www.wikidata.uk-ua.nina.az

Доллежаль Микола Антонович Микола Антонович Доллежаль нар 27 жовтня 1899 Омельник нині Запорізька область пом 20 листопа

Доллежаль Микола Антонович

Микола Антонович Доллежаль (нар. 27 жовтня 1899, Омельник (нині Запорізька область,) — пом. 20 листопада 2000, Москва, Росія) — радянський учений-енергетик, конструктор ядерних реакторів, професор. Академік АН СРСР (1962; член-кореспондент 1953). Двічі Герой Соціалістичної Праці (1949, 1984). Лауреат трьох Сталінських (1949, 1952, 1953), Ленінської (1957) і двох Державних премій СРСР (1970, 1976).

Доллежаль Микола Антонович
Народився 15 (27) жовтня 1899
Омельник, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер 20 листопада 2000(2000-11-20) (101 рік)
Москва, Росія
Поховання
Kozinod : 

Країна  СРСР
 Російська імперія
 Росія
Діяльність фізик, фізик-ядерник, інженер
Alma mater Московський державний технічний університет імені Баумана (1923)
Галузь енергетика
Заклад «Більшовик»
Gidromashd
Uralhimmashd
SVERDNIIHIMMASHd
Московський державний технічний університет імені Баумана
NIKIETd
Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
Посада професор
Вчене звання Список академіків АН СРСР і академік Російської академії наук
Науковий ступінь доктор технічних наук
Аспіранти, докторанти Френкель Марк Ісаакович
Членство Російська академія наук
Академія наук СРСР
Академія наук СРСР
Брати, сестри Vladimir Dollezhald
Нагороди


Kurchatov Medald (2000)
 Доллежаль Микола Антонович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Доллєжаль.

Автор праць з ядерної енергетики, теплових установок, компресорів. Розробив теорію автоматичних клапанів поршневого компресора. Головний конструктор реактора першої в світі атомної електростанції.

Життєпис Редагувати

Народився 27 жовтня 1899 року в родині земського інженера-шляховика Антона Фердинандовича Доллежаля (чеха за походженням) в селі Омельник (нині Запорізька область, Україна). З 1913 року жив у Подольську, де навчався в реальному училищі (пізніше отримав ім'я Доллежаля).

В 1917 році вступив до МВТУ і в 1923 році закінчив його за спеціальністю інженера-механіка. У 1925—1930 роках працював у проєктних організаціях.

У 1929 році стажувався в Європі (в Німеччині, Чехословаччині, Австрії). Незабаром після повернення, у жовтні 1930 року був заарештований органами ОДПУ СРСР і перебував півтора року в тюрмі під слідством. Звинувачували у зв'язках з «шкідниками», заарештованих у справі «Промпартії». У січні 1932 року звільнений без пред'явлення звинувачення.

Працював в одній з перших радянських «контор»: з січня 1932 по жовтень 1933 років в особливому конструкторському бюро № 8 технічного відділу ОДПУ заступником головного інженера.

Після перейшов до «Гіпроазотмаш» (Ленінград) технічним директором (заступником директора з наукової частини). В той же час був призначений завідувачем кафедри хімічного машинобудування в Ленінградському політехнічному інституті.

У жовтні 1934 року переведений на роботу до «Хіммаштрест» у Харків головним інженером і заступником керуючого. У квітні 1935 року призначений членом Технічної ради при Наркоматі важкої промисловості, в листопаді того ж року — головним інженером заводу «Більшовик» (Київ), звідки в червні 1938 року переведений до «Главхіммаш» (Москва) заступником головного інженера.

У грудні 1938 року перейшов на роботу в науково-дослідний інститут «ВИГМ», де пропрацював до липня 1941 року. З цього часу по вересень 1942 року — головний інженер Уральського заводу важкого машинобудування (Свердловськ).

