Домінік Рошто (фр. Dominique Rocheteau, нар. 14 січня 1955, Сент) — колишній французький футболіст, нападник та фланговий півзахисник.
| Особисті дані | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 14 січня 1955 (68 років) | ||||||||||||||
| Сент, Франція | |||||||||||||||
| Зріст | 176 см | ||||||||||||||
| Вага | 68 кг | ||||||||||||||
| Громадянство | Франція | ||||||||||||||
| Позиція | нападник, фланговий півзахисник | ||||||||||||||
| Інформація про клуб | |||||||||||||||
| Поточний клуб | завершив кар'єру | ||||||||||||||
| Професіональні клуби* | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| Національна збірна | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| * Ігри та голи за професіональні клуби | |||||||||||||||
Домінік Рошто у Вікісховищі |
Насамперед відомий виступами за «Сент-Етьєн» та «Парі Сен-Жермен», а також національну збірну Франції.
Чемпіон Європи 1984 року. Учасник трьох чемпіонатів світу. Бронзовий призер чемпіонату світу 1986 року.
Клубна кар'єра ред.
У дорослому футболі дебютував 1972 року виступами за «Сент-Етьєн», в якому провів вісім сезонів, взявши участь у 153 матчах чемпіонату. У складі «Сент-Етьєна» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,33 голу за гру першості.
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу «Парі Сен-Жермена», до складу якого приєднався 1980 року. Відіграв за паризьку команду наступні шість сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Парі Сен-Жермен», був основним гравцем команди. В новому клубі був серед найкращих голеодорів, відзначаючись забитим голом в середньому щонайменше у кожній третій грі чемпіонату.
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Тулуза», за яку виступав протягом 1987–1989 років.
Клубна статистика. Чемпіонат та Кубок Франції. 1972–1989 ред.
| Сезон | Клуб | Ліга | Чемпіонат | Кубок Франції | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Досягнення | Матчі | Голи | Досягнення | Матчі | Голи | |||
| 1972-73 | «Сент-Етьєн» | Д1 | 4 | 2 | 0 | — | — | — |
| 1973-74 | 4 | 0 | 2 | 1 | ||||
| 1974-75 | 4 | 0 | 1 | 0 | ||||
| 1975-76 | 22 | 11 | 1/32 | 1 | 0 | |||
| 1976-77 | 5 | 27 | 3 | 7 | 0 | |||
| 1977-78 | 7 | 26 | 5 | 1/16 | 1 | 0 | ||
| 1978-79 | 37 | 21 | 1/8 | 5 | 0 | |||
| 1979-80 | 31 | 11 | 1/4 | 1 | 0 | |||
| 1980-81 | «Парі Сен-Жермен» | 5 | 37 | 16 | 1/16 | 3 | 1 | |
| 1981-82 | 7 | 22 | 10 | 8 | 6 | |||
| 1982-83 | 26 | 11 | 9 | 3 | ||||
| 1983-84 | 4 | 30 | 9 | 1/32 | 1 | 0 | ||
| 1984-85 | 13 | 31 | 15 | 10 | 2 | |||
| 1985-86 | 35 | 19 | 1/2 | 7 | 1 | |||
| 1986-87 | 7 | 23 | 3 | 1/16 | 1 | 0 | ||
| 1987-88 | «Тулуза» | 13 | 26 | 4 | 1/8 | 4 | 1 | |
| 1988-89 | 10 | 34 | 7 | 1/16 | 2 | 0 | ||
| ВСЬОГО | «Сент-Етьєн» | 8 сезонів | 153 | 51 | 7 стартів | 23 | 2 | |
| «Парі Сен-Жермен» | 7 сезонів | 204 | 83 | 7 стартів | 39 | 13 | ||
| «Тулуза» | 2 сезони | 60 | 11 | 2 старти | 6 | 1 | ||
| ВСЬОГО за кар'єру | 17 сезонів | 417 | 145 | 16 стартів | 68 | 16 |
Єврокубки ред.
Домінік Рошто провів 9 сезонів у клубних турнірах УЄФА: по 4 — у складі «Сент-Етьєна», та «Парі Сен-Жермена», і один сезон у формі «Тулузи», зігравши загалом 36 ігор, забивши 8 голів.
Найкраще досягнення — фінал Кубка чемпіонів 1975-76, який відбувся 12 травня у Глазго на стадіоні Гемпден-Парк, де французи поступилися мюнхенській «Баварії» — 0:1.
Дебют припав на матч-відповідь 1/16 фіналу Кубка чемпіонів 1975-76 проти данського клубу «Копенгаген Болдклуб». Ця гра відбулася 1 жовтня 1975 року в Сент-Етьєні і завершилася перемогою господарів 3:1. У першій грі забив і перший м'яч, відкривши рахунок. У наступному раунді цього ж сезону французи грали з «Глазго Рейнджерс». У повторному матчі у гостях Домінік забив першого м'яча і «зелені» перемогли — 2:1. В чвертьфіналі «Сент-Етьєн» зустрічався з київським «Динамо». Програвши в Сімферополі — 0:2, вдома клуб Рошто приклав зусиль, щоб в додатковий час вибороти перемогу — 3:0. Саме Домінік забив третій, вирішальний гол. У фіналі в Глазго тренер Робер Ербен випустив Рошто лише на останні 8 хвилин зустрічі — 0:1.
Відзначився 3 голами у розіграші Кубка УЄФА 1984-85 Один — у матчі 1/16 фіналу у ворота «Гарт оф Мідлотіан» з Едінбурга. «Сент-Етьєна» переміг на власній арені «Жеффру-Гішар»— 4:0. Ще два — у першому матчі 1/16 фіналу угорському «Відеотону». Удома парижани програли — 2:4.
Останні свої м'ячі у єврокубках провів також у розіграші Кубка УЄФА. В сезоні 1987-88 виступаючи за «Тулузу» на стадії 1/32 фіналу двічі забив у ворота грецького «Паніоніоса». Один гол у домашній грі — 5:1 та у матчі-відповіді у Греції — 1:0.
А повторна гра 1/16 фіналу Кубка УЄФА у Леверкузені проти місцевого «Баєра» 4 листопада 1987 року стала останньою для 32-річного ветерана на клубній євроарені. Німці — майбутні переможці турніру — виграли з рахунком 1:0.
Статистика виступів у єврокубках ред.
| Сезон | Клуб | Турнір | Досягнення | Матчі | Голи |
|---|---|---|---|---|---|
| 1975-76 | «Сент-Етьєн» | Кубок чемпіонів | 8 | 3 | |
| 1976-77 | Кубок чемпіонів | 1/4 фіналу | 6 | 0 | |
| 1977-78 | Кубок кубків | 1/16 фіналу | 2 | 0 | |
| 1979-80 | Кубок УЄФА | 1/4 фіналу | 5 | 0 | |
| 1982-83 | «Парі Сен-Жермен» | Кубок кубків | 1/4 фіналу | 3 | 0 |
| 1983-84 | Кубок кубків | 1/8 фіналу | 3 | 0 | |
| 1984-85 | Кубок УЄФА | 1/16 фіналу | 3 | 3 | |
| 1986-87 | Кубок чемпіонів | 1/16 фіналу | 2 | 0 | |
| 1987-88 | «Тулуза» | Кубок УЄФА | 1/16 фіналу | 4 | 2 |
| ВСЬОГО за кар'єру | 9 євросезонів | 36 | 8 |
Статистика по турнірам ред.
| Турнір | Сезони | Матчі | Голи |
|---|---|---|---|
| Кубок чемпіонів | 3 | 16 | 3 |
| Кубок кубків | 3 | 8 | 0 |
| Кубок УЄФА | 3 | 12 | 5 |
Виступи за збірну ред.
Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала майже 11 років, провів у формі головної команди країни 49 матчів, забивши 15 голів.
3 вересня 1975 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Франції. Це була відбіркова гра до чемпіонату Європи 1976 року зі збірною Ісландії в Нанті — 3:0 на користь господарів.
Перший гол забив у товариському матчі зі збірною Швейцарії 23 квітня 1977 року в Женеві. Рахунок зустрічі — 4:0.
