Миха́йло Васи́льович Драпа́тий — український військовослужбовець, бригадний генерал Збройних сил України. Командир 58-ї окремої мотопіхотної бригади (2016—2019). Лицар орденів Богдана Хмельницького та «Народний Герой України».
Драпатий Михайло Васильович | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Бригадний генерал | ||||||
Загальна інформація | ||||||
Alma Mater | НУОУ (2017) | |||||
Військова служба | ||||||
Приналежність | Україна | |||||
Вид ЗС | Сухопутні війська | |||||
Рід військ | Механізовані війська | |||||
Війни / битви |
| |||||
Командування | ||||||
| ||||||
Нагороди та відзнаки | ||||||
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Офіцерська честь - Вікна-новини - 15.08.2014 |
Бойовий шлях Редагувати
Коли почалась російська збройна агресія проти України, майор Драпатий був командиром 2-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади (в/ч А2167, м. Біла Церква). Вже в середині квітня 2014-го 72 ОМБр у повному складі перебувала на Сході України і була готова до виконання бойових завдань.
Підрозділи 2-го батальйону бригади були розташовані довкола Маріуполя. 9 травня озброєні терористи здійснили спробу захоплення міського управління міліції. 2-му батальйону 72 ОМБр було віддано бойовий наказ зайти у місто на бронетехніці для посилення підрозділів, які відбивали штурм терористів, і звільнити заручників. Командував операцією командир батальйону майор Михайло Драпатий. Ситуація ускладнювалась тим, що провокатори підбурили проросійські налаштованих місцевих мешканців на протидію, по вулицях міста було встановлено барикади. Одна з таких барикад перегородила шлях, коли колона з чотирьох машин вже поверталась після виконання завдання на виїзд з міста, у першій машині їхав командир Драпатий. Відомі кадри [ 2 вересня 2019 у Wayback Machine.], коли БМП «перелітає» через барикаду, демонстрували телеканали всього світу. За машиною командира через розбиту барикаду проїхали й інші. Тоді, у 72-й бригаді з'явилися перші поранені — молодший сержант Юрій Лінкевич та солдат Олександр Галич. Після подій у Маріуполі терористи почали називати з'єднання «чорна бригада».
7 червня 1-й і 2-й батальйони 72-ї бригади вирушили в рейд вздовж кордону з РФ, взяли під контроль прикордонну зону біля населених пунктів Амвросіївка, Зеленопілля, Маринівка, Довжанський, утримували Савур-Могилу, Червонопартизанськ (пункт контролю). Їх завданням було дійти до кордону та відрізати терористів від логістичного забезпечення з Росії. Тоді на підтримку терористичних угруповань почались обстріли українських підрозділів з російської території з РСЗВ «Град» та «Ураган». Підрозділи 72, 79, 24 бригад та прикордонники опинилися у вогневому кільці, — відповідати на обстріли з російської території вони не могли, з іншого боку вогонь вели проросійські терористи, прикриваючись населеними пунктами.
«Були дні, коли нас по 7 годин безперервно розстрілювали з усіх видів артилерії та мінометів. Сили були нерівні, допомога не підходила, боєприпаси закінчувались, техніка майже вся була виведена з ладу. І тоді підрозділи пішли на прорив, вийти змогли не всі, а ті, хто прорвався, дійсно стали героями», — згадує Михайло Драпатий.
Майор Драпатий взяв на себе відповідальність за виведення підрозділів з району Ізварине та Червонопартизанська, він очолював ударну групу 72-ї бригади. Вранці 4 серпня колона дісталася Зеленопілля, де перебували підрозділи 79 ОАеМБр та 24 ОМБр. Разом з ними в ніч з 6 на 7 серпня бійці 72 ОМБр здійснили другий, вирішальний етап свого славнозвісного прориву, вийшовши з так званого «Ізваринського котла» на з'єднання з головними силами. З оточення вийшли 260 бійців 2-го батальйону 72-ї бригади з понад 30 одиницями техніки, під час триденного прориву комбат втратив одного бійця — загинув солдат Сергій Волнухін. «Прорив здійснено організовано, в найскладніших умовах — по суцільних мінних полях, під безперервними ударами російської артилерії, знищуючи засідки російських найманців. Герої не просто врятували свої життя — вони зберегли велику кількість дорогої бойової техніки» — написав наступного дня журналіст Юрій Бутусов.
Після відпочинку, доукомплектування та відновлення боєздатності батальйон Драпатого повернувся в зону бойових дій у район Волновахи, а Михайла Васильовича відправили на навчання в Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, йому було присвоєне звання підполковника. Втім, він згодом перевівся на заочну форму навчання і повернувся в зону АТО — у складі 30-ї окремої механізованої бригади (Новоград-Волинський), де до кінця літа 2016 року служив на посаді начальника штабу — першого заступника командира бригади.
У серпні 2016 року призначений командиром 58-ї окремої мотопіхотної бригади (Конотоп), яка на той час виконувала завдання в Авдіївці та Ясинуватському районі Донецької області.
У червні 2017 року успішно закінчив навчання в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського з дипломом магістра.
З липня 2017 року командир бригади безпосередньо в зоні проведення АТО здійснює керівництво діями 58 ОМПБр в районі Бахмутської траси.
У квітні 2019 року достроково присвоєне чергове військове звання — полковника. У серпні 2019 року передав 58-му бригаду іншому командиру та розпочав дворічне навчання слухачем Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.
Факти з життя Редагувати
- Вагомий вклад підполковника Драпатого у справу захисту Батьківщини привернув увагу Слідчого комітету Російської Федерації, яка підтримує терористів, — в СК РФ стосовно українського офіцера Драпатого відкрито справу.
Нагороди Редагувати
- Хрест бойових заслуг (27 липня 2022) — за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу, вірність військовій присязі
- Орден Богдана Хмельницького І ст. (21.07.2022) — нагороджений Указом Президента України № 523/2022, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
- Орден Богдана Хмельницького ІІ ст. (15.03.2018) — нагороджений Указом Президента України № 67/2018, за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (22.08.2016) — нагороджений Указом Президента України № 339/2016, за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій та при виконанні службових обов'язків.
- Недержавна відзнака Орден «Народний Герой України» (наказ № 14, 26.03.2016).
- Відомча заохочувальна відзнака Міністерства оборони України «Вогнепальна зброя», вручена 25.11.2017 Міністром оборони України, під час його поїздки в зону АТО.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 19 червня 2017.
- Сухопутні війська ЗСУ. 72-га окрема гвардійська механізована Червоноградсько-Київська бригада
- . Архів оригіналу за 2 серпня 2017. Процитовано 19 червня 2017.
- Україна повинна знати своїх героїв!
- Вітаємо побратима. Від щирого серця вітаю Народного Героя України підполковника Михайла Драпатого з закінченням Національного університету оборони України ім. Черняховського
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2019. Процитовано 15 квітня 2019.
- Валерія Пальчинська (30 серпня 2019). . konotop.city. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2020.
- Порушено кримінальну справу — ДСУ СК РФ, 28 листопада 2016 [ 13 червня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- Указ Президента України від 27 липня 2022 року № 533/2022 «Про нагородження відзнакою Президента України “Хрест бойових заслуг”»
- Указ Президента України від 21 липня 2022 року № 523/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 15 березня 2018 року № 67/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 22 серпня 2016 року № 339/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
- . Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 19 червня 2017.
- Його прізвищем вчора також поповнися список народних героїв України // facebook 30-ї ОМБр, 27 березень 2016
- Сьогодні з візитом до 58 ОМПБр завітав Міністр оборони України Степан Полторак разом з керівником АТО Михайлом Забродським // facebook 58 омпбр, 25 листопада 2017
Посилання Редагувати
Інтерв'ю Редагувати
- Інна Малевич, «Ми впевнені, що переможемо і Донбас звільнимо» [ 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // «Народна армія», 21 січня 2015.