www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дивногір я рос Дивногорье заповідник й плато у Лискинському районі Воронізької області Росії Знаходиться за 10 км на зах

Дивногір'я

Дивногір'я (рос. Дивногорье) — заповідник й плато у Лискинському районі Воронізької області Росії. Знаходиться за 10 км на захід від Лісків на правому березі річки Дон. На цих теренах, що здавна були заселені українцями (цей регіон має назву Східна або Північна Слобожанщина), існує повір'я, що в одній з печер є підземний хід, що веде до Києва.

Дивногір'я
50°58′ пн. ш. 39°18′ сх. д. / 50.967° пн. ш. 39.300° сх. д. / 50.967; 39.300Координати: 50°58′ пн. ш. 39°18′ сх. д. / 50.967° пн. ш. 39.300° сх. д. / 50.967; 39.300
Країна  Росія
Регіон Лискинський район
Тип природний заповідник
нагір'я і особливо охоронювана природна територія Росіїd
Дивногір'я
Дивногір'я (Росія)
 Дивногір'я у Вікісховищі
Панорама Дивногір'я.
Великі Дива

Музей тут заснований в 1988 році, а у 1991 він отримав статус заповідника. Площа музею-заповідника понад 11 км ².

З геологічної точки зору Дивногір'я представляє крейдяні відкладення на поверхні землі. Верхній шар складається на 15-20% з крейди. Нижче 80 метрів шар чистої крейди. Верхній шар зазнає ерозії вивітрювання. Через круті схили плато мало зазнало антропогенних змін. На плато виростають понад 250 видів рослин. Назву Дивногір'я місцевість отримала за крейдяні стовпи, які люди називають «дивами».

На території заповідника розташовуються печерні крейдяні церкви XVII сторіччя (Церква Сицилійської ікони Божої Матері, Церква Іоанна Предтечі й Дивногірська-3), Дивногірський Свято-Успенський монастир (XVII століття ).

Тут знаходиться Маяцьке городище IX - X сторіччя ів (залишки середньовічної фортеці й кладовище) й Маяцький гончарний комплекс IX-X сторіч.

Історія ред.

Найдивовижнішими природними куточками Східної Слобожанщини є райони крейдяних гір на правому березі річки Дон, на території сучасної Воронізької області. Ці місцевості були остаточно заселені українцями у середині XVII століття, і майже відразу були присвячені Богові: тут побудовані найзначніші українські монастирі Східної Слобожанщини - Дивногірський та Білогірський.

Свою назву Дивногір’я отримало від величних крейдяних стовпів, пам’яток природи, які місцеві українці називають «дивами» (від слова «диво»). Колись тут жили сіверяни, але під натиском кочовиків вони були змушені покинути ці предківські землі. Повернулися сюди їхні нащадки – українські слобідські козаки.

Вперше у писемних джерелах «Дивногір’я» згадується у записах Гната Смол’янина, учасника подорожі київського митрополита Пимена до Царгороду 1389-го року. «Приплили до Тихої Сосни, і бачили стовпи каменю білого, дивно ж і чудово стоять поруч, як стоги малі, білі і світлі дуже, над рікою над Сосною». Тиха Сосна – це місцева річка, яка протікає неподалік від Дивногір’я та міста Острогозька.

Українські ченці з’явилися тут разом з українськими козаками полковника Зиньківського, який заснував неподалік від цього місця столицю Острогозького полку. Народні перекази називають першими будівниками печер у скелях Дивногір’я двох київських ченців – Йоасафа і Ксенофонта. Сам полковник Зиньківський був найповажнішим вкладником Дивногірського монастиря. 26 вересня 1670-го року під стінами чернечої оселі відбувся бій між острогозькими козаками та царськими військами. Росіяни перемогли, і українці не змогли вибороти незалежності для свого полку, а самого полковника Зиньківського було страчено разом з жінкою, а багатьох острогозьких козаків повішено на шибеницях, що поставили вздовж річки Тихої Сосни безжальні кати. З цього часу на довгі роки пам’ять про першого острогозького полковника та його побратимів таємно вшановувалася дивногірськими ченцями у печерному монастирі.

Музей «Українське подвір'я» у Дивногір'ї ред.

Заснований 2008-го року.

Фотозвіт про відвідини музею. [ 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]

Фотогалерея ред.

Дивногірський монастир ред.

Література ред.

Див. також ред.

  • Печера Шатрище

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Земля воронежская ISBN 5-9900826-1-4
  2. «Хождение Пименово в Царьград». Никоновская летопись. ПСРЛ. Т. 11. С. 95-96.(рос.)
  3. Подворье украинских переселенцев (музей-заповедник «Дивногорье»). // Панорамный Воронеж. [ 19 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Divnogir ya ros Divnogore zapovidnik j plato u Liskinskomu rajoni Voronizkoyi oblasti Rosiyi Znahoditsya za 10 km na zahid vid Liskiv na pravomu berezi richki Don Na cih terenah sho zdavna buli zaseleni ukrayincyami cej region maye nazvu Shidna abo Pivnichna Slobozhanshina isnuye povir ya sho v odnij z pecher ye pidzemnij hid sho vede do Kiyeva Divnogir ya50 58 pn sh 39 18 sh d 50 967 pn sh 39 300 sh d 50 967 39 300 Koordinati 50 58 pn sh 39 18 sh d 50 967 pn sh 39 300 sh d 50 967 39 300Krayina RosiyaRegion Liskinskij rajonTip prirodnij zapovidnik nagir ya i osoblivo ohoronyuvana prirodna teritoriya RosiyidDivnogir yaDivnogir ya Rosiya Divnogir ya u VikishovishiPanorama Divnogir ya Veliki DivaMuzej tut zasnovanij v 1988 roci a u 1991 vin otrimav status zapovidnika Plosha muzeyu zapovidnika ponad 11 km Z geologichnoyi tochki zoru Divnogir ya predstavlyaye krejdyani vidkladennya na poverhni zemli Verhnij shar skladayetsya na 15 20 z krejdi Nizhche 80 metriv shar chistoyi krejdi Verhnij shar zaznaye eroziyi vivitryuvannya Cherez kruti shili plato malo zaznalo antropogennih zmin Na plato virostayut ponad 250 vidiv roslin Nazvu Divnogir yamiscevist otrimala za krejdyani stovpi yaki lyudi nazivayut divami Na teritoriyi zapovidnika roztashovuyutsya pecherni krejdyani cerkvi XVII storichchya Cerkva Sicilijskoyi ikoni Bozhoyi Materi Cerkva Ioanna Predtechi j Divnogirska 3 Divnogirskij Svyato Uspenskij monastir XVII stolittya Tut znahoditsya Mayacke gorodishe IX X storichchya iv zalishki serednovichnoyi forteci j kladovishe j Mayackij goncharnij kompleks IX X storich 1 Zmist 1 Istoriya 2 Muzej Ukrayinske podvir ya u Divnogir yi 3 Fotogalereya 4 Divnogirskij monastir 5 Literatura 6 Div takozh 7 Posilannya 8 PrimitkiIstoriya red Najdivovizhnishimi prirodnimi kutochkami Shidnoyi Slobozhanshini ye rajoni krejdyanih gir na pravomu berezi richki Don na teritoriyi suchasnoyi Voronizkoyi oblasti Ci miscevosti buli ostatochno zaseleni ukrayincyami u seredini XVII stolittya i majzhe vidrazu buli prisvyacheni Bogovi tut pobudovani najznachnishi ukrayinski monastiri Shidnoyi Slobozhanshini Divnogirskij ta Bilogirskij Svoyu nazvu Divnogir ya otrimalo vid velichnih krejdyanih stovpiv pam yatok prirodi yaki miscevi ukrayinci nazivayut divami vid slova divo Kolis tut zhili siveryani ale pid natiskom kochovikiv voni buli zmusheni pokinuti ci predkivski zemli Povernulisya syudi yihni nashadki ukrayinski slobidski kozaki Vpershe u pisemnih dzherelah Divnogir ya zgaduyetsya u zapisah Gnata Smol yanina uchasnika podorozhi kiyivskogo mitropolita Pimena do Cargorodu 1389 go roku Priplili do Tihoyi Sosni i bachili stovpi kamenyu bilogo divno zh i chudovo stoyat poruch yak stogi mali bili i svitli duzhe nad rikoyu nad Sosnoyu 2 Tiha Sosna ce misceva richka yaka protikaye nepodalik vid Divnogir ya ta mista Ostrogozka Ukrayinski chenci z yavilisya tut razom z ukrayinskimi kozakami polkovnika Zinkivskogo yakij zasnuvav nepodalik vid cogo miscya stolicyu Ostrogozkogo polku Narodni perekazi nazivayut pershimi budivnikami pecher u skelyah Divnogir ya dvoh kiyivskih chenciv Joasafa i Ksenofonta Sam polkovnik Zinkivskij buv najpovazhnishim vkladnikom Divnogirskogo monastirya 26 veresnya 1670 go roku pid stinami chernechoyi oseli vidbuvsya bij mizh ostrogozkimi kozakami ta carskimi vijskami Rosiyani peremogli i ukrayinci ne zmogli viboroti nezalezhnosti dlya svogo polku a samogo polkovnika Zinkivskogo bulo stracheno razom z zhinkoyu a bagatoh ostrogozkih kozakiv povisheno na shibenicyah sho postavili vzdovzh richki Tihoyi Sosni bezzhalni kati Z cogo chasu na dovgi roki pam yat pro pershogo ostrogozkogo polkovnika ta jogo pobratimiv tayemno vshanovuvalasya divnogirskimi chencyami u pechernomu monastiri Muzej Ukrayinske podvir ya u Divnogir yi red Zasnovanij 2008 go roku 3 Fotozvit pro vidvidini muzeyu Arhivovano 19 serpnya 2014 u Wayback Machine Fotogalereya red nbsp nbsp nbsp Divnogirskij monastir red nbsp Divnogirskij monastir nbsp Pechernij hram Literatura red Markov E L Poezdka v Divnogore ros Russkij vestnik 1891 Igor Rozdobudko Ukrayinski monastiri Shidnoyi Slobozhanshini Divnogir ya ta Bilogir ya Shidna Slobozhanshina Ukrayinci navkolo Ukrayini Arhivovano 19 serpnya 2014 u Wayback Machine Div takozh red Pechera ShatrishePosilannya red Oficijnij sajt Arhivovano 11 chervnya 2022 u Wayback Machine ros Gubernator Voronizkoyi oblasti proviv divnu nich v Divnogir ya Komuna 13 07 2009 nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Opis Velikih Div ta Shatrisha na sajti PRO Speleo Arhivovano 17 sichnya 2012 u Wayback Machine Primitki red Zemlya voronezhskaya ISBN 5 9900826 1 4 Hozhdenie Pimenovo v Cargrad Nikonovskaya letopis PSRL T 11 S 95 96 ros Podvore ukrainskih pereselencev muzej zapovednik Divnogore Panoramnyj Voronezh Arhivovano 19 serpnya 2014 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Divnogir 27ya amp oldid 40374634