Довжанська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Острозького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Довжок.
Історія ред.
Довжоцька волость існувала до 1923 року. До кінця 1920 року волость входила до складу Острозького повіту.
18 березня 1921 року, після підписання мирної угоди («Ризький мир») між РРФСР і УСРР, з одного боку, та Польщею — з другого, був прокладений новий державний кордон, який поділив Волинську губернію на дві частини — до Польщі відійшли 6 повітів губернії, а також 5 волостей Острозького повіту, інші дев'ять волостей, у тому числі Довжанська, відійшли до Заславського повіту УСРР.
Кордон "відрізав" на польський бік 5 сіл волості — Дуліби, Майків, Пашуки, Крилів, Черниця, — до Острозького повіту. Після 1939 року ці села не були приєднані до складу Хмельницької області, а увійшли до складу новоствореної Рівненської області.
7 березня 1923 року замість повітів і волостей був запроваджений поділ губерній на округи та райони. Волость увійшла до складу Ганнопільського району, Шепетівської округи.
Зараз більша частина територія колишньої волості знаходиться в межах Славутського району, Хмельницької області.
Адміністративний устрій ред.
Станом на 1885 рік волость складалася з 11 поселень та 9 сільських громад. Населення — 5844 осіб (2846 чоловічої статі та 2998 — жіночої), 553 дворових господарства.
Основні поселення волості:
- Довжок — колишнє власницьке село, при струмкові Галеболото за 34 версти від повітового міста, 742 особи, 95 дворів, православна церква, постоялий будинок, вітряк.
- Киликиїв — колишнє державне містечко при річці Кирчик, 1090 осіб, 107 дворів, православна церква, школа, 3 ярмарки.
- Клепачі — колишнє власницьке село при річці Нирка, 588 осіб, 77 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, вітряк.
- Крилів — колишнє державне село, 1201 особа, 93 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Малий Скнит — колишнє власницьке село при річці Заката, 409 осіб, 41 двір, православна церква.
- Плоска — колишнє власницьке село, 326 осіб, 33 двори, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини, винокурний завод.
- Черниця — колишнє державне село при річці Грабарка, 556 осіб, 47 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
Посилання ред.
- Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 26 листопада 2014.
- Постанова ВУЦВК від 7.03.1923 року «Про адміністраційно-територіяльний поділ Волині» (Збірник узаконень України за 1923 р., № 18-19, ст. 306)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Джерела ред.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 190–191, 232. (рос. дореф.)
| Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |