Петро Олексійович Днєпров (рос. Пётр Алексеевич Днепров; 16 січня 1919, Островка — 23 липня 1974, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни заступник командира танкового батальйону 44-ї гвардійської танкової бригади 11-го гвардійського танкового корпусу 1-ї гвардійської танкової армії 1-го Білоруського фронту, гвардії капітан.
Петро Олексійович Днєпров | |
---|---|
рос. Пётр Алексеевич Днепров | |
Народження | 16 січня 1919 Островка, Татарстан |
Смерть | 23 липня 1974 (55 років) Київ |
Поховання | Лук'янівське військове кладовище |
Країна | СРСР |
Рід військ | танкові війська |
Партія | КПРС |
Звання | Майор |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 16 січня 1919 року в селі Островці (нині Муслюмовського району Татарстану) в селянській родині. Росіянин. Член КПРС з 1942 року. Освіта неповна середня. Працював топографом в Середньоазіатському геологічному тресті, потім у колгоспі Уфимського району Башкирії.
У Червоній Армії з 1939 року. У 1941 році закінчив танкову школу. Учасник німецько-радянської війни з 1941 року.
Особливо відзначився в боях при звільненні Польщі. З 14 по 18 січня 1945 року він керував розвідкою передового загону бригади. Раптово для противника його загін вийшов до річки Пилиці і знайшов брід, забезпечивши тим самим переправу частин бригади. Пізніше загін під командуванням П. О. Днєпрова стрімко увірвався до польського міста Ловича і захопив замінований міст через річку Бзуру, не давши противникові його підірвати, чим забезпечив швидке і безперешкодне просування частин корпусу.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 лютого 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому геройство і мужність гвардії капітану Днєпрову Петру Олексійовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5237).
Після війни гвардії майор Днєпров П. О. — В запасі. Працював у партійних органах, потім інженером Облпромпобутгазу в Києві. Помер 23 липня 1974 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.
Нагороджений орденом Леніна, орденом Червоної Зірки, медалями.
Література
- Герои Советского Союза — наши земляки. Книга 1. Казань, 1982
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987
- Подвиги их — бессмертны. — Уфа: Китап, 2000.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Oleksijovich Dnyeprov ros Pyotr Alekseevich Dneprov 16 sichnya 1919 Ostrovka 23 lipnya 1974 Kiyiv radyanskij oficer Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki nimecko radyanskoyi vijni zastupnik komandira tankovogo bataljonu 44 yi gvardijskoyi tankovoyi brigadi 11 go gvardijskogo tankovogo korpusu 1 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi 1 go Biloruskogo frontu gvardiyi kapitan Petro Oleksijovich Dnyeprovros Pyotr Alekseevich DneprovNarodzhennya16 sichnya 1919 1919 01 16 Ostrovka TatarstanSmert23 lipnya 1974 1974 07 23 55 rokiv KiyivPohovannyaLuk yanivske vijskove kladovisheKrayina SRSRRid vijsk tankovi vijskaPartiyaKPRSZvannya MajorVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 16 sichnya 1919 roku v seli Ostrovci nini Muslyumovskogo rajonu Tatarstanu v selyanskij rodini Rosiyanin Chlen KPRS z 1942 roku Osvita nepovna serednya Pracyuvav topografom v Serednoaziatskomu geologichnomu tresti potim u kolgospi Ufimskogo rajonu Bashkiriyi U Chervonij Armiyi z 1939 roku U 1941 roci zakinchiv tankovu shkolu Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni z 1941 roku Osoblivo vidznachivsya v boyah pri zvilnenni Polshi Z 14 po 18 sichnya 1945 roku vin keruvav rozvidkoyu peredovogo zagonu brigadi Raptovo dlya protivnika jogo zagin vijshov do richki Pilici i znajshov brid zabezpechivshi tim samim perepravu chastin brigadi Piznishe zagin pid komanduvannyam P O Dnyeprova strimko uvirvavsya do polskogo mista Lovicha i zahopiv zaminovanij mist cherez richku Bzuru ne davshi protivnikovi jogo pidirvati chim zabezpechiv shvidke i bezpereshkodne prosuvannya chastin korpusu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 27 lyutogo 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya i proyavleni pri comu gerojstvo i muzhnist gvardiyi kapitanu Dnyeprovu Petru Oleksijovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 5237 Mogila Petra Dnyeprova Pislya vijni gvardiyi major Dnyeprov P O V zapasi Pracyuvav u partijnih organah potim inzhenerom Oblprompobutgazu v Kiyevi Pomer 23 lipnya 1974 roku Pohovanij u Kiyevi na Luk yanivskomu vijskovomu kladovishi Nagorodzhenij ordenom Lenina ordenom Chervonoyi Zirki medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza nashi zemlyaki Kniga 1 Kazan 1982 Geroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voeniz 1987 Podvigi ih bessmertny Ufa Kitap 2000