Св. Онуфрія через 112 років, у 1572 р., приїхав Іван Федорович, щоб відродити друкарство в місті. Про це, зокрема, свідчать слова з післямови «Апостола» (1574), викарбувані також на надгробку Федоровича. У перекладі І. Крип'якевича цей напис звучить так:
Див. також Редагувати
Особи:
Коментарі Редагувати
- Наголос згідно з «Довідником українських прізвищ» (1968). При відмінюванні наголос на закінченні.
Примітки Редагувати
- Редько Ю. К. Наголос українських прізвищ // Довідник українських прізвищ / За ред. І. Варченко. — К. : Радянська школа, 1968. — 255 с. — (Бібліотека вчителя-словесника)
- М. С. Тимошик. Друкарство // Українська мова: Енциклопедія / Редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко та ін. — 2-е вид. випр. і доп. / НАН України; Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України; Інститут української мови НАН України. — К. : Українська енциклопедія, 2004. — С. 164. — 824 с. — ISBN 966-7492-19-2.
- Микола Тимошик (12 лютого 2020). Таки Степан Дропан, а не Іван Федорович. Слово просвіти. Процитовано 25 листопада 2021.
- Запаско Я., Мацюк О., Стасенко В. Початки українського друкарства. — Львів : Центр Європи, 2000. — 224 с. — ISBN 966-7022-26-9.
- Украина: Полная энциклопедия / Авт. -состав. В. М. Скляренко, Т. В. Иовлева, В. В. Мирошникова, М. А. Панкова; Худ ож. -оформ. Л. Д. Киркач-Осипова. — Харьков: Фолио, 2007. — 463 с. — С. 329. (рос.)
- ↑ Концепції витоків друкарства // Історія видавничої справи: Підручник / Тимошик М. С. — 2-ге вид., випр. — Київ: Наша наука і культура, 2007. — С. 140—144. — 496 с. — ISBN 978-966-7821-43-2.
Література Редагувати
- Огієнко І. І. Історія українського друкарства / Упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. С. Тимошик. — К. : Либідь, 1994. — 448 с. — (Пам’ятки історичної думки України)
- Микола Тимошик. Перший український друкар Степан Дропан, а не Іван Федорович // Український інформаційний простір : журнал. — 2019. — № 2(4) (4 грудня). Процитовано 25 листопада 2021.
Посилання Редагувати
- Микола Тимошик (27 жовтня 2007). Українська книжка як об'єкт фальсифікацій. «Дзеркало тижня» № 40. Процитовано 25 листопада 2021.
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |