www.wikidata.uk-ua.nina.az

Доктрина Трумена Доктри на Тру мена англ Truman Doctrine зовнішньополітична програма висунута президентом США Гаррі Трум

Доктрина Трумена

Доктри́на Тру́мена (англ. Truman Doctrine) — зовнішньополітична програма, висунута президентом США Гаррі Труменом після Другої світової війни. Публічно озвучена 12 березня 1947 року. Основою доктрини була політика «стримування» СРСР у всьому світі.

Історія Редагувати

У розробці доктрини брали участь Джордж Кеннан, Аллен Даллес, Лой Гендерсон, Дін Ачесон та інші.

«Доктрина Трумена» була спрямована на обмеження комуністичних режимів, які посилилися після Другої світової війни 1939—1945 років, ведення безперервного тиску на СРСР та інших країн соціалістичного блоку, підтримка антикомуністичних сил та режимів. Поклала початок наданню широкої військової допомоги іншим країнам, що супроводжувалося створенням мережі військових баз на їх територіях.

Передбачала виділення в 1947/1948 фінансовому році 400 млн дол. США для надання допомоги Греції та Туреччині (Греції — 300 млн, Туреччині — 100 млн) під приводом комуністичної загрози з боку СРСР. Угоди з Грецією і Туреччиною було підписано відповідно 20 червня і 12 липня 1947 року.

Греції, де відбувалася громадянська війна, що підживлювалася радянським керівництвом з військових баз у Болгарії та Югославії, і де комуністи, заохочувані Йосип Сталіним, рвалися до влади, США надали допомогу обсягом 300 млн дол. Це дало змогу їм подолати кризу.

У тому ж 1947 році оприлюднений ще масштабніший план оздоровлення Європи — план Маршалла.

Основні події Редагувати

  • 1946
  • 1947 — загострення Палестинського питання.
  • 1948  — Резолюція Ванденберга.
  • 1949 — вихід США з післявоєнної економічної рецесії, створення блоку НАТО і розпал масового будівництва американських авіаційних баз у союзних США країнах.

Історичний контекст Редагувати

Широко відомий вислів Гаррі Трумена:

Якщо ми побачимо, що виграє Німеччина, то нам слід допомагати Росії, а якщо вигравати буде Росія, то нам слід допомагати Німеччині, і, таким чином, нехай вони вбивають якомога більше, хоча мені не хочеться ні за яких обставин бачити Гітлера в переможцях. («New York Times», 24.06.1941).

Америка не боялася військової загрози з боку СРСР. Загрозою була втрата потенційних ринків для набравшої темпи за війну американської промисловості: насамперед — ринку європейського, а за ним — і ринків у периферійних країнах, що звільняються від колоніальної залежності.

Текст промови Редагувати

Серйозність ситуації, що склалася сьогодні в світі, вимагає мого виступу перед об'єднаною сесією Конгресу. Зовнішня політика та національна безпека нашої країни знаходяться під загрозою. Один аспект існуючої ситуації, яку я представляю Вам зараз для вашого розгляду і винесення рішення, стосується Греції і Туреччини. Сполучені Штати отримали від грецького Уряду прохання про фінансову і економічну допомогу. Попередні повідомлення від американської економічної місії в Греції і повідомлення від американського посла в цій країні, підтверджують твердження грецького Уряду, що допомога вкрай необхідна, щоб Греція могла залишитися вільною країною…

…Немає ідеальних урядів. Одне з головних достоїнств демократії, проте, полягає в тому, що її вади завжди знаходяться на виду, і при демократичних процесах вони можуть бути виправлені. Уряд Греції не ідеальний. Однак він являє вісімдесят п'ять відсотків членів грецького Парламенту, які були обрані на виборах в минулому році. Іноземні спостерігачі, включаючи 692 американських, зійшлися на думці, що ці вибори були справедливими виразом волевиявлення народу Греції.

Грецький Уряд працював в атмосфері хаосу та екстремізму. Він робив помилки. Надання допомоги цій країні не означає, що Сполучені Штати потурають всьому, що грецький Уряд зробив або зробить. Ми засудили в минулому, і ми засуджуємо тепер, будь-які екстремістські заходи щодо інакомислячих і закликаємо до більшої терпимості.

Сусід Греції, Туреччина, також заслуговує на нашу увагу. Майбутнє Туреччини, як незалежної і економічно значущою країни, не менш важливо для демократичного світу, ніж майбутнє Греції. Ситуація, в якій Туреччина опинилася сьогодні, значно відрізняються від ситуації в Греції. Туреччину обійшли стороною ті лиха, які були в сусідній країні. І протягом війни, Сполучені Штати і Велика Британія надавали Туреччині матеріальну допомогу. Однак зараз Туреччина потребує нашої підтримки, щоб здійснити необхідну модернізацію для збереження її територіальної цілісності.

Британський уряд повідомив нам, що, внаслідок його власних труднощів, він не може надавати фінансову і економічну допомогу Туреччині. Як і у випадку з Грецією, ми є єдиною країною, здатною надати цю допомогу. Одна з головних цілей зовнішньої політики Сполучених Штатів — створення необхідних умов, в яких ми і інші народи світу будемо в змозі захистити спосіб життя людей, вільний від будь-якого примусу. Це було вирішальною причиною війни з Німеччиною і Японією. Наша перемога була здобута над країнами, які прагнули нав'язати свою волю і свій спосіб життя іншим націям.

Щоб гарантувати мирний розвиток народів, вільних від примусу, Сполучені Штати взяли участь у створенні Організації Об'єднаних Націй. Організація Об'єднаних Націй була створена з метою забезпечення свободи і незалежності всіх її членів. Ми повинні підтримувати вільні нації, їх демократичні установи та їх національну цілісність проти агресивних намірів з боку тоталітарних режимів, які підривають мир у всьому світі шляхом прямої або непрямої агресії, і, отже, і безпеку Сполучених Штатів.

Народам багатьох країн світу недавно нав'язали тоталітарні режими проти їхнього бажання. Уряд Сполучених Штатів робив часті протести проти політики примусу і залякування, в порушення Ялтинських угод, в Польщі, Румунії, і Болгарії. Я повинен також заявити, що в багатьох інших країнах відбувалися подібні події.

На даний момент майже кожна нація в світі повинна вибирати між альтернативними способами життя. Вибір занадто часто далеко не вільний. Один спосіб життя заснований на волі більшості і відрізняється вільними демократичними установами, вільними виборами, гарантіями свободи особистості, свободи слова та релігії, і свободи від політичного утиску. Другий спосіб життя заснований на волі меншості, насильно нав'язуваний більшості. Він відрізняється терором і утиском, керованої пресою і придушенням особистих свобод.

Я вважаю, що Сполучені Штати повинні підтримувати вільні народи, які чинять опір агресії збройного меншості або зовнішньому тиску. Я вважаю, що ми повинні допомогти у звільненні народів, щоб вони самі могли вирішувати свою власну долю. Я вважаю, що наша допомога повинна бути перш за все економічної і фінансової, яка призведе до економічної стабільності і таким чином зробить свій вплив на політичні процеси. Світ не стоїть на місці і статус-кво не непорушний. Але ми не можемо дозволити зміни в рівновазі сил в порушення Статуту Організації Об'єднаних Націй такими методами, як примус або агресія.

Потрібно подивитися на карту, щоб зрозуміти, що виживання і цілісність грецької нації мають серйозне значення в набагато більш широкій перспективі. Якби Греція підпала під контроль збройної меншини, цей ефект міг би поширитися на її сусіда, Туреччину. Безлад і анархія могли б поширитися по всьому Близькому Сходу. Крім того, зникнення Греції як незалежної держави зробило б великий вплив на вільні країни Європи, які відновлюються після війни. Це буде справжньою трагедією, якщо ці країни, які так довго боролися за свою свободу, втратили б її. Крах вільних установ і втрата незалежності був би катастрофічний не лише для них, але і для всього світу. Якщо ми опинимося не в змозі допомогти Греції і Туреччині в цей фатальний час, то це матиме далекосяжні наслідки як для Заходу, так і для Сходу.

Ми повинні зробити безпосередні і рішучі дії. Тому я прошу, щоб Конгрес надав для допомоги Греції і Туреччини 400 мільйонів доларів протягом періоду, до 30 червня 1948. На додаток до грошей, я прошу, щоб Конгрес дозволив відправлення американського цивільного і військового персоналу в Грецію і Туреччину на прохання цих країн, щоб допомогти в задачах державної модернізації і заради спостереження за використанням фінансової та матеріальної допомоги.

Сполучені Штати вклали 341 мільярд доларів в перемогу у Другій світовій війні. Це — інвестиції в світову свободу і мир у всьому світі. Допомога, яку я прошу для Греції і Туреччини, становить трохи більше ніж одну десяту частину відсотка цих інвестицій. Це — тільки здоровий глузд, що ми повинні зберегти свої інвестиції і упевнитися, що все це не було марним. Насіння тоталітарних режимів поширюються і ростуть в злій ґрунті бідності і боротьби. Вони досягають свого повного зростання, коли надія людей на краще життя померла.

Ми повинні підтримати цю надію.

Вільні народи світу звертаються до нас з проханням про підтримку їх волі. Якщо ми сумніваємося в нашому лідерстві, ми можемо поставити під загрозу мир у всьому світі. І, звичайно, ми піддамо небезпеки добробут нашої нації. Велика відповідальність покладена на нас останніми подіями.

І я впевнений, що Конгрес не відмовиться від цієї відповідальності.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Див. статтю «Створення радянської атомної бомби».


Це незавершена стаття про політику США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття з історії США.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Doktri na Tru mena angl Truman Doctrine zovnishnopolitichna programa visunuta prezidentom SShA Garri Trumenom pislya Drugoyi svitovoyi vijni Publichno ozvuchena 12 bereznya 1947 roku Osnovoyu doktrini bula politika strimuvannya SRSR u vsomu sviti Zmist 1 Istoriya 2 Osnovni podiyi 3 Istorichnij kontekst 4 Tekst promovi 5 Literatura 6 Posilannya 7 PrimitkiIstoriya RedaguvatiU rozrobci doktrini brali uchast Dzhordzh Kennan Allen Dalles Loj Genderson Din Acheson ta inshi Doktrina Trumena bula spryamovana na obmezhennya komunistichnih rezhimiv yaki posililisya pislya Drugoyi svitovoyi vijni 1939 1945 rokiv vedennya bezperervnogo tisku na SRSR ta inshih krayin socialistichnogo bloku pidtrimka antikomunistichnih sil ta rezhimiv Poklala pochatok nadannyu shirokoyi vijskovoyi dopomogi inshim krayinam sho suprovodzhuvalosya stvorennyam merezhi vijskovih baz na yih teritoriyah Peredbachala vidilennya v 1947 1948 finansovomu roci 400 mln dol SShA dlya nadannya dopomogi Greciyi ta Turechchini Greciyi 300 mln Turechchini 100 mln pid privodom komunistichnoyi zagrozi z boku SRSR Ugodi z Greciyeyu i Turechchinoyu bulo pidpisano vidpovidno 20 chervnya i 12 lipnya 1947 roku Greciyi de vidbuvalasya gromadyanska vijna sho pidzhivlyuvalasya radyanskim kerivnictvom z vijskovih baz u Bolgariyi ta Yugoslaviyi i de komunisti zaohochuvani Josip Stalinim rvalisya do vladi SShA nadali dopomogu obsyagom 300 mln dol Ce dalo zmogu yim podolati krizu U tomu zh 1947 roci oprilyudnenij she masshtabnishij plan ozdorovlennya Yevropi plan Marshalla Osnovni podiyi Redaguvati1946U lyutomu Trumen u poslanni do Kongresu rozgornuv shiroku programu z poryatunku Yevropi vid radyanskoyi ekspansiyi 5 bereznya Vinston Cherchill u prisutnosti prezidenta SShA G Trumena vistupiv u m Fulton shtat Missuri SShA z promovoyu u yakij mistivsya zaklik do stvorennya vijskovo politichnogo soyuzu Velikoyi Britaniyi ta SShA spryamovanogo proti SRSR dd 1947 zagostrennya Palestinskogo pitannya 1948 Rezolyuciya Vandenberga 1949 vihid SShA z pislyavoyennoyi ekonomichnoyi recesiyi stvorennya bloku NATO i rozpal masovogo budivnictva amerikanskih aviacijnih baz u soyuznih SShA krayinah 4 kvitnya pidpisannya Pivnichnoatlantichnogo dogovoru dd 1950 pochatok pislyavoyennoyi militarizaciyi ekonomiki SShA 25 chervnya pochatok konfliktu mizh Pivnichnoyu Koreyeyu ta Pivdennoyu Koreyeyu Korejska vijna 1950 1953 rokiv U SShA bulo ogolosheno voyennij stan i zalucheno do zbrojnih sil miljon rezervistiv dd Istorichnij kontekst RedaguvatiShiroko vidomij visliv Garri Trumena Yaksho mi pobachimo sho vigraye Nimechchina to nam slid dopomagati Rosiyi a yaksho vigravati bude Rosiya to nam slid dopomagati Nimechchini i takim chinom nehaj voni vbivayut yakomoga bilshe hocha meni ne hochetsya ni za yakih obstavin bachiti Gitlera v peremozhcyah New York Times 24 06 1941 Amerika ne boyalasya vijskovoyi zagrozi z boku SRSR 1 Zagrozoyu bula vtrata potencijnih rinkiv dlya nabravshoyi tempi za vijnu amerikanskoyi promislovosti nasampered rinku yevropejskogo a za nim i rinkiv u periferijnih krayinah sho zvilnyayutsya vid kolonialnoyi zalezhnosti Tekst promovi RedaguvatiSerjoznist situaciyi sho sklalasya sogodni v sviti vimagaye mogo vistupu pered ob yednanoyu sesiyeyu Kongresu Zovnishnya politika ta nacionalna bezpeka nashoyi krayini znahodyatsya pid zagrozoyu Odin aspekt isnuyuchoyi situaciyi yaku ya predstavlyayu Vam zaraz dlya vashogo rozglyadu i vinesennya rishennya stosuyetsya Greciyi i