Дискордіанізм — пародія на релігію чи релігія, що маскується під пародію. На відміну від традиційних релігій, що проповідують гармонію, дискордіанізм обожнює хаос. Головним божеством дискордіанізму є Ерида (давньоримське ім'я якої було Discordia), давньогрецька богиня розбрату, яка підкинула яблуко розбрату під час весілля у Пелея.
Основоположна книга — Principia Discordia (1958 чи 1959), написана Омаром Хаямом Равенхурстом (Керрі Торнлі) та Малакліпсом Молодшим (Грег Хілл).
Світову популярність дискордіанство отримало завдяки Роберту Антону Вілсону, який широко освітив його в своєму романі «Іллюмінатус!» (1975).
Див. також ред.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дискордіанізм |
- THE PRINCIPIA DISCORDIA or, How I Found the Goddess and What I Did To Her When I Found Her [ 21 січня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Principia Discordia [ 8 квітня 2014 у Wayback Machine.]
В іншому мовному розділі є повніша стаття Discordianism(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|