www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дзиндра Михайло Васильович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дзиндра Працював у містах Вплив Народився 8

Дзиндра Михайло Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дзиндра.

Дзиндра Михайло Васильович
Народився 8 листопада 1921(1921-11-08)
с. Демня
Помер 8 вересня 2006(2006-09-08) (84 роки)
м. Львів
Поховання
Личаківський цвинтар : 

Громадянство США
Національність українець
Діяльність художник, скульптор
Вчителі Севера Іван Васильович
Напрямок модернізм, абстрактна скульптура
Жанр живопис, графіка, скульптура
Брати, сестри Дзиндра Євген Васильович і Дзиндра Степан Васильович
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Миха́йло Васи́льович Дзи́ндра (8 листопада 1921 (1920 за документами), с. Демня — 8 вересня 2006, Львів) — художник, графік, скульптор, архітектор. Брат українських скульпторів Степана і Євгена Дзиндрів.

Життєпис ред.

Народився в с. Демня Миколаївського району на Львівщині. З раннього віку почав займатись скульптурним ремеслом. Після смерті батьків у 1935(?) році переїжджає до Львова, де стає учнем у майстерні скульптора Андрія Коверка.

У період німецької окупації (1941—1944) навчався у львівській «Мистецько-промисловій школі» (нині — Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша). Там його викладачами були скульптори Богдан Мухін та Іван Севера.

Після закінчення Художньо-промислової школи художник виїхав у Братиславу (Чехословаччина), де спершу працює у столярному цеху меблевої фабрики, а згодом організовує школу декоративної різьби для глухонімих дітей.

Через рік переїздить до Німеччини, потрапляє в американський табір для біженців під Мюнхеном (9 травня 1945 року), де зустрічається зі своїми колегами та майбутніми друзями Юрієм Соловієм, Григором Круком та іншими.

У 1951 році Дзиндра разом зі своєю сім'єю вирушає до Сполучених Штатів Америки та оселяється в передмісті Нью-Йорку. У 1963 році виставляє свої твори в Українському народному домі, на цей час він мав уже 70 тематичних робіт. У той самий час знайомиться з Олександром Архипенком, відвідує сучасні американські музеї та повністю переосмислює свою творчу практику, що призводить до імпульсивного рішення — нищити все створене за попередні роки, майже всі скульптури. Загалом, 1963—1968 роки — нелегкі в його творчості, вони характеризуються великим застоєм, нереалізованістю. І лише в 1968 році він знову починає працювати, з'являється «Печерна людина» — одна з перших робіт, створена в модерністській манері та новому для автора матеріалі — бетонна суміш, будівельна сітка та фасадна фарба.

У 1991 році після проголошення в Україні незалежності Михайло Дзиндра повертається на Батьківщину. Саме тут виникає ідея створити музей сучасного мистецтва. Хоча вже у Флориді його донька придбала земельну ділянку для будівництва музею, Дзиндра приймає рішення перевезти майже всі свої роботи до України та побудувати музей саме тут. У 2005 році в селищі Брюховичі, поруч зі Львовом відкрито музей площею 1409 м², спроєктований самим скульптором, який заповів його українському народу в особі Львівської національної галереї мистецтв та був названий — «Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри».

Помер Михайло Дзиндра 8 вересня 2006 року, похований на Личаківському цвинтарі.

Нагороди ред.

  • Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2006) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, популяризацію історичних та сучасних надбань українського народу, активну участь у житті закордонної української громади

У літературі ред.

Дитинство Михайла описане в книзі для дітей «Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет Тетчер».

Примітки ред.