Атомний проєкт Редагувати

В 1943 році очолив НДІ хімічного машинобудування. З 1946 року Микола Доллежаль і його НДІ були залучені до радянського атомного проєкту, проєктуючи перші промислові ядерні реактори для виробництва збройового плутонію («агрегати А», «АІ») — водографітові установки з вертикальним розташуванням графітових колон та каналів водяного охолодження. Після успішних випробувань атомної бомби влітку 1949 року приступив до розробки енергетичних реакторів для корабельних установок. У 1954 році під керівництвом Доллежаля був розроблений перший проєкт реакторної установки для підводних човнів, водо-водяної схеми. У тому ж році вступила в дію перша в світі АЕС в Обнінську, серцем якої був «агрегат АМ» — перший в СРСР канальний ядерний реактор (водографітової схеми).

У 1952 році Доллежаль очолив «Спеціальний інститут», він же НДІ-8 (нинішній НДІКІЕТ), створений для конструювання реакторів всіх типів, і керував ним 34 роки. Інститут Доллежаля проєктував реактори всіх основних типів — енергетичні, промислові, дослідні. У 1958 році був пущений в експлуатацію двозначний реактор ЕІ-2 (Сибірська АЕС) — він виробляв енергію в промислових масштабах і збройовий плутоній. В 1964, 1967 роках пущені реактори серії АМБ Бєлоярській АЕС — першої великої АЕС в радянській енергетиці. Згодом інститут Доллежаля та інститут Курчатова спільно створили двоцільові (пізніше чисто енергетичні) реактори РБМК.

У 1961 році Доллежаль створив «ядерну» кафедру «Енергетичні машини і установки» в МВТУ і керував нею 25 років.

Могила Миколи та Олександри Доллежалей

Микола Доллежаль помер 20 листопада 2000 року. Похований на кладовищі села Козіно Одинцовського района Московської області.

Нагороди Редагувати

Чорнобильська АЕС Редагувати

Фахівець у галузі ядерної енергетики Борис Григорович Дубовський вважав, що Доллежаль особисто є справжнім винуватцем аварії на ЧАЕС і активно публікував свою думку в пресі.

У доповіді МАГАТЕ про аварії на ЧАЕС ім'я Миколи Доллежаля не згадується.

Пам'ять Редагувати

  • Ім'я присвоєно Науково-дослідному і конструкторському інституту енерготехніки.
  • У вересні 2018 року в Красносільськом районі Москви перед будівлею інституту НДІКІЕТ імені М. А. Доллежаля була утворена площа, яка отримала ім'я Доллежаля, а 30 жовтня 2019 року на площі було відкрито погруддя вченого.
  • Ім'я Миколи Доллежаля у 2010 році отримала вулиця в Подольську в мікрорайоні «Коники».
  • Ім'я Миколи Доллежаля отримав ліцей № 1 Подільського (колишнє реальне училище), де до 1917 року навчався Доллежаль
  • Премія Мінатома Росії імені Миколи Доллежаля.

Примітки Редагувати

  1. ↑ http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-677.ln-ru.dl-.pr-inf.uk-12
  2. Доллежаль Николай Антонович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  3. ↑ http://www.ras.ru/FStorage/download.aspx?Id=aeff55b6-a6ea-4fe9-bda7-ad15ddf3f5d3
  4. Доллежаль Николай Антонович — статья из Большой советской энциклопедии (3-е издание)
  5. . Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 17 березня 2022. 
  7. ↑ Соломенцева И. О. (5.11.2014). Межрегиональное общественное движение ветеранов атомной энергетики и промышленности. Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 1 лютого 2020. 
  9. . Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 1 лютого 2020. 
  10. Георгий Константинович Скрябин, Владимир Акимович Волков [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.], Институт истории естествознания и техники (Академия наук СССР), Наука и техника, Наука, 1987, стр. 152
  11. . Архів оригіналу за 22 травня 2019. Процитовано 1 лютого 2020. 
  12. . Архів оригіналу за 1 лютого 2020. Процитовано 1 лютого 2020. 
  13. . Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 1 лютого 2020. 
  14. . Москва Центр. Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018. 
  15. . Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 1 лютого 2020. 
  16. О присвоении наименований площади, улицам, бульвару и проездам микрорайона «Кузнечики» города Подольска. Официальный сайт Администрации г. Подольска. Архів оригіналу за 25 лютого 2011. Процитовано 25 лютого 2011. 
  17. А. М. Даниленко (27.12.2012). . Архів оригіналу за 8 жовтня 2019. Процитовано 1 лютого 2020. 
  18. . Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 1 лютого 2020. 

Бібліографія Редагувати

  • Основы проектирования паросиловых установок. — М.: Гос. энергетич. изд-во, 1933. — 216 с.
  • Конструирование ядерных реакторов: [Учеб. пособие для энергомашиностроит. спец. вузов]. / Под общ. ред. Н. А. Доллежаля. — М.: Энергоиздат, 1982. — 398 с.
  • Доллежаль Н. А. У истоков рукотворного мира: (записки конструктора). [ 8 жовтня 2019 у Wayback Machine.] — 4-е, дополненное. — М. : ИздАТ, 2010. — 262 с. — (Творцы ядерного века). — ISBN 978-5-86656-244-2, ISBN 5-86656-124-7, ISBN 978-5-98706-048-3.

Література Редагувати

  • Богуненко Н. Н., Пелипенко А. Д., Соснин Г. А. Доллежаль Николай Антонович // Герои атомного проекта. — Саров: Росатом, 2005. — С. 126—129. — ISBN 5-9515-0005-2.
  • Е. О. Адамов, В. К. Уласевич, А. Д. Жирнов. Патриарх реакторостроения // Вестник Российской академии наук. — 1999. — Т. 69, № 10. — С. 914—928.
  • Уласевич В. К. Главный конструктор канальных реакторов (К 105-летию со дня рождения Н. А. Доллежаля). Архивировано 29 января 2005 года.
  • Курочкіна Тамара. Учений-атомник із Оріхівщини // Запорізька правда. — 06.02.2014.
  • Ворона П. М. Доллежаль Микола Антонович [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України. — 2008.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mikola Antonovich Dollezhal nar 27 zhovtnya 1899 Omelnik nini Zaporizka oblast pom 20 listopada 2000 Moskva Rosiya radyanskij uchenij energetik konstruktor yadernih reaktoriv profesor Akademik AN SRSR 1962 chlen korespondent 1953 Dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1949 1984 Laureat troh Stalinskih 1949 1952 1953 Leninskoyi 1957 i dvoh Derzhavnih premij SRSR 1970 1976 Dollezhal Mikola AntonovichNarodivsya 15 27 zhovtnya 1899 Omelnik Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiya 1 2 Pomer 20 listopada 2000 2000 11 20 101 rik Moskva RosiyaPohovannya Kozinod Krayina SRSR Rosijska imperiya RosiyaDiyalnist fizik fizik yadernik inzhenerAlma mater Moskovskij derzhavnij tehnichnij universitet imeni Baumana 1923 3 Galuz energetikaZaklad Bilshovik 3 Gidromashd 3 Uralhimmashd 3 SVERDNIIHIMMASHd 3 Moskovskij derzhavnij tehnichnij universitet imeni Baumana 3 NIKIETd 3 Sankt Peterburzkij derzhavnij politehnichnij universitet Petra VelikogoPosada profesorVchene zvannya Spisok akademikiv AN SRSR i akademik Rosijskoyi akademiyi naukNaukovij stupin doktor tehnichnih naukAspiranti doktoranti Frenkel Mark IsaakovichChlenstvo Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSR 1 Akademiya nauk SRSR 1 Brati sestri Vladimir DollezhaldNagorodi Kurchatov Medald 2000 Dollezhal Mikola Antonovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dollyezhal Avtor prac z yadernoyi energetiki teplovih ustanovok kompresoriv Rozrobiv teoriyu avtomatichnih klapaniv porshnevogo kompresora Golovnij konstruktor reaktora pershoyi v sviti atomnoyi elektrostanciyi 4 5 Zmist 1 Zhittyepis 2 Atomnij proyekt 3 Nagorodi 4 Chornobilska AES 5 Pam yat 6 Primitki 7 Bibliografiya 8 Literatura 9 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya 27 zhovtnya 1899 roku v rodini zemskogo inzhenera shlyahovika Antona Ferdinandovicha Dollezhalya cheha za pohodzhennyam v seli Omelnik nini Zaporizka oblast Ukrayina 6 Z 1913 roku zhiv u Podolsku de navchavsya v realnomu uchilishi piznishe otrimav im ya Dollezhalya 7 V 1917 roci vstupiv do MVTU i v 1923 roci zakinchiv jogo za specialnistyu inzhenera mehanika U 1925 1930 rokah pracyuvav u proyektnih organizaciyah U 1929 roci stazhuvavsya v Yevropi v Nimechchini Chehoslovachchini Avstriyi Nezabarom pislya povernennya u zhovtni 1930 roku buv zaareshtovanij organami ODPU SRSR i perebuvav pivtora roku v tyurmi pid slidstvom Zvinuvachuvali u zv yazkah z shkidnikami zaareshtovanih u spravi Prompartiyi U sichni 1932 roku zvilnenij bez pred yavlennya zvinuvachennya Pracyuvav v odnij z pershih radyanskih kontor z sichnya 1932 po zhovten 1933 rokiv v osoblivomu konstruktorskomu byuro 8 tehnichnogo viddilu ODPU zastupnikom golovnogo inzhenera 7 Pislya perejshov do Giproazotmash Leningrad tehnichnim direktorom zastupnikom direktora z naukovoyi chastini V toj zhe chas buv priznachenij zaviduvachem kafedri himichnogo mashinobuduvannya v Leningradskomu politehnichnomu instituti U zhovtni 1934 roku perevedenij na robotu do Himmashtrest u Harkiv golovnim inzhenerom i zastupnikom keruyuchogo U kvitni 1935 roku priznachenij chlenom Tehnichnoyi radi pri Narkomati vazhkoyi promislovosti v listopadi togo zh roku golovnim inzhenerom zavodu Bilshovik Kiyiv zvidki v chervni 1938 roku perevedenij do Glavhimmash Moskva zastupnikom golovnogo inzhenera U grudni 1938 roku perejshov na robotu v naukovo doslidnij institut VIGM de propracyuvav do lipnya 1941 roku Z cogo chasu po veresen 1942 roku golovnij inzhener Uralskogo zavodu vazhkogo mashinobuduvannya Sverdlovsk 8 Atomnij proyekt RedaguvatiV 1943 roci ocholiv NDI himichnogo mashinobuduvannya Z 1946 roku Mikola Dollezhal i jogo NDI buli zalucheni do radyanskogo atomnogo proyektu proyektuyuchi pershi promislovi yaderni reaktori dlya virobnictva zbrojovogo plutoniyu agregati A AI vodografitovi ustanovki z vertikalnim roztashuvannyam grafitovih kolon ta kanaliv vodyanogo oholodzhennya Pislya uspishnih viprobuvan atomnoyi bombi vlitku 1949 roku pristupiv do rozrobki energetichnih reaktoriv dlya korabelnih ustanovok U 1954 roci pid kerivnictvom Dollezhalya buv rozroblenij pershij proyekt reaktornoyi ustanovki dlya pidvodnih chovniv vodo vodyanoyi shemi U tomu zh roci vstupila v diyu persha v sviti AES v Obninsku sercem yakoyi buv agregat AM pershij v SRSR kanalnij yadernij reaktor vodografitovoyi shemi U 1952 roci Dollezhal ocholiv Specialnij institut vin zhe NDI 8 ninishnij NDIKIET stvorenij dlya konstruyuvannya reaktoriv vsih tipiv i keruvav nim 34 roki Institut Dollezhalya proyektuvav reaktori vsih osnovnih tipiv energetichni promislovi doslidni U 1958 roci buv pushenij v ekspluataciyu dvoznachnij reaktor EI 2 Sibirska AES vin viroblyav energiyu v promislovih masshtabah i zbrojovij plutonij V 1964 1967 rokah pusheni reaktori seriyi AMB Byeloyarskij AES pershoyi velikoyi AES v radyanskij energetici Zgodom institut Dollezhalya ta institut Kurchatova spilno stvorili dvocilovi piznishe chisto energetichni reaktori RBMK U 1961 roci Dollezhal stvoriv yadernu kafedru Energetichni mashini i ustanovki v MVTU i keruvav neyu 25 rokiv nbsp Mogila Mikoli ta Oleksandri DollezhalejMikola Dollezhal pomer 20 listopada 2000 roku Pohovanij na kladovishi sela Kozino Odincovskogo rajona Moskovskoyi oblasti 9 Nagorodi RedaguvatiStalinska premiya 1949 Stalinska premiya drugogo stupenya 1952 za rozrobku konstrukciyi ta osvoyennya virobnictva potuzhnih kompresoriv visokogo tisku Stalinska premiya 1953 Leninska premiya 1957 za stvorennya Obninskoyi AES 10 11 Derzhavna premiya SRSR 1970 za stvorennya Biloyarskoyi AES imeni I V Kurchatova Derzhavna premiya SRSR 1976 dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1949 1984 shist ordeniv Lenina Orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi Orden Trudovogo Chervonogo Prapora Orden Chervonoyi Zirki Orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu II stupenya 1999 Za zaslugi pered derzhavoyu vidatnij vnesok u rozvitok atomnoyi promislovosti ta u zv yazku zi 100 richchyam z dnya narodzhennya 12 Zolota medal imeni V V Kurchatova Rosijskoyi akademiyi nauk 2000 Chornobilska AES RedaguvatiFahivec u galuzi yadernoyi energetiki Boris Grigorovich Dubovskij vvazhav sho Dollezhal osobisto ye spravzhnim vinuvatcem avariyi na ChAES i aktivno publikuvav svoyu dumku v presi U dopovidi MAGATE pro avariyi na ChAES im ya Mikoli Dollezhalya ne zgaduyetsya 13 Pam yat RedaguvatiIm ya prisvoyeno Naukovo doslidnomu i konstruktorskomu institutu energotehniki U veresni 2018 roku v Krasnosilskom rajoni Moskvi pered budivleyu institutu NDIKIET imeni M A Dollezhalya bula utvorena plosha yaka otrimala im ya Dollezhalya 14 a 30 zhovtnya 2019 roku na ploshi bulo vidkrito pogruddya vchenogo 15 Im ya Mikoli Dollezhalya u 2010 roci otrimala vulicya v Podolsku v mikrorajoni Koniki 16 Im ya Mikoli Dollezhalya otrimav licej 1 Podilskogo kolishnye realne uchilishe de do 1917 roku navchavsya Dollezhal 17 Premiya Minatoma Rosiyi imeni Mikoli Dollezhalya 18 Primitki Redaguvati a b v http www ras ru win db show per asp P id 677 ln ru dl pr inf uk 12 Dollezhal Nikolaj Antonovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 a b v g d e zh http www ras ru FStorage download aspx Id aeff55b6 a6ea 4fe9 bda7 ad15ddf3f5d3 Dollezhal Nikolaj Antonovich statya iz Bolshoj sovetskoj enciklopedii 3 e izdanie Mega enciklopediya Kirilla i Mefodiya Arhiv originalu za 10 kvitnya 2021 Procitovano 17 bereznya 2022 MGTU im N E Baumana Vypuskniki i vydayushiesya deyateli Universiteta a b Solomenceva I O 5 11 2014 115 godovshina so dnya rozhdeniya Dollezhalya N A Mezhregionalnoe obshestvennoe dvizhenie veteranov atomnoj energetiki i promyshlennosti Arhiv originalu za 1 lyutogo 2020 Procitovano 1 lyutogo 2020 Biografiya na sajte ISS Minatoma RF Mogila N A Dollezhalya na kladbishe sela Kozino Arhiv originalu za 25 lipnya 2019 Procitovano 1 lyutogo 2020 Georgij Konstantinovich Skryabin Vladimir Akimovich Volkov Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Institut istorii estestvoznaniya i tehniki Akademiya nauk SSSR Nauka i tehnika Nauka 1987 str 152 Laureaty Leninskoj premii YouTube Arhiv originalu za 22 travnya 2019 Procitovano 1 lyutogo 2020 Ukaz Prezidenta Rossijskoj Federacii ot 25 sentyabrya 1999 g 1285 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2020 Procitovano 1 lyutogo 2020 Safety Series 75 INSAG 7 Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2018 Procitovano 1 lyutogo 2020 Ploshad Akademika Dollezhalya i ulica Arhitektora Rochegova poyavyatsya v centre Moskvy Moskva Centr Arhiv originalu za 30 grudnya 2018 Procitovano 29 grudnya 2018 RIA Novosti V Moskve otkryli pamyatnik vydayushemusya konstruktoru Nikolayu Dollezhalyu Arhiv originalu za 6 listopada 2019 Procitovano 1 lyutogo 2020 O prisvoenii naimenovanij ploshadi ulicam bulvaru i proezdam mikrorajona Kuznechiki goroda Podolska Oficialnyj sajt Administracii g Podolska Arhiv originalu za 25 lyutogo 2011 Procitovano 25 lyutogo 2011 A M Danilenko 27 12 2012 100 let Realnomu uchilishu goroda Podolska Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2019 Procitovano 1 lyutogo 2020 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 11 sichnya 2020 Procitovano 1 lyutogo 2020 Bibliografiya RedaguvatiOsnovy proektirovaniya parosilovyh ustanovok M Gos energetich izd vo 1933 216 s Konstruirovanie yadernyh reaktorov Ucheb posobie dlya energomashinostroit spec vuzov Pod obsh red N A Dollezhalya M Energoizdat 1982 398 s Dollezhal N A U istokov rukotvornogo mira zapiski konstruktora Arhivovano 8 zhovtnya 2019 u Wayback Machine 4 e dopolnennoe M IzdAT 2010 262 s Tvorcy yadernogo veka ISBN 978 5 86656 244 2 ISBN 5 86656 124 7 ISBN 978 5 98706 048 3 Literatura RedaguvatiBogunenko N N Pelipenko A D Sosnin G A Dollezhal Nikolaj Antonovich Geroi atomnogo proekta Sarov Rosatom 2005 S 126 129 ISBN 5 9515 0005 2 E O Adamov V K Ulasevich A D Zhirnov Patriarh reaktorostroeniya Vestnik Rossijskoj akademii nauk 1999 T 69 10 S 914 928 Ulasevich V K Glavnyj konstruktor kanalnyh reaktorov K 105 letiyu so dnya rozhdeniya N A Dollezhalya Arhivirovano 29 yanvarya 2005 goda Kurochkina Tamara Uchenij atomnik iz Orihivshini Zaporizka pravda 06 02 2014 Vorona P M Dollezhal Mikola Antonovich Arhivovano 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini 2008 Posilannya RedaguvatiDollezhal Mikola Antonovich Sajt Geroi strany ros Biografiya na sajti ISS Minatomu RF Biografiya na sajti NDIKIET Arhivovano 26 grudnya 2017 u Wayback Machine Solomenceva I O 5 11 2014 115 godovshina so dnya rozhdeniya Dollezhalya N A Mezhregionalnoe obshestvennoe dvizhenie veteranov atomnoj energetiki i promyshlennosti Arhiv originalu za 1 lyutogo 2020 Procitovano 1 lyutogo 2020 Personalna storinka Nikolaya Antonovicha Dollezhalya na oficijnomu sajti RAN ros http wwwinfo jinr ru jinrmag win 1999 42 dol42 htm Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dollezhal Mikola Antonovich amp oldid 39807238