Turechchini Spolucheni Shtati otrimali vid greckogo Uryadu prohannya pro finansovu i ekonomichnu dopomogu Poperedni povidomlennya vid amerikanskoyi ekonomichnoyi misiyi v Greciyi i povidomlennya vid amerikanskogo posla v cij krayini pidtverdzhuyut tverdzhennya greckogo Uryadu sho dopomoga vkraj neobhidna shob Greciya mogla zalishitisya vilnoyu krayinoyu Nemaye idealnih uryadiv Odne z golovnih dostoyinstv demokratiyi prote polyagaye v tomu sho yiyi vadi zavzhdi znahodyatsya na vidu i pri demokratichnih procesah voni mozhut buti vipravleni Uryad Greciyi ne idealnij Odnak vin yavlyaye visimdesyat p yat vidsotkiv chleniv greckogo Parlamentu yaki buli obrani na viborah v minulomu roci Inozemni sposterigachi vklyuchayuchi 692 amerikanskih zijshlisya na dumci sho ci vibori buli spravedlivimi virazom voleviyavlennya narodu Greciyi Greckij Uryad pracyuvav v atmosferi haosu ta ekstremizmu Vin robiv pomilki Nadannya dopomogi cij krayini ne oznachaye sho Spolucheni Shtati poturayut vsomu sho greckij Uryad zrobiv abo zrobit Mi zasudili v minulomu i mi zasudzhuyemo teper bud yaki ekstremistski zahodi shodo inakomislyachih i zaklikayemo do bilshoyi terpimosti Susid Greciyi Turechchina takozh zaslugovuye na nashu uvagu Majbutnye Turechchini yak nezalezhnoyi i ekonomichno znachushoyu krayini ne mensh vazhlivo dlya demokratichnogo svitu nizh majbutnye Greciyi Situaciya v yakij Turechchina opinilasya sogodni znachno vidriznyayutsya vid situaciyi v Greciyi Turechchinu obijshli storonoyu ti liha yaki buli v susidnij krayini I protyagom vijni Spolucheni Shtati i Velika Britaniya nadavali Turechchini materialnu dopomogu Odnak zaraz Turechchina potrebuye nashoyi pidtrimki shob zdijsniti neobhidnu modernizaciyu dlya zberezhennya yiyi teritorialnoyi cilisnosti Britanskij uryad povidomiv nam sho vnaslidok jogo vlasnih trudnoshiv vin ne mozhe nadavati finansovu i ekonomichnu dopomogu Turechchini Yak i u vipadku z Greciyeyu mi ye yedinoyu krayinoyu zdatnoyu nadati cyu dopomogu Odna z golovnih cilej zovnishnoyi politiki Spoluchenih Shtativ stvorennya neobhidnih umov v yakih mi i inshi narodi svitu budemo v zmozi zahistiti sposib zhittya lyudej vilnij vid bud yakogo primusu Ce bulo virishalnoyu prichinoyu vijni z Nimechchinoyu i Yaponiyeyu Nasha peremoga bula zdobuta nad krayinami yaki pragnuli nav yazati svoyu volyu i svij sposib zhittya inshim naciyam Shob garantuvati mirnij rozvitok narodiv vilnih vid primusu Spolucheni Shtati vzyali uchast u stvorenni Organizaciyi Ob yednanih Nacij Organizaciya Ob yednanih Nacij bula stvorena z metoyu zabezpechennya svobodi i nezalezhnosti vsih yiyi chleniv Mi povinni pidtrimuvati vilni naciyi yih demokratichni ustanovi ta yih nacionalnu cilisnist proti agresivnih namiriv z boku totalitarnih rezhimiv yaki pidrivayut mir u vsomu sviti shlyahom pryamoyi abo nepryamoyi agresiyi i otzhe i bezpeku Spoluchenih Shtativ Narodam bagatoh krayin svitu nedavno nav yazali totalitarni rezhimi proti yihnogo bazhannya Uryad Spoluchenih Shtativ robiv chasti protesti proti politiki primusu i zalyakuvannya v porushennya Yaltinskih ugod v Polshi Rumuniyi i Bolgariyi Ya povinen takozh zayaviti sho v bagatoh inshih krayinah vidbuvalisya podibni podiyi Na danij moment majzhe kozhna naciya v sviti povinna vibirati mizh alternativnimi sposobami zhittya Vibir zanadto chasto daleko ne vilnij Odin sposib zhittya zasnovanij na voli bilshosti i vidriznyayetsya vilnimi demokratichnimi ustanovami vilnimi viborami garantiyami svobodi osobistosti svobodi slova ta religiyi i svobodi vid politichnogo utisku Drugij sposib zhittya zasnovanij na voli menshosti nasilno nav yazuvanij bilshosti Vin vidriznyayetsya terorom i utiskom kerovanoyi presoyu i pridushennyam osobistih svobod Ya vvazhayu sho Spolucheni Shtati povinni pidtrimuvati vilni narodi yaki chinyat opir agresiyi zbrojnogo menshosti abo zovnishnomu tisku Ya vvazhayu sho mi povinni dopomogti u zvilnenni narodiv shob voni sami mogli virishuvati svoyu vlasnu dolyu Ya vvazhayu sho nasha dopomoga povinna buti persh za vse ekonomichnoyi i finansovoyi yaka prizvede do ekonomichnoyi stabilnosti i takim chinom zrobit svij vpliv na politichni procesi Svit ne stoyit na misci i status kvo ne neporushnij Ale mi ne mozhemo dozvoliti zmini v rivnovazi sil v porushennya Statutu Organizaciyi Ob yednanih Nacij takimi metodami yak primus abo agresiya Potribno podivitisya na kartu shob zrozumiti sho vizhivannya i cilisnist greckoyi naciyi mayut serjozne znachennya v nabagato bilsh shirokij perspektivi Yakbi Greciya pidpala pid kontrol zbrojnoyi menshini cej efekt mig bi poshiritisya na yiyi susida Turechchinu Bezlad i anarhiya mogli b poshiritisya po vsomu Blizkomu Shodu Krim togo zniknennya Greciyi yak nezalezhnoyi derzhavi zrobilo b velikij vpliv na vilni krayini Yevropi yaki vidnovlyuyutsya pislya vijni Ce bude spravzhnoyu tragediyeyu yaksho ci krayini yaki tak dovgo borolisya za svoyu svobodu vtratili b yiyi Krah vilnih ustanov i vtrata nezalezhnosti buv bi katastrofichnij ne lishe dlya nih ale i dlya vsogo svitu Yaksho mi opinimosya ne v zmozi dopomogti Greciyi i Turechchini v cej fatalnij chas to ce matime dalekosyazhni naslidki yak dlya Zahodu tak i dlya Shodu Mi povinni zrobiti bezposeredni i rishuchi diyi Tomu ya proshu shob Kongres nadav dlya dopomogi Greciyi i Turechchini 400 miljoniv dolariv protyagom periodu do 30 chervnya 1948 Na dodatok do groshej ya proshu shob Kongres dozvoliv vidpravlennya amerikanskogo civilnogo i vijskovogo personalu v Greciyu i Turechchinu na prohannya cih krayin shob dopomogti v zadachah derzhavnoyi modernizaciyi i zaradi sposterezhennya za vikoristannyam finansovoyi ta materialnoyi dopomogi Spolucheni Shtati vklali 341 milyard dolariv v peremogu u Drugij svitovij vijni Ce investiciyi v svitovu svobodu i mir u vsomu sviti Dopomoga yaku ya proshu dlya Greciyi i Turechchini stanovit trohi bilshe nizh odnu desyatu chastinu vidsotka cih investicij Ce tilki zdorovij gluzd sho mi povinni zberegti svoyi investiciyi i upevnitisya sho vse ce ne bulo marnim Nasinnya totalitarnih rezhimiv poshiryuyutsya i rostut v zlij grunti bidnosti i borotbi Voni dosyagayut svogo povnogo zrostannya koli nadiya lyudej na krashe zhittya pomerla Mi povinni pidtrimati cyu nadiyu Vilni narodi svitu zvertayutsya do nas z prohannyam pro pidtrimku yih voli Yaksho mi sumnivayemosya v nashomu liderstvi mi mozhemo postaviti pid zagrozu mir u vsomu sviti I zvichajno mi piddamo nebezpeki dobrobut nashoyi naciyi Velika vidpovidalnist pokladena na nas ostannimi podiyami I ya vpevnenij sho Kongres ne vidmovitsya vid ciyeyi vidpovidalnosti Literatura RedaguvatiV I Golovchenko Trumena doktrina Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 V Manzhola Strimuvannya doktrina 1947 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 V Manzhola C Bozhko Strimuvannya doktrina 1947 Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 693 ISBN 978 966 611 818 2Posilannya RedaguvatiTrumena doktrina Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Primitki Redaguvati Div stattyu Stvorennya radyanskoyi atomnoyi bombi nbsp Ce nezavershena stattya pro politiku SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya z istoriyi SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Doktrina Trumena amp oldid 40152169