  1. . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 15 березня 2021. 
  2. Анастасія Крачковська про Евариста Ґалуа, Теодора Рузвельта, Енді Воргола, Михайла Дзиндру, Марґарет Тетчер: для молодшого та середнього шкільного віку / А. Крачковська ; літературний редактор І. Андрусяк ; художник Н. Пастушенко. — Київ : Грані-Т, 2009. — 88 сторінок: ілюстрації ; 20 см. — («Життя видатних дітей»). — 3000 примірників. — ISBN 978-966-465-209-1 (в оправі)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dzindra Pracyuvav u mistah Vpliv Dzindra Mihajlo VasilovichNarodivsya 8 listopada 1921 1921 11 08 s DemnyaPomer 8 veresnya 2006 2006 09 08 84 roki m LvivPohovannya Lichakivskij cvintar Gromadyanstvo SShANacionalnist ukrayinecDiyalnist hudozhnik skulptorVchiteli Severa Ivan VasilovichNapryamok modernizm abstraktna skulpturaZhanr zhivopis grafika skulpturaBrati sestri Dzindra Yevgen Vasilovich i Dzindra Stepan VasilovichNagorodi Orden Za zaslugi III stupenyaMiha jlo Vasi lovich Dzi ndra 8 listopada 1921 1920 za dokumentami s Demnya 8 veresnya 2006 Lviv hudozhnik grafik skulptor arhitektor Brat ukrayinskih skulptoriv Stepana i Yevgena Dzindriv Zmist 1 Zhittyepis 2 Nagorodi 3 U literaturi 4 Primitki 5 PosilannyaZhittyepis red Narodivsya v s Demnya Mikolayivskogo rajonu na Lvivshini Z rannogo viku pochav zajmatis skulpturnim remeslom Pislya smerti batkiv u 1935 roci pereyizhdzhaye do Lvova de staye uchnem u majsterni skulptora Andriya Koverka U period nimeckoyi okupaciyi 1941 1944 navchavsya u lvivskij Mistecko promislovij shkoli nini Lvivskij derzhavnij koledzh dekorativnogo i uzhitkovogo mistectva imeni Ivana Trusha Tam jogo vikladachami buli skulptori Bogdan Muhin ta Ivan Severa Pislya zakinchennya Hudozhno promislovoyi shkoli hudozhnik viyihav u Bratislavu Chehoslovachchina de spershu pracyuye u stolyarnomu cehu meblevoyi fabriki a zgodom organizovuye shkolu dekorativnoyi rizbi dlya gluhonimih ditej Cherez rik pereyizdit do Nimechchini potraplyaye v amerikanskij tabir dlya bizhenciv pid Myunhenom 9 travnya 1945 roku de zustrichayetsya zi svoyimi kolegami ta majbutnimi druzyami Yuriyem Soloviyem Grigorom Krukom ta inshimi U 1951 roci Dzindra razom zi svoyeyu sim yeyu virushaye do Spoluchenih Shtativ Ameriki ta oselyayetsya v peredmisti Nyu Jorku U 1963 roci vistavlyaye svoyi tvori v Ukrayinskomu narodnomu domi na cej chas vin mav uzhe 70 tematichnih robit U toj samij chas znajomitsya z Oleksandrom Arhipenkom vidviduye suchasni amerikanski muzeyi ta povnistyu pereosmislyuye svoyu tvorchu praktiku sho prizvodit do impulsivnogo rishennya nishiti vse stvorene za poperedni roki majzhe vsi skulpturi Zagalom 1963 1968 roki nelegki v jogo tvorchosti voni harakterizuyutsya velikim zastoyem nerealizovanistyu I lishe v 1968 roci vin znovu pochinaye pracyuvati z yavlyayetsya Pecherna lyudina odna z pershih robit stvorena v modernistskij maneri ta novomu dlya avtora materiali betonna sumish budivelna sitka ta fasadna farba U 1991 roci pislya progoloshennya v Ukrayini nezalezhnosti Mihajlo Dzindra povertayetsya na Batkivshinu Same tut vinikaye ideya stvoriti muzej suchasnogo mistectva Hocha vzhe u Floridi jogo donka pridbala zemelnu dilyanku dlya budivnictva muzeyu Dzindra prijmaye rishennya perevezti majzhe vsi svoyi roboti do Ukrayini ta pobuduvati muzej same tut U 2005 roci v selishi Bryuhovichi poruch zi Lvovom vidkrito muzej plosheyu 1409 m sproyektovanij samim skulptorom yakij zapoviv jogo ukrayinskomu narodu v osobi Lvivskoyi nacionalnoyi galereyi mistectv ta buv nazvanij Muzej modernoyi skulpturi Mihajla Dzindri Pomer Mihajlo Dzindra 8 veresnya 2006 roku pohovanij na Lichakivskomu cvintari Nagorodi red Orden Za zaslugi III stupenya 2006 za vagomij osobistij vnesok u zmicnennya mizhnarodnogo avtoritetu Ukrayini populyarizaciyu istorichnih ta suchasnih nadban ukrayinskogo narodu aktivnu uchast u zhitti zakordonnoyi ukrayinskoyi gromadi 1 U literaturi red Ditinstvo Mihajla opisane v knizi dlya ditej Anastasiya Krachkovska pro Evarista Galua Teodora Ruzvelta Endi Vorgola Mihajla Dzindru Margaret Tetcher 2 Primitki red Pro nagorodzhennya predstavnikiv svitovogo ukrayinstva z nagodi 15 yi richnici nezalezhnosti Ukrayini zakon rada gov ua Arhiv originalu za 28 chervnya 2021 Procitovano 15 bereznya 2021 Anastasiya Krachkovska pro Evarista Galua Teodora Ruzvelta Endi Vorgola Mihajla Dzindru Margaret Tetcher dlya molodshogo ta serednogo shkilnogo viku A Krachkovska literaturnij redaktor I Andrusyak hudozhnik N Pastushenko Kiyiv Grani T 2009 88 storinok ilyustraciyi 20 sm Zhittya vidatnih ditej 3000 primirnikiv ISBN 978 966 465 209 1 v opravi Posilannya red R M Yaciv 2007 Dzindra Mihajlo Vasilovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Arhiv originalu za 14 travnya 2018 Procitovano 13 travnya 2018 Valentina Serdyuk 26 serpnya 2008 Dzindra skulptor yakij podaruvav Lvovu vse ZAXID NET Arhiv originalu za 14 travnya 2018 Procitovano 13 travnya 2018 Muzej modernoyi skulpturi Mihajla Dzindri Mogila Mihajla Dzindri na Lichakivskomu kladovishi Vovk V Svyatij gaj Bosque sagrado Opovidannya do skulptur Mihajla Dzindri Arhivovano 10 serpnya 2020 u Wayback Machine Rio de Zhanejro 1983 40 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dzindra Mihajlo Vasilovich amp oldid 40379108