На чемпіонаті світу 1986 року в Мексиці провів свій останній м'яч та зіграв останню гру. 9 червня в Леоні у груповому поєдинку з угорцями забив останній гол, як у даній грі — 3:0, так і у своїй кар'єрі. А 21 червня чвертьфінал з бразильцями в Гвадалахарі став останнім матчем у формі «триколірних».
| Голи Домініка Рошто за збірну Франції | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| № | Дата | Місце проведення | Турнір | Суперник | Голи | Рахунок гри |
| 1 | 23 квітня 1977 | Женева, «Стад-де-Шарміль» | Товариський | Швейцарія | 0:3 | 0:4 |
| 2 | 16 листопада 1977 | Париж, «Парк де Пренс» | Кваліф. ЧС-1978 | Болгарія | 1:0 | 3:1 |
| 3 | 10 червня 1978 | Мар-дель-Плата, «Естадіо Хосе Марія Мінелла» | ЧС-1978 | Угорщина | 1:3 | 1:3 |
| 4 | 5 грудня 1981 | Париж, «Парк де Пренс» | Кваліф. ЧС-1982 | Кіпр | 1:0 | 4:0 |
| 5 | 4 липня 1982 | Мадрид, «Вісенте Кальдерон» | ЧС-1982 | Північна Ірландія | 2:0 | 4:1 |
| 6 | 3:0 | |||||
| 7 | 23 квітня 1983 | Париж, «Парк де Пренс» | Товариський | Югославія | 2:0 | 4:0 |
| 8 | 3:0 | |||||
| 9 | 5 жовтня 1983 | Париж, «Парк де Пренс» | Товариський | Іспанія | 1:0 | 1:1 |
| 10 | 28 березня 1984 | Марсель, «Велодром» | Товариський | Австрія | 1:0 | 1:0 |
| 11 | 21 серпня 1985 | Париж, «Парк де Пренс» | Товариський | Уругвай | 1:0 | 2:0 |
| 12 | 30 жовтня 1985 | Париж, «Парк де Пренс» | Кваліф. ЧС-1986 | Люксембург | 1:0 | 6:0 |
| 13 | 3:0 | |||||
| 14 | 6:0 | |||||
| 15 | 9 червня 1986 | Леон, «Естадіо Леон» | ЧС-1986 | Угорщина | 3:0 | 3:0 |
Статистика матчів за збірну ред.
| Турнір | Матчі | Перемоги | Нічиї | Поразки | Голи |
|---|---|---|---|---|---|
| Товариські матчі | 19 | 11 | 5 | 4 | 5 |
| Чемпіонат Європи | 2 | 2 | 0 | 0 | 0 |
| Кваліфікація ЧЄ | 6 | 4 | 1 | 1 | 0 |
| Чемпіонат світу | 10 | 6 | 2 | 2 | 4 |
| Кваліфікація ЧС | 11 | 8 | 0 | 3 | 5 |
| Кубок Артеміо Франкі | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 |
| ВСЬОГО | 49 | 31 | 8 | 10 | 15 |
На чемпіонатах світу та Європи ред.
У складі збірної був учасником:
- чемпіонату світу 1978 року в Аргентині, на якому «сині» посіли 3-е місце в групі;
- чемпіонату світу 1982 року в Іспанії, на якому французи були 4-ми;
- чемпіонату Європи 1984 року у Франції, здобувши титул чемпіона;
- чемпіонату світу 1986 року в Мексиці, на якому «триколірні» вибороли «бронзу».
| Рік | Турнір | Місце | Матчі | Перемоги | Нічиї | Поразки | Голи |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1978 | Чемпіонат світу | 12 | 2 | 1 | 0 | 1 | 1 |
| 1982 | Чемпіонат світу | 4 | 4 | 2 | 1 | 1 | 2 |
| 1984 | Чемпіонат Європи | 2 | 2 | 0 | 0 | 0 | |
| 1986 | Чемпіонат світу | 4 | 3 | 1 | 0 | 1 |
Титули і досягнення ред.
- Чемпіон Франції (4):
- Володар Кубка Франції (3):
- Чемпіон Європи (1):
- Володар Кубка Артеміо Франкі (1):
Посилання ред.
- Домінік Рошто на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Профіль на сайті Федерації футболу Франції fff.fr [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (фр.)
- Профіль на lequipe.fr [ 22 лютого 2012 у Wayback Machine.] (фр.)
- Профіль Домініка Рошто на сайті pari-et-gagne.com [ 22 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (фр.)
- Профіль Домініка Рошто на сайті footballdatabase.eu [ 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль Домініка Рошто на сайті worldfootball.net [ 17 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.), (нім.)
- Профіль Домініка Рошто на сайті ФІФА fifa.com [ 18 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
| Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |