Дорогобуж — місто в Росії, адміністративний центр Дорогобузького району Смоленської області. Населення 10,24 тис. осіб (2014). Місто розташоване на Дніпрі, за 113 км від Смоленська
| місто Дорогобуж | ||
|---|---|---|
| Дорогобуж | ||
| ||
| Країна | Росія | |
| Суб'єкт Російської Федерації | Смоленська область | |
| Муніципальний район | Дорогобузський район | |
| Код ЗКАТУ: | 66214501000 | |
| Код ЗКТМО: | 66614101001 | |
| Основні дані | ||
| Час заснування | 1150 | |
| Населення | 10 242 (2014) | |
| Площа | 10 км² | |
| Поштовий індекс | 215710 і 215713 | |
| Телефонний код | +7 48144 | |
| Географічні координати: | 54°55′12″ пн. ш. 33°18′28″ сх. д. / 54.92000000002777682° пн. ш. 33.307777777805775° сх. д.Координати: 54°55′12″ пн. ш. 33°18′28″ сх. д. / 54.92000000002777682° пн. ш. 33.307777777805775° сх. д. | |
| Часовий пояс | UNC+3, у літку UNC+4 | |
| Влада | ||
| Вебсторінка | admin.smolensk.ru/~dorogob/ | |
| Міський голова | Володимир Єгорович Цуренков | |
| Мапа | ||
| Дорогобуж Дорогобуж | ||
|
| ||
| Дорогобуж у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Місто Дорогобуж уперше було згадано у грамоті смоленського князя Ростислава у 1150. Спочатку місто називали Дорогобужець (з давньоруської дороги бужати — дороги будувати). Є й інше пояснення: Дорогобуж — дорога в гору (буж — гора).
Дорогобуж, розташований у верхів'ях Дніпра поблизу Старої Смоленської дороги, був важливим торговельним пунктом. Протягом тривалого часу Дорогобуж був центром одного з питомих князівств Смоленської землі.
Навесні 1238 степова кіннота Золотої Орди спалила Дорогобуж на шляху від Селігера до Смоленську . В XV столітті місто було захоплено литовцями, в XV столітті — поляками. В 1667 за Андрусівським миром між Росією і Річчю Посполитою Дорогобуж був остаточно приєднаний до Московської державі.
У роки Другої світової війни місто було окуповано німцями 5 жовтня 1941. Звільненням міста займалися партизанські загони «Ураган», «Дєд» і «Дєдушка» у ході Ржевско-В'яземській операції 1942 року. В період з 15 лютого 1942 — 7 червня 1942 місто було під контролем радянських військ. Остаточно місто звільнено 1 вересня 1943 військами Західного Фронту в ході Єльнинсько-Дорогобузької операції силами 5-ї армії радянських військ.
Економіка Редагувати
Льонопереробний, сироробний і цегельний заводи, хлібозавод. Виробництво меблів. Лісгосп, друкарня. Завод з виробництва аміаку, аміачної селітри, складних мінеральних добрив — NPK і сухих змішаних добрив, продукції неорганічної хімії ВАТ «Дорогобуж» компанії «Акрон». Обсяг відвантажених товарів власного виробництва по виду "обробні виробництва " (2008 рік) — 10,9 млрд рублів.
Культура, визначні пам'ятки Редагувати
У місті збереглася церква Петра й Павла (1835), земляний вал — залишки Дорогобузської фортеці. За 19 км до сходу від Дорогобужа, у селі Болдіно, — Герасимо-Болдінський чоловічий монастир.
Біля Дорогобужа побудовано сучасний автодром — траси для автомобільних кільцевих гонок «Смоленське кільце[en]» (відкрито 3 липня 2010 року)
Примітки Редагувати
Посилання Редагувати
- (рос.)
- Сайт города Дорогобуж [ 29 серпня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- Дорогобуж 850 [ 21 вересня 2002 у Wayback Machine.](рос.)