Орест Іванович Драган (нар. 27 листопада 1887 — 1958) — педагог, отаман (Української Галицької Армії.)
Орест Драган | |
---|---|
(Отаман) | |
Загальна інформація | |
Народження | 27 листопада 1887 м. (Серет), Буковина, Австро-Угорщина |
Смерть | 1958 м. (Радівці), Румунія |
Військова служба | |
Приналежність | ЗУНР |
Вид ЗС | Збройні сили Австро-Угорщини (УГА) |
Війни / битви | (Українсько-польська війна) |
Життєпис
Народився 27 листопада 1887, у м. (Серет) (нині Румунія) в родині поштаря. 1898—1906 навчався у 2-й державній українсько-німецькій гімназії м. Чернівці.
Служба в арміїі Австро-Угорщини
1906—1909 рр. здобував освіту в Терезіанській військовій академії у м. Вінер-Нойштадт. Після закінчення якої отримав призначення на службу в 36 полк піхоти крайової оборони (м. Коломия) в ранзі лейтенанта. З листопада 1913 р. оберлейтенант (понадкомплектнй) 22 полку піхоти крайової оборони (м. Чернівці), викладач Військової академії Франца-Йозефа у Відні. З перших днів війни на російському фронті як оберлейтенант 3 компанії 22 полку піхоти крайової оборони. Вже в жовтні 1914 р. був поранений та потрапив в російський полон, де перебував в таборі військовополонених в м. Пенза. В грудні 1915 р. його як військового інваліда було звільнено в рамках взаємного обміну воєнними інвалідами. Воював на італійському фронті, відзначившись в битві під Салоніками. З 1916 р. повернувся до викладання в Військовій академії Франца-Йозефа у Відні, залишаючись (понадкомплектним) оберлейтенантом (з травня 1917 р. капітаном) (22 полку стрільців крайової оборони) (з 1917 р. 22 полку стрільців). В 1918 р. командир відділу скорострілів (22 полку стрільців) в Чернівцях. Нагороджений пам'ятним хрестом 1912—1913, орденом залізної корони третього класу з військовою декорацією та з мечами, військовим ювілейним хрестом.
Служба в УГА
Після розвалу Австро-Угорської монархії став на службу як сотник УГА в перших числах листопада 1918 року. 2 листопада 1918 року передав Січовим стрільцям свій склад зі скорострілами в Чернівцях. Після окупації Буковини румунськими військами перейшов до Галичини, де влився в лави Галицької Армії. 1 серпня 1919 іменований отаманом піхоти 5-го корпусу Галицької Армії. З червня 1919 року — командир старшин школи піхоти при Армійському вишколі Галицької Армії. Школа мала 6 старшин- інструкторів та 63 курсантів. 17.11.1919 р., у зв'язку з катастрофою УГА та окупацією м. Кам'янець-Подільський поляками, командир школи отаман О. Драґан оголосив курсантам про припинення навчання та ліквідацію школи, звільнивши курсантів від складеної ними присяги. Разом з рештою старшин О. Драґан попрямував в напрямку м. Нова Ушиця на з'єднання з полком УСС, до них прилучилися близько 20 підстаршин-курсантів; решта вирушии в напрямку Галичини в надії дістатися додому. Був інтернований поляками в таборі у Вадовицях під Краковом.
Життя в міжвоєнний період
Після звільнення вернувся в Чернівці, вступив до університету і отримав ступінь ліценціата природничих наук, який давав право викладати в середній навчальних закладах як тимчасовий професор. Тож він працював тимчасовим професором природничих наук в ліцеї «Арон Пумнул» (колишня перша державна гімназія) в м. Чернівці до 1940 р. «Найпотунішою особистістю, яка справляла найтриваліший вплив на учнів, ба навіть на їхні наукові долі, був професор Орест Драґан» — свідчив академік Румунської Академії Наук В. Требіч, підкреслюючи, — «професор Драґан мав особливий педагогічний талант». Інший учень О. Драґана, закордонний член Академії Наук України А. Жуковський, згадував: «За мойого періоду єдиним професором-українцем був Орест Драґан, бувший сотник УГА, який викладав природознавство, був добрим педагогом і вимогливим до учнів. Крім своєї фаховості, він старався нахилити молодь до спартанського життя. За совєтського періоду він зазнав переслідування за свою українськість, за участь в УГА і в листопадових подіях 1918 р., коли Буковина короткотривало пробувала встановити українську владу».
Останні роки життя
В 1941—1944 рр. О. Драґан викладав німецьку мову в Українській гімназії в Станиславові, що діяла в приміщенні колишньої ІІІ польської державної гімназії (кол. вул. Сапіжинська). Остання (прискорена) матура в цій гімназії відбулася в лютому 1944 р. Після війни мешкав в м. Радівці (Румунія). Помер і похований в Радівцях під хрестом з українським написом «Орест Драган, професор».
Джерела
- В.Старик. Орест Драган. Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Енциклопедія. Т.1:А-Ж.Івано-Франківськ: Манустрипт- Львів, 2018 С.589
- Альманах Станіславовської Землі. Збірник матеріалів до історії Станіславова. Нью-Йорк; Торонто;Мюнхен, 1975. с. 294
Література
- Кордуба М. Переворот на Буковині. (З особистих споминів).// «Літературно-науковий Вістник». — Львів. — 1923. — Т. LXXXI. — Кн. X. — С.135-141; Кн. XI — С. 229—239; Кн. XII. — С. 321—333;
- Лакуста С. Пам'яті героїв // «Час». — 1930. — 14 жовтня.; Ярбій В. Останні дні Старшинської Школи Піхоти У. Г.А. // «Літопис Червоної Калини». — 1931. — Річн. ІІІ, Ч.3. — С.16–17;
- Попович. І. Листопадові дні на Буковині. // «Наше Життя». — 1947. — 1 грудня.;
- Домазар С. Замок над Водаєм // «Сучасність». — 1964. — № 3. — С. 6-16.
- Микитюк Д. Українська Галицька Армія у 50-річчя її участи у Визвольних Змаганнях. Том четвертий (Матеріяли до історії). Вінніпеґ, 1968. — С. 265—267.;
- Альманах Станиславівської землі. Збірник матеріялів до історії Станиславова і Станиславівщини. — Нью-Йорк-Торонто-Мюнхен: Видання Центрального Комітету Станиславівщини, 1975. — С. 294.; Trebici М. Insemnari din memorie. // «Glasul Bucovinei». — 2010. — № 2. — С. 101—129.;
- Старик В. Аркадій Жуковський: ескіз неофіційного портрету. // «Буковинський журнал». — 2015. — № 1. — С.160-167.;
- Список участников ОУН куреня Войновского, Лугового и Дивизии «СС-Галичина». Архів СБУ по Чернівецькій обл. — Арх. № 6493. — С. 16.
Це незавершена стаття про вояка чи воячку (Української галицької армії). Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет