Донузла́в — найглибше озеро в Криму і найбільше озеро Чорноморського району, належить до Тарханкутської групи озер.
| | |
| 45°20′ пн. ш. 33°00′ сх. д. / 45.333° пн. ш. 33.000° сх. д.Координати: 45°20′ пн. ш. 33°00′ сх. д. / 45.333° пн. ш. 33.000° сх. д. | |
| Море | Чорне море |
|---|---|
| Прибережні країни | Україна Автономна Республіка Крим |
| Регіон | Автономна Республіка Крим Республіка Крим |
| Довжина | 30 км |
| Ширина | 8.5 км (максимальна) |
| Площа | 47 км² |
| Максимальна глибина | 27 м |
| Середня глибина | 27 м |
| Вливаються | |
| Міста та поселення | Мирний, Новоозерне |
| ідентифікатори і посилання | |
| код ДВР Росії | 21010000111106300000370 |
| GeoNames | 709702 |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑72639 ·R (Автономна Республіка Крим, Республіка Крим) |
| Донузлав Донузлав (Україна) Донузлав Донузлав (Автономна Республіка Крим) | |
| Донузлав у Вікісховищі |
Площа — 47 км². Тип загальної мінералізації — солоне, на крайній півночі прісне.
Походження — тектонічне. Зараз для озера більше відповідним статусом може бути лиман, оскільки починаючи з 1961 року (після з'єднання з водами моря) рівень загальної мінералізації змінився від ропи до мінералізованого (солоного), також змін зазнала рослинність, що росте на берегах.
Опис Редагувати
Озеро врізається углиб півострова на 30 км, відділяючи Тарханкутський півострів від іншого Криму. Найбільша його глибина — 27 м, у гирлі ширина досягає 8,5 км, а у верхів'ї міліє і звужується до декількох сотень метрів. Від моря Донузлав відокремлений піщаним пересипом, довжина якого становить 9 км, ширина — від 200 до 600 метрів. Площа дзеркальної поверхні Донузлава становить 47 км².
Високі й обривисті береги Донузлава настільки звивисті, що самі утворюють невеликі затоки. У деяких місцях висота берега над рівнем води становить 25 метрів. Ближче до гирла береги пологі, що поступово переходять в піщані пляжі. Дно затягнуто 10-метровим шаром мулу. За своїм складом він подібний до мулу Мойнацького озера і може бути використаний у лікувальних цілях.
Озеро Донузлав солоне. У гирлі концентрація солі така ж, як в морі, але в міру просування вгору озеро міліє, і численні донні джерела значно опріснюють його. Ця особливість озера є причиною того, що в гирлі водиться морська риба — ставрида, бичок, кефаль, барабулька, а у верхів'ї прісноводна — товстолобик, короп. На мілководді багато птахів, що тут гніздяться, — мартини, баклани, кулики, качки. Тут же пролягають шляхи сезонної міграції птахів, де вони відпочивають і годуються. З 1947 року північна частина озера і прилегла прибережна територія оголошені заповідником.
Історія Редагувати
Серед істориків і археологів немає єдиної думки, як утворилося озеро. Можливо, у давнину це була відкрита морська затока, що з часом відокремилася від моря піщаним пересипом. А можливо, Донузлав — це та річка Гіпакірис, про яку писав Геродот у своїй «Історії». «Дан» означає «річка»[джерело?]. Дніпро — Данапр, Дністер — Данастр, Дунай — Данубіос. Існує ще одна версія: Донузлав — це частина нижньої течії Дніпра, що відокремилася від нього в давнину.
У 1961 році через пересип був прокопаний канал шириною 200 метрів. Фактично з цієї миті Донузлав перестав існувати як озеро, але назва так і залишилася. Тоді ж були знайдені залишки корабля III—IV віків до н. е., дерев'яний якір зі свинцевим вантажем вагою близько 200 кг і залишки обшивки днища, бронзові цвяхи і кілька амфор.
Дном озера прокладено три гілки газопроводу, якими газ із Глібівського газосховища поступає в усі кінці Криму.
У 2007 році на Донузлаві почалося будівництво яхтно-спортивного містечка з усією інфраструктурою на 300 суден із комплексом обслуговування та ремонту яхт і катерів.
Донузлав з 1995 по 2014 рік був місцем розташування Південної військово-морської бази. На озері базувалися корвет «Луцьк», десантний корабель «Кіровоград» та інші судна ВМС України.
Під час окупації Криму російськими військами 6 березня 2014 року на виході з бухти Донузлав було затоплено два російські кораблі «Очаков» і «Шахтёр». 7 березня було затоплено ще одне судно, а 13 березня було затоплено четверте списане судно. Таким чином було створено барикаду (брандер), що заблокувала вихід з бухти двом кораблям Військово-Морських сил України.
Джерела Редагувати
- ДНВП Картографія, 2006 р.
- ДНВП Картографія (Атлас географії України), 2003 р.
- А.Івченко. Великий атлас світу. Розділ «Географія України», тема — «Лимани України», 2006.
- Россияне в Крыму затопили два своих судна [ 9 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Россияне затопили ещё один корабль [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- В крымской бухте Донузлав затопили уже четвертый корабль [ 17 травня 2015 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |